Хронологія подій навколо конкуру на головного архітектора Києва. З самого початку і до поки я слідкував. Точка зору архітектора.
Восени минулого року, урбан-активістибули стурбовані: звільнили весь керівнийапарат департаменту містобудування та архітектури міста Києва (з причинипідозри в корупції). Урбан-активісти почали вимагати від КМДА призначити очільника ДМА шляхом проведенняконкурсу. Так як затвердженої законом процедури проведення подібних конкурсівнемає, комісія прийняла «правила гри» голосами більшості.
Урбан- активістизітхнули з полегшенням, адже до складу комісіїувійшли їх делегати – відомі громадські діячі, довіра до яких ні в кого невикликала сумніву. Та й затверджена процедура оцінювання кандидатів також невикликала підозри. Але одразу ж після початку процедури оцінювання професійнихякостей кандидатів – стався перший скандал.
«Дорогие Киевляне! Нас с вами держат за идиотов!»
під таким заголовком вийшов пост у фейсбуці ініціатораконкурсу та негласного лідера урбан-активістів, в минулому російськогоблогера Дмитра Гуріна.
У публікації йшла мова про сумнівністьрезультатів тестування на знання законодавства. Публікація викликала великийрезонанс у фейсбук-спільноті і наче дала відмашку для початку активногознущання над професійними досягненнями кандидатів. Висміювались архітектурніпроекти, архівні креслення та особистості. Тож голосування за кандидатів удругий тур, відбувалося під «зливи» бруду на кандидатів зі сторониурбан-активістів. Як зазначив один із членів комісії «ми приступили доголосування, коли на кожного з кандидатів нам принесли по відру помиїв». Післяоголошення кандидатів у другий тур, виявилось, що діючого очільника ДМА усписку кандидатів немає, урбан-активіти спричинили другу хвилю скандалу.
«Отзыв (відкликання) представителей громадыиз конкурсной комисии!»- під таким заголовком вийшов коментар того самого блогера,що до результатів голосування по першому туру.
Урбан-активісти одразу ж підтримали відкликання. Дивноте, що ще два тижні до того довіра до представників громади була безперечна.Формальним приводом для недовіри стало незначне спрощення форми оцінюваннякандидатів. Але у неформальній бесіді, деякі урбан-активісти заявляли, що їх невлаштовує саме п’ятірка фіналістів. І дійсно, як може влаштовувати людина, наяку щойно вилив відро бруду?
Після заяви активістів про відкликання представниківгромади, пролунало ще більш абсурдне твердження: «активісти блокуватимуть у суді конкурс на головного архітектора Києва»-тобто будуть оскаржувати процедуру яку вигадали по суті самі, адже, нагадаю,ніяких законних актів, що регламентують конкурси на посади наразі немає.
Закон про такі конкурси хоч і булоприйнято, але вступить в силу він лише у травні цього року. А до цього часупосаду головного архітектора буде виконувати чинний виконуючий обов’язківголовного архітектора.
То чого добивалися урбан-активісти?
Під час проведення конкурсу, процедуру затвердження (без нагляду громадськості) проходять декілька важливих та доситьсуперечливих документів: Генеральний план, Зонінг центральної частини міста таплани детально планування. Ці документи у тій чи інший спосіб узаконюютьможливість будівництва житла на суперечливих ділянках – лісопарки, сквери,пром. зони, та ін.
Складається враження що ініціюючискандал навколо конкурсу, та нагнітаючи соціальну напругу з цього приводу,хтось намагається відволікти увагу громадськості від дійсно важливихмістобудівних питань?
