Кому і навіщо потрібна ліцензія?

Що потрібно щоб «здати в оренду» інтелектуальну власність?

Інтелектуальну власність, як і звичайну, можна здати в оренду. Чому б і ні? Оренда інтелектуальної власності оформлюється… ні, не договором оренди, а ліцензійним договором.

Звісно є і відмінності. Наприклад, одні і ті самі квадратні метри в будинку ви не можете здати водночас декільком особам. Інакше це буде вважатись шахрайством. А ось інтелектуальну власність – можна. Про це нижче.

Отже, ви як власник прав (ліцензіар) можете надати в тимчасове використання іншій особі (ліцензіату) свою ТМ, винахід, промисловий зразок, або об’єкт авторського права.

Важливо: авторські права охороняються  з моменту їх створення і не потребують обов’язкової реєстрації, тому з того моменту як створили – так можете і здавати в оренду. І ніхто не має права вимагати від вас дотримання інших формальностей. Просити можуть, вимагати – ні.  ТМ, промисловий зразок, винахід – інше питання. Доки ви не отримали свідоцтво або патент – ви не можете здати цей об’єкт в оренду. І навіть подана заявка вас не врятує. «Потому что у вас документов нет» (с). Подати на реєстрацію ви можете все що завгодно, а ось отримати свідоцтво – потрібно постаратися. В ліцензійному договорі потрібно вказати на які об’єкти інтелектуальної власності надається ліцензія, способи їх використання, а також вартість надання прав. При цьому ліцензіар не втрачає право власності, а дає ліцензіату право на використання об’єкту на певний строк та на певних умовах.

І ось тут одним із умов є види ліцензій:

- виняткова ліцензія: власник дає ліцензію тільки одній особі і сам не може користуватись (по аналогії з орендою – здав і сам жити не можеш);

- невиняткова ліцензія: здаю необмеженій кількості осіб і сам користуюсь (це як раз той вид оренди який називається у повсякденному житті шахрайством, а в інтелектуальній – невиняткова ліцензія);

- одинична ліцензія: вона рідше використовуються, підозрюю, що про неї мало хто знає, але вам розкажу – власник надає ліцензію тільки одній особі. Відмінність від виключної – власник сам може користуватись теж (схоже на здачу в оренду кімнати в квартирі із хазяйкою).

При створенні такого договору потрібно враховувати специфіку конкретного об'єкта права інтелектуальної власності. Наприклад, в ліцензійному договорі про передачу прав на торговельну марку повинно бути вказане що якість товарів ліцензіата буде не гірше якості товарів ліцензіара (власника ТМ) і що він має право здійснювати контроль за виконанням цієї умови. Це не право власника, а його прямий обов’язок.

Або те що в Україні, наприклад, ліцензійний договір на ТМ можна зареєструвати в Відомстві, але це не обов’язково. А в РФ – повинен і ніяких інших варіантів.