Что не так с пошлиной на экспорт лома
Если при экспорте лома 5-10 тыс. т в месяц украинские предприятия все равно испытывают в нем нехватку, то проблема не в экспорте, а в сборе
16 января Комитет по вопросам промышленной политики и предпринимательства утвердил и передал на рассмотрение в Верховную Раду законопроект, предлагающий поднять экспортную пошлину на металлолом с €42 до €58 за тонну.
Главная цель пошлины – устранить дефицит лома внутри страны, ограничив его экспорт.
Пошлина на лом в Украине существует давно. При ставке в €10 она мало влияла на экспорт, но в ноябре 2016 года тариф подняли до €30 (около 20% от тогдашней цены на металлолом). Экспорт на какое-то время практически прекратился.
К концу года актуальность пошлины снова начала падать, поскольку выросла цена на лом. Экспорт возобновился с новой силой. На фоне роста объемов производства и, соответственно, потребности в ломе в Украине пришлось заново поднимать пошлину – с €30 до €42 (июнь 2018 года). Кроме того, в санкционный список был внесен Молдавский металлургический завод, на который приходился значительный объем экспорта лома.
В результате этих мер экспорт упал с 50-70 тыс. т в месяц до 10-20 тыс. т. Осенью начала резко падать цена на лом в Турции, ключевом рынке сбыта для украинских заготовителей и крупнейшем импортере лома в мире (именно Турция задает цену на лом). В этих условиях украинский экспорт стал неконкурентоспособен. Объемы скатились до 5-10 тыс. т в месяц. Это для нашего рынка означает «практически ноль».
Таким образом, нынешнее повышение пошлины до €58 борется с минимальными за последние 3 года объемами экспорта. С другой стороны, пошлину предлагают продлить на 3 года. И поскольку снова планируется закрепить ее в абсолютном значении, а не в процентах к цене, то повышение может работать на перспективу, с прицелом на рост цен в будущем.
В целом же, если при экспорте лома на уровне 5-10 тыс. т в месяц украинские предприятия все равно испытывают в нем нехватку, то проблема не в экспорте, а в сборе. Здесь важно упомянуть другой законопроект – о детенизации рынка металлургического сырья (№7497). Этот документ призван обозначить общие правила игры на рынке лома и повысить его прозрачность. Думаю, он более важен, чем повышение экспортной пошлины. Если закон будет принят, на рынок могут зайти крупные компании. Сейчас они от него дистанцируются – слишком непрозрачно.
Для улучшения ситуации на рынке лома также важно улучшение общего инвестиционного климата в стране.
Дело в том, что в Украине собирается очень мало бытового лома, и основным сырьем является лом промышленный (амортизационный). Его доля на украинском рынке составляет порядка 60-70%. А промышленный лом высвобождается только тогда, когда реализуются проекты по модернизации, для которых нужны инвестиции. Поэтому если будет наблюдаться рост инвестиционной активности, то и доступность лома будет выше.
Что касается пошлины, то она, безусловно, важна для металлургических предприятий (улучшается снабжение заводов), но ограничивает возможности игроков рынка лома.
- Багатолике зло: якою буває корупція Анна Макаренко вчора о 17:21
- Матриця Ейзенхауера: як відрізняти термінове від важливого та не вигорати Олександр Скнар вчора о 12:00
- Енергостандарти-2025: спільна мова з ЄС Олексій Гнатенко 15.10.2025 18:47
- Штатні заявники у справах про хабарництво: між викриттям та провокацією Іван Костюк 15.10.2025 16:49
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика Світлана Половна 15.10.2025 13:29
- Правовий статус ембріона: законодавчі прогалини та етичні виклики Леся Дубчак 14.10.2025 18:51
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" Андрій Лотиш 14.10.2025 17:01
- Дзеркало брехні: чому пластичний скальпель не зцілить тріщини у свідомості Дмитро Березовський 14.10.2025 16:09
- Охорона спадкового майна безвісно відсутніх осіб: ключові правові нюанси Юлія Кабриль 13.10.2025 15:45
- Як встановити цифрові правила в сім’ї та навчити дитину керувати гаджетами Олександр Висоцький 13.10.2025 11:22
- Тиха енергетична анексія: як "дешеві" кредити дають іноземцям контроль над генерацією Ростислав Никітенко 13.10.2025 10:15
- Свідомість, простір-час і ШІ: що змінила Нобелівка-2025 Олег Устименко 13.10.2025 10:06
- Як мислити не про грант, а про розвиток: 5 стратегічних запитань до проєкту Олександра Смілянець 13.10.2025 09:56
- Бібліотека в кожній школі: чому британська ініціатива важлива для майбутнього Віктор Круглов 13.10.2025 09:52
- Українська національна велика мовна модель – шанс для цифрового суверенітету Світлана Сидоренко 13.10.2025 03:31
- Як скасувати незаконний розшук ТЦК через суд: алгоритм дій та приклади рішень 181
- Як грантрайтинг змінює жіноче підприємництво в Україні і чому цьому варто вчитись 138
- Як уникнути конфліктів за бренд: основні уроки з кейсу "Галя Балувана" vs "Балувана Галя" 101
- Як ШІ трансформує грантрайтинг – і чи професійні грантрайтери ще нам потрібні 83
- Звільнення після закінчення контракту: як діяти та що каже судова практика 70
-
У туристичній сфері – новий тренд: ноктуризм. У чому його унікальність і чи варто спробувати
Життя 3723
-
"Зеленський – лузер? Думаю, що ні. Він – популіст". Новий випуск "Клімкін питає"
3359
-
Польські ЗМІ назвали Сільпо претендентом на мережу Carrefour. У Fozzy Group спростували
оновлено Бізнес 2886
-
"Продажі декоративної косметики більші на 35%, ніж до війни". Інтерв’ю з керівницею Eva
Бізнес 2540
-
Офіс генпрокурора закрив кожну третю кримінальну справу проти бізнесу
Бізнес 2227