Відповідальність суб'єкта господапрювання за відмову усунути недоліки
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів»,
Недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів, умовам договорів або вимогам, що пред'являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем).
Істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:
а) він взагалі не може бути усунутий;
б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;
в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право вимагати:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов'язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника:
1) розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.
Відповідно до ч.9 ст.8 Закону України «Про захист прав споживачів», при пред’явленні споживачем вимоги про безоплатне усунення недоліків товару вони повинні бути усунуті протягом чотирнадцяти днів з дати його пред'явлення або за згодою сторін в інший строк.
На письмову вимогу споживача на час ремонту йому надається (з доставкою) товар аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) незалежно від моделі. Для цього продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані створювати (мати) обмінний фонд товарів. Перелік таких товарів визначається Кабінетом Міністрів України.
Перелік товарів, з яких утворюється обмінний фонд (Додаток № 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 19 березня 1994 року 172) (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/172-94-%D0%BF#Text) містить: телевізори, магнітоли, магнітофони, радіоприймачі, апарати телефонні, у тому числі мобільного зв'язку тощо
За кожний день затримки виконання вимоги про надання товару аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації) та за кожний день затримки усунення недоліків понад установлений строк (чотирнадцять днів) споживачеві виплачується неустойка відповідно в розмірі одного відсотка вартості товару.
За відмову споживачу в реалізації його прав, установлених ч.1 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено штраф у десятикратному розмірі вартості продукції виходячи з цін, що діяли на час придбання цієї продукції, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із зарахуванням до державного бюджету України (п.1 ч.1, ч.2 ст. 23 Закону України «Про захист прав споживачів»).
Штраф у десятикратному розмірі вартості товару стягується в дохід державного бюджету України за відмову споживачу безоплатно усунути недоліки, виявлені протягом гарантійного строку експлуатації товару.
Неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару виплачуєються споживачеві за кожний день затримки усунення недоліків понад чотирнадцять днів або за згодою сторін в інший строк.
Якщо суб’єктом господарювання скоєне цивільне правопорушення, а саме порушення прав споживача, то такий суб’єкт господарювання притягається до відповідальності відповідно до Законів України. Суб’єкт господарювання після понесення майнової відповідальності, а саме виплати штрафних санкцій до державного бюджету України та споживачеві має право звернутися до суду з вимогою до відповідних працівників, з вини яких були порушені права споживача, з метою стягнення в порядку регресу виплачених споживачеві та до державного бюджету України грошових сум. Але слід мати на увазі, обмеженість у часі строку позовної давності та розміру матеріальної відповідальності працівника.
Тому, доцільно не порушувати права споживачів, а куток споживача наповнювати достовірною та своєчасною інформацією відповідно до Законів України.
