Відсутність правил внутрішнього трудового розпорядку є грубим порушенням законодавства про працю
Трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил (ч.1 ст. 142 Кодексу законів про працю України).
За своєю правовою природою правила внурішнього трудового розпорядку є частиною трудового договору, які містять його суттєві умови.
Трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов’язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (ч.1 ст. 21 Кодексу законів про працю України).
Відсутність затверджених трудовими колективами правил внутрішнього трудового розпорядку означає відсутність трудового договору.
Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч.3 ст. 24 Кодексу законів про працю України).
Наслідки затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку уповноваженним органом власника (наприклад, директором підприємства) замість затвердження трудовими колективами означає відсутність укладеного трудового договору.
Відповідальність за відсутність затверджених трудовими колективами правил внутрішнього трудового розпорядку та за допуск працівника до роботи без укладення трудового договору передбачено нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України.
Фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, від п’ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Грубе порушення законодавства про працю карається штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років (ст. 172 Кримінального кодексу України).
З вищенаведеного вбачається, що правила внутрішнього трудового розпорядку є обов’язковим документом, який розробляється кожним окремим суб’єктом господарювання окремо на підставі типових правил внутрішнього трудового розпорядку. Правила внутрішнього трудового розпорядку затверджуються трудовими коллективами. Для цього проводяться загальні збори трудового колективу, до порядку денного яких виносяться питання: обрання голови та секретаря загальних зборів трудового колективу та надання їм права ведення протоколу загальних зборів, затвердження правил внутрішнього трудового розпорядку, введення в дію правил внутрішнього трудового розпорядку, обрання уповноваженого представника трудового колективу та надання йому права підписання від імені трудового колективу затверджених правил внутрішнього трудового розпорядку.
