Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
18.02.2015 19:34

90% усіх запитів ДФС - не законні

Директор ТОВ "Де Факто"

Отримання письмового запиту від органу ДФС про надання пояснень та документів, для кожного, як правило, виявляється повною несподіванкою, на яку платник податків не знає як реагувати.

Отримання письмового запиту від органу ДФС про надання пояснень та документів, для кожного, як правило, виявляється повною несподіванкою, на яку платник податків не знає як реагувати.

З одного боку не надання пояснень та документів – є стовідсотковою підставою для проведення перевірки платника податків, а з іншого боку надання цих пояснень та документів не є гарантією вирішення проблемних питань з податковим органом.

Що ж робити у даній ситуації, як себе захистити та не допустити настання негативних наслідків? Спробуємо змоделювати розвиток подальших подій та способи захисту платника податків.

Не залежно від того надасть платник податків пояснення та документи на офіційний письмовий запит органу державної фіскальної служби (далі – орган ДФС) чи не надасть, контролюючий орган, у разі необхідності (доручення керівництва, намагання „заробити” гроші тощо), буде намагатися провести перевірку у будь – якому випадку.

Підставою для проведення такої перевірки буде використано положення статті 78 Податкового кодексу України (далі – ПК України) у відповідності до якого позапланова виїзна перевірка може бути здійсненна у разі наявності у податкового органу інформації, що свідчить про можливі порушення суб’єктом господарювання норм чинного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу ДФС протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

При цьому, надання платником податків пояснень та документів на офіційний письмовий запит податкового органу не стане перешкодою для проведення такої перевірки, оскільки суб’єкт господарювання, з позиції податкового органу, у будь – якому випадку не надасть документи у повному обсязі, що у свою чергу прирівнюється до їх не надання.

У подальшому для того, щоб провести саму перевірку, керівник податкового органу, у відповідності до положень ПК України, приймає рішення (у формі наказу) про проведення перевірки та вживає заходи, щодо ознайомлення із ним під розписку платника податків. Крім наказу на проведення перевірки, посадові особи органу ДФС, перед початком її проведення також пред’являть або направлять суб’єкту господарювання  направлення на проведення перевірки та пред’являють службові посвідчення осіб (власні), які зазначені в направленні на її проведення.

Суб’єкт господарювання  після отримання зазначених вище документів, максимально прискіпливо повинен їх оцінити на предмет повноти та правильності оформлення, а також наявності підстав для проведення перевірки. Адже не пред’явлення або не надання посадовими особами податкового органу документів на проведення перевірки, або їх оформлення із відповідними порушеннями є підставою для недопущення посадових осіб органу ДФС до її проведення.

Після оцінки та ознайомлення із наданими документами, за відсутності відповідних гарантій не виявлення органом ДФС під час її проведення порушень норм чинного законодавства, суб’єкту господарювання доцільно відмовити податковому органу у допуску його посадових осіб до проведення перевірки. Крім того, потрібно відмовитись від проставлення підпису про ознайомлення із наказом та направленням на проведення перевірки, обґрунтовуючи це тим, що у податкового органу відсутні підстави для її проведення, оскільки на його письмовий запит було надано усі пояснення та документи.

Поряд із вказаним, для захисту своїх прав та законних інтересів, платнику податків також необхідно як найшвидше звернутися до суду з позовом про визнання дій органу ДФС на проведення перевірки протиправними та скасування наказу на її проведення. При поданні позову до суду також доцільним буде направлення клопотання про забезпечення позову у порядку визначеному ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України, із вимогою заборони органу ДФС до розгляду справи по суті вчиняти будь – які дії стосовно платника податків, що направлені на його спонукання до перевірки та перешкоджання йому здійснювати господарську діяльність.

Орган ДФС, після не допуску його посадових осіб до проведення перевірки та відмови у проставленні підпису про ознайомлення із наказом та направленням на її проведення, у відповідності до положень ПК України, повинен скласти відповідні акти, що засвідчують факт відмови та у відповідності до ст. 94 ПК України може застосувати до платника податків адміністративний арешт (певні обмеження у користуванні майном).

Однак адміністративний арешт, накладений органом ДФС, протягом 96 годин повинен бути перевірений судом та може бути продовжений виключно на підставі його рішення, що з практики розгляду такої категорії спорів не так вже й легко дається податковому органу.

У разі ж допуску посадових осіб органу ДФС на підприємство, навіть при оскарженні наказу на проведення перевірки та не надання документів суб’єктом господарювання, не убезпечить його від складання акту перевірки та донарахування податкових зобов’язань, оскільки акт відмови від ознайомлення із наказом та направленням на перевірку, у відповідності до положень ПК України, є підставою для її проведення.

А далі фіскальному органу, за відсутності інших підстав для проведення перевірки, кримінального переслідування або звернення до суду з позовом до платника податків про допуск його до перевірки, залишається лише одне, чекати результати розгляду справи про визнання його дій не правомірними та скасування наказу на проведення перевірки. Однак як показує практика розгляду такої категорії спорів, вказане відбудеться не надто й швидко, а при задоволенні клопотання про забезпечення позову, шляхом заборони органу ДФС вживати проти суб’єкта господарювання заходи примусу, вся ця ситуація ні яким чином не впливає на здійснення ним господарської діяльності.

У будь – якому випадку спір про проведення чи не проведення перевірки між органом ДФС та платником податків переходить на іншу стадію, судового розгляду, що у свою чергу за відсутності підстав для проведення перевірки не так вже й легко буде виграти органу ДФС.

Поряд із цим, особливу увагу звертаємо на те, що обрання такої стратегії захисту повинно бути здійснено платником податків з урахуванням всіх особливостей своєї господарської діяльності та за участі грамотних юристів, оскільки недопуск посадових осіб органів ДФС до проведення перевірки, за наявності у них на те законних підстав, не убезпечить платника податків від її проведення у подальшому. Максимально що виграє суб’єкт господарювання – це час. Однак, після недопуску посадових осіб органу ДПС до проведення перевірки, останні будуть шукати інші шляхи для її проведення

І на останок, з власної практики, хочу звернути увагу на те, що 90% з усієї маси запитів органів ДФС до платників податків складенні з порушеннями на які потрібно просто правильно надати грамотну письмову відписку. Головне при цьому відслідковувати строки надання відповіді.

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи