Що не так з іноземними інвестиціями в Україні
Чому іноземці не хочуть інвестувати в Україну.
За роки незалежності Україна так і не стала інвестиційно привабливою державою. Інвестори продовжують ставитися насторожено до України і остерігаються вкладати кошти у проєкти, на реалізацію яких потрібно щонайменше кілька років. Натомість, вони надають перевагу не інноваційним галузям, де можна швидко заробити великі гроші.
Говорити про реальний розвиток української економіки можна буде лише, коли суттєво покращиться ситуація з прямими іноземними інвестиціями (ПІІ) від компаній-нерезидентів. Однак, статистичні дані показують, що основна маса коштів, яка заходить у країну, - з офшорів, а також від заробітчан, які роблять дуже незначний вклад у розбудову вітчизняного бізнесу.
Візьмемо для прикладу 2019-й. Впродовж року найбільше інвестицій в Україну зайшло з Кіпру (8,9 мільярдів доларів), Нідерландів (6,5 мільярдів доларів), Віргінських островів (1,3 мільярди доларів). Основна частина цих коштів - не іноземні інвестиції, а фінанси офшорних компаній українських резидентів, які повернули в країну раніше виведені гроші. Натомість, прямих іноземних інвестицій з західних держав було значно менше і вираховувалися вони сотнями мільйонів, але аж ніяк не мільярдами доларів.
Втім, у порівняні з попередніми роками, реально катастрофічним за показниками інвестицій став 2020-й. Минулого року фінансисти вперше зафіксували відтік капіталовкладень з-за кордону. За даними сайту Мінфін, втрати склали майже мільярд доларів. Чому так сталося? Основна причина - пандемія коронавірусу. ВВП багатьох країн Заходу впало до 10% і їм, банально, було не до інвестицій. Друга ж причина - у нас самих. Україна не виконує отриману у червні минулого року 18-місячну програму МВФ на п'ять мільярдів доларів. Після першого траншу у розмірі 2,1 мільярда, уряд не зміг домовитися про продовження програми. Це, звісно, погіршило ставлення іноземних компаній до України, оскільки співпраця з МВФ - важливий маркер для інвесторів.
Ще один важливий показник інвестицій - в які сфери вкладаються кошти. Тут статистичні дані також не надто втішні. Привабливими для інвесторів, які представлені на українському ринку, є промисловість, сфера торгівлі, фінансовий сектор. Такі капіталовкладення не особливо сприяють інклюзивному розвитку економіки і не посилюють конкурентні позиції України на світових ринках. Наукоємне і високотехнологічне виробництво, яке потребує тривалих неприбуткових фінансових вливань, але яке б сприяло модернізації вітчизняної економіки і росту конкурентоздатності, наразі, на жаль, не особливо цікавить іноземних інвесторів.
Як же покращити інвестиційний клімат? В першу чергу, звісно, слід говорити про судову реформу і усунення силовиків від економіки. Зараз Україна посідає лише 105-е місце серед 141-ї країни за рівнем незалежності судової системи, що є проблемою для притоку інвесторів, які не ризикують вкладатися в країну, де не зможуть захистити свій капітал.
Інші важливі перешкоди для приходу в Україну ПІІ, які називає Європейська бізнес асоціація, - високий рівень бюрократії, перевищення повноважень органами контролю і перевірки, ігнорування органами державної влади проблем інвесторів, корупція, проблеми з відшкодуванням ПДВ та нечіткість законодавчих норм, які часто можна трактувати неоднозначно. А ще у нас дуже консервативна система трудових відносин, яка потребує лібералізації.
Закінчити все ж хочу на позитивній ноті. Якою б не була поточна ситуація, проблеми, які ускладнюють притік інвестицій, не можна назвати непереборними. До того ж, не можна сказати, що нічого не змінюється. Як мінімум, Україна щороку покращує свої позиції у рейтингу легкості ведення бізнесу від Doing Business, а це також непоганий стимул для інвесторів придивитися до нашої країни.
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 149
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 138
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище 111
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 92
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 21146
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 15380
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
13748
-
У юристки Панаіотіді пройшов обшук. ЇЇ чоловік Коболєв каже, що вилучили телефони й компʼютер
Бізнес 6351
-
Держборг України у 2025 році вперше перевищить "психологічну" позначку 100% – МВФ
Фінанси 5977