Поствоєнні тенденції, що змінять енергобаланс України: перспективи атомної енергії
Атомна енергія втрачає свої переваги в умовах понаднормових строків експлуатації інфраструктури та зниження вартості альтернативних джерел зеленої енергії
У світі, де енергетична безпека та сталий розвиток стають все більш нагальними питаннями, атомна енергія, на перший погляд, залишається перспективною.
Але так це насправді та чи має атомна енергія беззаперечні переваги перед іншими видами енергії?
Останній аналіз глобальних трендів, сформованих новаціями у водневих технологіях, а також дослідження підходів країн Західного Світу таких як Німеччина, США, Австралія, Франція та ін. у питаннях формування державних політик, пов’язаних з необхідністю здійснення Енергетичного переходу, настільки підсилюють сумніви щодо перспективності атомної енергетики, що резонним є дослідження її надійності в довгостроковій перспективі.
Сьогодні очевидно, що енергетична незалежність та безпека України повинні розглядатися в контексті сучасних викликів, таких як війна Росії проти України та необхідності здійснення Енергетичного переходу разом з цивілізованим світом. Але приділяти увагу потрібно не лише викликам, які на момент розбудови інфраструктури атомної енергетики не були прогнозовані, а й стану інфраструктури атомної енергетики та потенційним можливостям продовжувати строки експлуатації атомних АЕС. І про це мова піде нижче.
Красномовним прикладом може бути сучасний стан російських ВВЕР, які перевищили 40-річний термін служби, що неминуче створює ризик аварійності та вже зараз збільшує ремонтно-експлуатаційні витрати. Це безперечно підриває довіру до цієї технології для її понаднормового використання ще й тому, що демонтувати АЕС та утилізувати ядерні відходи неймовірно складно та дорого.
Тому це є загальною проблемою для країн, які мають АЕС та використовують технології ВВЕР. Процесу виведення АЕС з експлуатації рідко приділялася увага на стадії проєктування, тому обґрунтованим буде твердження, що жодна країна у світі не знає напевно як правильно та безпечно це робити, тобто як максимально ефективно демонтувати та утилізувати АЕС. Саме тому АЕС просто закривають “консервуючи” та залишають на невизначений час у такому стані. Таким прикладом може бути Бібліська АЕС у Німеччині, яка закрита з 2011 року.
Наступний важливий аспект - час та кошти на будівництво нових АЕС. Взяти до уваги треба не лише те, що процес будівництва може тривати до 14 років, але й те, що вартість стрімко зростає з кожними новими додатковими вимогами до безпеки та екологічних норм, які можуть змінюватися впродовж періоду будівництва та введення в експлуатацію.
Також не можна обійти стороною проблему ресурсів, а саме джерел ядерного пального. Прогноз зі зменшення кількості видобутого видобутку урану упродовж наступних 25 років робить енергетичну незалежність країн, що роблять ставку на атомну енергетику, вельми сумнівною.
Поруч з цим стоїть і питання вартості. Якщо порівняти собівартість ядерної енергії з вітровою та сонячною, ядерна енергетика уже не виглядає такою привабливою.
Звернемо увагу на нерозв'язану проблему довгострокового зберігання ядерних відходів. Ця обставина лише підтверджує ризики від використання АЕС за межами проєктних строків експлуатації, особливо в умовах відсутності ефективних методів перероблення ядерних відходів.
З оглядом на сучасну Україну, в якій 11 реакторів вже вийшли за 30-річний термін служби й де є власний набір кризових ризиків, включаючи Чорнобиль та неконтрольовану українською владою Запорізьку АЕС, ситуація стає ще більш критичною.
На фоні цього, світовий ринок радіоактивної сировини є жорстко структурованим, що ускладнює доступ до ядерних ресурсів. В Україні «Енергоатом» не може навіть розпочати нові проєкти без державних гарантій, що серйозно піддає сумніву їхню економічну виправданість та доцільність.
При цьому, агресивна політика Росії комплікує залучення іноземних інвестицій та надання страхових гарантій, роблячи з ядерної енергетики ще більший “головний біль”.
З оглядом на всі ці аргументи, ядерна енергетика залишає без відповідей надто багато серйозних питань. І це веде до того, що альтернативні, екологічно безпечні та економічно виправдані варіанти, такі як вітрова та сонячна енергетика, “зелений” водень виглядають все більш привабливо та мають бути в пріоритеті на шляху України до декарбонізації.
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська вчора о 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв вчора о 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко вчора о 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар вчора о 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість – а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно Лілія Олійник 27.01.2026 16:35
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції Олексій Гнатенко 26.01.2026 13:52
- Пастка "швидких кіловат": Чому 10 ГВт розподіленої генерації можуть залишитися на папері Ростислав Никітенко 26.01.2026 09:03
- Як рятувати інших: психологічна стійкість адвоката та мистецтво підтримки Вадим Графський 25.01.2026 20:55
- Адвокат у сімейних справах: мистецтво захисту в найскладніших ситуаціях Вадим Графський 24.01.2026 20:45
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 97
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 95
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 87
- Енергетична інфраструктура України 2026: модернізація та інвестиції 86
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 83
-
"Низька активність". Мобільні оператори перестали платити фізособам за генератори
Бізнес 9564
-
Ціна на мідь досягла нової рекордної позначки
Бізнес 7410
-
У Мілані знайшли мертвим українського банкіра Адаріча: справу розслідують як вбивство
Фінанси 2774
-
"Жорстока реальність". Телевізори та побутова електроніка подорожчають у 2026 році через бум ШІ
Бізнес 2709
-
Найбільша мережа магазинів України наростила товарообіг майже до 300 млрд грн
Бізнес 1439
