Як захистити платника податків

Останні зміни у податковому законодавстві, на жаль, не призвели до кардинальних покращень у адмініструванні податків. Наразі  залишається актуальним питання: як захистити, гарантувати та реалізувати права суб’єктів господарювання у випадках їх порушень

Останні зміни у податковомузаконодавстві, на жаль, не призвели до кардинальних покращень у адмініструванніподатків. Наразі  залишається актуальнимпитання: як захистити, гарантувати та реалізувати права суб’єктів господарюванняу випадках їх порушень з боку податкових органів?

Уновому році податкові органи продовжують діяти старими методами, непереймаючись тим, як суб’єкти господарювання будуть долати “усілякінезручності, пов’язані із судовими тяганинами”, що викликані масовим і часто  необґрунтованим відкриттям кримінальних справза фактами несплати податків. За даними ДФС близько 90 відсотків апеляційнихскарг відхиляються податковими органами. При цьому представники податковихорганів, не дочекавшись і не виконуючи норми наказу № 22 від 31.07.2014р. дозавершення адміністративного оскарження звертаються до слідчих органів, а ті, всвою чергу, порушують кримінальні провадження. Однак коли податкові органигрубо порушують законодавство, їх важко притягнути за це до відповідальності.За зверненнями податківців прокуратура беззаперечно порушує провадження, а уразі звернень платників податків - не поспішає з оцінкою дій органів владнихповноважень.

Зараз кожен податковий спір легкоможе перетворитися на кримінальну справу. Відповідно до Закону України №909-VII від 24.12.2015р. фактично зменшено суму несплачених податків, за якупочинається кримінальне переслідування. Так, ст. 212 КК України передбачаєвідповідальність за ухилення від сплати податків у значних (великих та особливовеликих) розмірах. Під значним розміром розуміється сума, яка у 1000 і більшеразів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян. При цьому н.м.д.г.для кваліфікації злочинів розуміється як податкова соціальна пільга,встановлена п.169.1 ст.169 ПК України. З 1 січня 2016 року вона мала бзбільшитися до 100% розміру прожиткового мінімуму. Натомість закономУкраїни  № 909-VII від 24.12. 2015р. їїзалишили на рівні 50% п.м.

В той же час кількість кримінальнихпроваджень у справах про ухилення від сплати податків свідчить про те, щобільшість з них розпочинається у випадках, коли власне ухилення немає, тобтоявно відсутній склад злочину за ст.ст. 212, 212¹ КК України.Найчастіше зустрічаються випадки донарахування в результаті звичайної податковоїперевірки, коли оскарження таких донарахувань ще триває і відсутнє узгодження.Часто для вчинення тиску на посадову особу чи суб’єктів господарюваннявідомості про вчинення кримінального правопорушення безпідставно вносять до Єдиногореєстру досудових розслідувань. Ситуація ускладнюється тим, що якщо вирокомсуду у кримінальному провадженні затверджується угода про визнання винуватості,наприклад, за ст.ст. 205, 212, 212¹, 358, 366 КК України, тосуб’єкти господарювання позбавляються можливості скасування в адміністративномусудочинстві оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки відповідно ч.4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України такі вироки суду маютьпреюдиційне значення. В подальшому такі платники податків  попадають у ситуацію, коли вони позбавленіможливості ставити питання про дослідження доказів по справі, доведеннявідсутності “безтоварності операцій”, які податківці поклали в основуобґрунтування донарахувань податкових зобов’язань та штрафних санкцій тощо.

Відомо, що органи ДФС Україниприймають неймовірну кількість незаконних податкових повідомлень-рішень. У 1-мупівріччі 2015 року суди розглянули  95314 справ а участю органів ДФС, що більше ніж у аналогічному періодіпопереднього року на 60%. За даними судів у цей період скасовано понад 76% незаконних вимог податковихорганів, а у грошовому еквіваленті відмовлено у стягненні взагалі 98,7% сум,тобто стягнуто лише 1,3% інкримінованих податковими органами сум. Що жстосується кримінального провадження, то за підсумками 2015 року  лише 2% кримінальних проваджень щодо ухиленнявід сплати податків стосувались реальних злочинів. Виходить, що інша частинакримінальних проваджень за ст. 212 КК України, що становить 98 % від загальноїкількості проваджень проти платників податків, проводилася  з метою забезпечення «наповнення» державногобюджету і проти суб’єктів господарювання реального сектору економіки.

Враховуючи вищенаведене, необхідновсіляко розширяти права суб’єктів господарювання  у ситуаціях конфлікту з податковими органами.На порядок денний, по-перше, повинно вийти питання недопущення кримінальногопереслідування за ст. 212, 212¹ КК України у разі виявлення фактунеузгодження грошових зобов'язань в адміністративному/судовому порядку,визнання їх протиправним та/ або скасування або сплати протягом встановленогостроку. Для цього слід внести зміни  вкримінальне, кримінально-процесуальне законодавство щодо заборони порушеннякримінального провадження до узгодження податкових зобов’язань. Якщо ж такепорушення відбудеться, встановити персональну відповідальність посадових осіб,щоб вони завчасно розуміли, що безпосередньо будуть підпадати під кримінальнепереслідування. По-друге, необхідно підтримати пропозицію про підвищення в дварази розміру фактичного недонадходження до бюджету податків, зборів, єдиногосоціального внеску та страхових внесків на пенсійне страхування длявстановлення наявності ознак складів кримінальних правопорушень, передбаченихст. 212, 212 ¹ККУкраїни. По-третє, збільшити строк для оскарження податковихповідомлень-рішень. З цього приводу висловлюються пропозиції про  поширення 1095-денного строку на всі випадкисудового оскарження податкових повідомлень-рішень (незалежно від того, булоадміністративне оскарження чи ні). З цією метою необхідно змінити положення п.56.19 ПК України, яким передбачено, що якщо податкове повідомлення-рішенняоскаржується в адміністративному порядку (шляхом подачі скарг до інстанціїфіскального органу), платник податку  маєправо оскаржити таке повідомлення-рішення у судовому порядку протягом 1 місяцяз дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Також необхідно внестизміни до ч. 4 і 5 ст. 99 КАС України, що в діючій редакції також передбачаютьмісячний строк для судового оскарження будь-яких повідомлень-рішень. Загаломприйняття таких пропозицій дозволить зменшити кількість необгрутнованихкримінальних справ і сприятиме переходу до більш ліберальної моделі податковогоконтролю.