“Геростратова” ініціатива Мінюсту

Колись в одному грецькому місті  чоловік захотів прославитися і вирішивспалити храм. На наступний день його ім’я стало відомим.

Подібної слави, очевидно, хоче нажити собі і нинішнійМіністр юстиції Павло Петренко, висунувши ідею відміни дії Господарськогокодексу України. Здавалося би, тільки но бізнес, судді, наукова громадкість,підприємці вивчили та застосовують, а тут треба знов міняти законодавство,причому радикально. Чи справді в цьому є гостра потреба? Мабуть, відповідь наце питання, могли би дати правники, які застосовують це законодавство і науковіпрацівники, які проводять дослідження у цій галузі права. А в нас виходить,що  будь-який державний чиновник замежами встановлених законом процедур (називаючи їх "розводитибюрократію") хоче  вирішувати, якігалузі права нам потрібні, а які - ні. Мінюст України, вносячи відповіднуініціативу не виконав вимоги Закону України "Про засади державноїрегуляторної політики у сфері господарської діяльності",  у нормах якого чітко передбачено, які діїповинні передувати ініціативам державних службовців з приводу припиненнячи  внесення змін до законодавчих актів.Як випливає з офіційної відповіді Міністерства юстиції України, аналіз  регуляторного впливу даної ініціативи ним непроводився. Очевидно, що Мінюст не здатний порахувати тих всіх наслідків, дояких може призвести така відміна. Скоріше, такі ініціативи схожі на замовлення.Якщо врахувати, що подібні спроби були і раніше, до прийняття Кодексу, це можнарозуміти як чиєсь бажання домогтися непослідовності у законодавстві в сферіекономіки, з тим щоб "у мутній воді половити рибку". Україні це сьогодніявно не потрібно.

Правники неодноразово зауважували, що скасування ГК України призведе дотого, що ціла низка господарських прав суб’єктів підприємницької діяльностілишиться не захищеними, буде скасоване правове підґрунтя для існуваннягосподарської правосуб’єктності. Відміна ГК України у черговий раз спричинитьзміну правил гри у сфері господарювання та підірве і без того нестійку довіруінвесторів до України.  У разі скасуванняКодексу суди та судді стикнуться із значними проблемами в правозастосуванні, щонегативно позначиться на економіці держави. 

Що ж стосується суперечностей, на яких наголошує Мінюст, то за 12 років івчені, і юристи-практики шукали і знайшли шляхи усунення подібнихнеузгодженостей між ЦК і ГК за більшістю позицій. Звинувачення Мінюсту у тому,що правозастосовча практика не дозволяє на належному рівні вирішувати спірніправові питання, виглядає голослівною і відповідними документами непідкріплена. Якщо окремі положення викликають зауваження сьогодні, то слідвирішувати їх "точково", залучаючи експертів, а не відміняти весьнормативний акт. Всім, хто подивився прес-конференцію  “Скасування Господарського кодексу: думкарегуляторів та бізнес-асоціацій” від 21 січня 2016 року, вкидається в очі непрофесійнийрівень "звинувачень" Мінюсту, що складається з  "соціологічних досліджень" та"скарг на суддів".  Так можепроблема не у Кодексі? Як то кажуть "з хворої голови на здорову". Щож стосується посилання на те, що Кодекс треба відмінити у зв’язку з тим, що ми"йдемо" у Європу - так нас ще не скоро приймуть, в тому вигляді, вякому економіка, господарський оборот опиниться після відміни Кодексу.