Чи декриміналізовані дрібні крадіжки в Україні? Рішення Верховного Суду
Рішення Об'єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
9 серпня 2024 року набрав чинності Закон № 3886-IX, який викликав багато запитань та дискусій у юридичній спільноті. Зокрема, народні депутати передбачали, що цей закон декриміналізує дрібні крадіжки, тобто крадіжки на суму до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМ), що у 2024 році становить 3028 грн. Проте, фактично, зміни стосувалися не Кримінального кодексу (КК), а Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Це залишило відкритим питання щодо застосування нового закону до вже засуджених осіб та на тих, хто очікує на вирок.
Проблема зворотної дії закону
Відсутність змін у Кримінальному кодексі викликала сумніви щодо зворотної дії нового закону. Верховний Суд (ВС) зіткнувся з розбіжностями у судовій практиці: у справі № 278/1566/21, яка дійшла до Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду (ККС), було висловлено думку, що Закон № 3886-IX не може застосовуватися зворотно до кримінальних правопорушень, вчинених до його набрання чинності. Колегія суддів ВС, посилаючись на позицію Конституційного Суду України (КСУ), зазначила, що зміни до КУпАП не мають автоматичної зворотної дії в часі, оскільки вони не впливають на кримінальні положення безпосередньо.
Ця позиція відрізнялася від раніше висловленої у справі № 567/507/23, де ВС вказав на можливість застосування зворотної дії закону відповідно до статті 58 Конституції України. Це розбіжність у підходах виявилася ключовою у вирішенні долі багатьох справ, пов'язаних з дрібними крадіжками.
Прецедентний вирок і його значення
Справа, розглянута 7 жовтня 2024 року, стосувалася чоловіка, якого засудили за декілька епізодів крадіжок, скоєних у 2021 та 2022 роках. Вартість викрадених речей не перевищувала 2 НМ, але діяння кваліфікувалися як кримінальні правопорушення через проникнення до приміщень (що є кваліфікуючою ознакою згідно зі статтею 185 КК).
Об'єднана палата ККС ВС вирішила, що зміни, внесені до ст. 51 КУпАП, мають зворотну дію на підставі статті 5 КК, оскільки новий закон фактично скасовує кримінальну відповідальність за діяння, якщо вартість викраденого майна не перевищує 2 НМ. Таким чином, особи, які вчинили дрібні крадіжки до набрання чинності Законом № 3886-IX, але чия шкода не перевищувала 2 НМ, не підлягають кримінальній відповідальності за статтею 185 КК.
Висновки та подальші перспективи
Це рішення стало важливим прецедентом, що відображає складність юридичних інтерпретацій, коли законодавство змінюється. Верховний Суд підтвердив, що Закон № 3886-IX фактично змінює підхід до кримінальної відповідальності за дрібні крадіжки, і ця зміна є суттєвою для практики судочинства в Україні.
Однак, остаточне закріплення цієї позиції вимагає подальших роз'яснень і вдосконалень в законодавстві, оскільки залишається ризик неоднакового тлумачення норм на практиці. Питання про те, чи дійсно декриміналізовані дрібні крадіжки, ще може ставати предметом нових судових розглядів та правових дискусій.
Чи декриміналізовані дрібні крадіжки?
Загалом, законодавче врегулювання дрібних крадіжок залишається складним і багатогранним питанням. Хоча зміни до КУпАП значно пом'якшують відповідальність за незначні правопорушення, на практиці це не завжди відображається у кримінальній площині. Рішення Об'єднаної палати ККС ВС, безумовно, є кроком вперед у визначенні правового статусу таких правопорушень, але питання щодо майбутніх змін до КК та їх зворотної дії залишається відкритим.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14922
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11453
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9387
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 7757