Києву потрібна єдина система транспорту
У комунальному транспорті немає ні централізованої системи обліку пасажиропотоку, ні єдиного електронного квитка.
Сумно, але Київ у плані розвитку транспорту загального користування відстає не лише від європейських столиць, але й від деяких інших українських міст.
У комунальному транспорті немає ні централізованої системи обліку пасажиропотоку, ні єдиного електронного квитка.
Крім того, значну частину маршрутів окупували "маршрутки", які є величезною корупційною чорною дірою для ніким не облікованої готівки.
Виходить, ми не лише сплачуємо значну частину своїх коштів у "тінь", звідки вона не повертається, але й не отримуємо якісних послуг перевезення. Фактично, кожен пасажир і утримує інфраструктуру, і ще й сплачує корупційну ренту.
При цьому всі новації, які пропонує столична влада на фоні такої ситуації, – це чергові хвилі підвищення тарифів на проїзд.
Виходить, кінцевий користувач змушений оплачувати з власної кишені некомпетентність та корупцію чиновників.
Тобто між екстенсивними заходами (змусити споживача платити більше) та інтенсивними (система обліку, виведення грошей з тіні, усунення корупційних ризиків), влада обрала екстенсивні.
Так чи інакше, бачення того, як має розвиватися міський транспорт, існує. Воно вилилося в регуляторний проект рішення Київради "Про організацію перевезення пасажирів та оплату проїзду на міських маршрутах (лініях) загального користування у місті Києві". Його опублікували 11 липня.
Крім того, 11 липня в УНІАН було організовано презентацію проекту для представників ЗМІ.
Для столиці він інноваційний, хоча для цивілізованих країн це просто перелік стандартних заходів для запуску процесу створення функціональної транспортної системи і її якісної роботи.
Найбільш принципові пункти проекту:
– Поступова відмова від "маршруток";
– Створення електронного квитка з системою багаторазових проїзних на різні періоди для максимально вигідного користування для кінцевого споживача послуги;
– Запровадження автоматизованої системи обліку оплати і пасажиропотоку.
Це лише найбільш загальні заходи, що пропонується впровадити. Насправді проект дуже широкий, детальний і пропонує багато необхідних речей.
Наприклад, відповідальність за недотримання режиму перевезення (графіки, невиходи на маршрут тощо), обов’язкове здійснення дослідження транспортної мобільності, чітка регламентація порядку емісії та продажу квитків, вдосконалення системи інформування пасажирів тощо.
У цілому, замість запропонованих владою 1300 гривень на місяць на одного пасажира в якості повного спектру транспортних послуг (використання всіх видів міського транспорту), запропонований проект дозволить знизити цю суму до 500-600 гривень. Наприклад, у Варшаві цей показник коливається на межі 700-800 гривень.
Ухвалення проекту дозволить запровадити чітку та прозору систему контролю за рухом коштів і виключить перевізників – чи то комунальних, чи то приватних – із ланцюжка, по якому вони рухаються. Це буде серйозний удар по корупції.
Звісно, для втілення в життя цього проекту має бути суспільний запит. Навряд чи хтось зможе сказати, що міський транспорт у Києві надає якісні послуги та перебуває в належному стані.
Проте мешканці столиці повинні активно тиснути на владу з метою ухвалення такого рішення і його впровадження. Це у спільних інтересах всіх нас.
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков вчора о 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов вчора о 12:09
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський 18.04.2025 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус 18.04.2025 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський 18.04.2025 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик 18.04.2025 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський 18.04.2025 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін 18.04.2025 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський 18.04.2025 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13663
-
"Якщо заробляємо півтори гривні – щасливі" – власник мережі АЗС
Бізнес 5770
-
Аграрії з Кіровоградщини купують недобудовану лікарню в центрі Києва. Для чого
Бізнес 5706
-
Угода про надра не визнаватиме допомогу США боргом України – Качка
Бізнес 5351
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5199