Тютюнові акцизи як економічні стимули для зменшення шкідливих звичок
Європейський досвід акцизної політики: чому Україні варто враховувати міжнародні практики
Рішення щодо підвищення тютюнового акцизу є стратегічним, адже запровадження тих чи інших механізмів оподаткування має на меті не лише наповнення Держбюджету, але й стимулювання суспільства щодо зменшення шкідливих звичок.
З іншого боку, навряд чи можна сьогодні примусити людину силою кинути палити. Це має бути її власне виважене рішення, зокрема пов'язане з тими чи іншими економічними стимулами. Коли ми говоримо про ідеологію тютюнових акцизів в Євросоюзі та аналізуємо документи ЄС, то в них дуже часто повторюється теза щодо здоров'я нації та зменшення шкідливих звичок за допомогою акцизної політики.
Законопроєкт українського уряду №11090 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби" передбачає поступове зростання акцизів на сигарети до мінімальної європейської ставки 90 євро у 2028 році. Власне, вона має максимально наблизити нас до європейських стандартів.
Ще одне важливе питання стосується нелегального тютюну. Адже одночасно з підняттям акцизів паралельно має посилитися боротьба з тіньовим ринком сигарет, який на сьогодні оцінюється в 15-18%. Варто зазначити, що законопроєкт №11090 передбачає диференціацію акцизних ставок в залежності від видів тютюнових виробів. У разі позитивного голосування за законопроєкт ставка акцизного податку на сигарети становитиме 90 євро, а на ТВЕН — 72 євро.
Головна особливість ринку ТВЕН — його цілковита легальність. Прилади для нагрівання тютюну та стіки для них — технологічно складно та економічно недоцільно підробляти. Тому навіть за умови більш низької ставки акцизу на ТВЕН саме з їхнього обігу Україна отримає гарантовані надходження до бюджету. Підвищення ставок акцизного податку на тлі невисокої платоспроможності населення поставить курців перед дилемою: переходити заради економії на дешевші підробки, або на споживання доступніших за рахунок диференціації ставок акцизу ТВЕН. Тобто курці потенційно перейдуть на менш шкідливий легальний товар, а бюджет й надалі поповнюватиметься.
За експертними розрахунками, запровадження різних ставок акцизу на ТВЕН і сигарети забезпечить бюджету додаткові надходження на 3,82 млрд грн протягом 4 років за рахунок зменшення нелегального ринку сигарет та переходу споживачів на ТВЕН. При цьому споживання ТВЕН є безпечнішим з точки зору наслідків куріння. Це доводить європейський досвід, де практично у всіх країнах різниця між акцизами, які запроваджені на традиційні тютюнові вироби та ТВЕН, в середньому становить понад 60%. А, наприклад, у Фінляндії акцизи на ТВЕН складають 79 євро, а на звичайні сигарети — 350 євро. Уявіть собі різницю. В урядовому законопроєкті український законодавець якраз повертається до цієї різниці в акцизах на різні тютюнові вироби.
Зрештою, суспільство у будь-якому разі формує акцизну політику, виходячи зі своїх інтересів. Сьогоднішнім інтересом суспільства є покращення якості споживання тютюнових виробів, принаймні для тих, хто палить. Ще один нюанс, що ми всі з вами розуміли.
В Держбюджеті на 2025 рік вже передбачені доходи від збільшення тютюнових акцизів. А темою надходжень до бюджету сильно переймаються наші міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд, проводячи моніторингові місії. Контролюється законодавство, яке ухвалюють депутати щодо забезпечення надходжень до бюджету, зокрема в частині підвищення акцизів. І це є достатньо серйозний аргумент на користь того, що голосування за законопроєкт буде успішним.
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв вчора о 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський вчора о 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький вчора о 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак вчора о 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 06.05.2025 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 06.05.2025 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 06.05.2025 11:45
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 181
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 174
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 120
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 109
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Чому Путін святкує 9 травня. Справжня історія Другої світової, яку не вчать у Кремлі
10633
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6027
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 5611
-
8 травня. Чи можлива українська історія Другої світової
Думка 3528
-
Reuters: США і РФ обговорюють, як відновити постачання російського газу в Європу
Бізнес 3112