Чи може керівник ефективно контролювати працівника на відстані 300 кілометрів?
АТ «Укрзалізниця» продовжує реформу в рамках стратегії 2019-2023. Наразі кожен підрозділ Укрзалізниці становиться більш самостійним в своїй економічній діяльності.
В нещодавньому інтерв’ю в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик виданню Інтер-факс зазначив, що зараз залізниця займається реформою розділення – анбандлінг, це в першу чергу розмежування бізнесів, щоб закласти правильну мотивацію всередині кожної сформованої бізнес-вертикалі. Відокремити баланси й припинити ці крос-фінансування одного бізнесу за рахунок іншого. Залізнична медицина також не стоїть осторонь цих процесів.
В структурі філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» знаходяться близько 185 пунктів охорони здоров’я та амбулаторій. Вони здійснюють перед рейсовий та після рейсових оглядів працівників локомотивних депо. Дані працівники, переважно фельдшери та медичні сестри зачислені в штат клінічних лікарень АТ «Укрзалізниця. Проте досить часто керівництво медичних закладів не має жодного контакту зі своїми підлеглими, тому що вони знаходяться на відстані 200-300 км. Це звичайно ускладнює процес контролю своїх підлеглих. В структурі Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 наявний пункт охорони здоров’я на вокзалі станції Кам’янець-Подільський. Відстань складає 438 кілометрів. Як на такій відстані зберігати контроль за працівником не скаже навіть найпрогресивніший менеджер-управлінець.
Центр охорони здоров’я АТ «Укрзалізниця» виступає з ініціативою, щодо переведення даних працівників в штат структурних підрозділів регіональних філій АТ «Укрзалізниці. Це підвищить контроль за працівниками та якістю виконання робіт. Ми не можемо собі дозволити тримати людей в штаті, яких не можемо проконтролювати. Якщо порахувати скільки обходиться утримання такого працівника для ЦОЗ, то виходить що ми працюємо собі в мінус. А не загорами час, коли ми змушені будемо орендувати приміщення для пунктів охорони здоров’я на території депо чи вокзалах. Тому важливо, щоб затрати по наданню медичних послуг перед рейсового та після рейсового огляду покривалися в повному обсязі.
Розумію критику, яка посиплеться зі всіх сторін, проте прошу зачекати. Давайте будемо мислити логічно та прагматично.
Перед рейсові та після рейсові огляди працівників відбуваються в багатьох компаніях. Візьмемо для прикладу такий гігант як АТ «Укрпошта». Фельдшери які проводять перед рейсовий огляд зараховані до складу регіональних філій. Комунальне підприємство «Київпастранс» щодня користується послугами передрейсового огляду водіїв автобусів та тролейбусів, але це не заважає мати в штаті відповідного працівника, який здійснює цю процедуру щодня.
Коли недоцільно тримати працівника на повний робочий день, є можливість залучати муніципальні клініки, які на місцях охоче нададуть якісну послугу.
В приватних компаніях система ще більш гнучка. Наприклад досить часто фельдшери, що здійснюють перед рейсовий огляд залучаються на певні години, коли це необхідно. Тут може виступити прикладом компанія «Нова Пошта». Я вже мовчу про цивільну авіацію, де поняття перед рейсового огляду уже немає.
Хтось скаже що завжди так було і так має бути. Але життя рухається вперед і є реалії часу, коли ми маємо рахувати кожну заощаджену гривню.
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська вчора о 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов вчора о 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков вчора о 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський вчора о 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- 4 помилки, які заважають власнику бізнесу побудувати сильну компанію Олександр Висоцький 22.04.2025 10:27
- Где покупать жилую недвижимость и какую? Володимир Стус 21.04.2025 23:53
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям Сергій Пєтков 21.04.2025 19:52
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? Ксенія Оринчак 21.04.2025 16:53
- Компенсація 1,5 млн грн моральної шкоди з рф на користь киянина за "повітряні тривоги" Світлана Приймак 21.04.2025 10:20
- Розпоряджання землею під час війни: поради юриста Сергій Пагер 21.04.2025 08:57
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи Сергій Пєтков 20.04.2025 19:43
- Рішенням суду з працівника (водія) стягнуто упущену вигоду Артур Кір’яков 19.04.2025 18:25
- Чому корпоративний стиль – це більше, ніж просто форма Павло Астахов 19.04.2025 12:09
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків 233
- Модель нової індустріалізації України 184
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? 146
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 137
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи 124
-
Львів планує відкрити заміський тролейбусний маршрут до сусіднього села
Бізнес 31973
-
Казахстан заявив, що видобуватиме стільки нафти, скільки потрібно йому, а не ОПЕК
Бізнес 9769
-
Хто такі світчери і чому вік — не привід боятись почати з нуля
Життя 6164
-
"Останній інгредієнт отруйного коктейлю". У Швейцарії стривожені різким зростанням франка
Фінанси 5943
-
"Я приніс вам мир". Чому зірвались мирні переговори у Лондоні і що далі – сценарії
5645