Чи може керівник ефективно контролювати працівника на відстані 300 кілометрів?
АТ «Укрзалізниця» продовжує реформу в рамках стратегії 2019-2023. Наразі кожен підрозділ Укрзалізниці становиться більш самостійним в своїй економічній діяльності.
В нещодавньому інтерв’ю в.о. голови правління АТ «Укрзалізниця» Іван Юрик виданню Інтер-факс зазначив, що зараз залізниця займається реформою розділення – анбандлінг, це в першу чергу розмежування бізнесів, щоб закласти правильну мотивацію всередині кожної сформованої бізнес-вертикалі. Відокремити баланси й припинити ці крос-фінансування одного бізнесу за рахунок іншого. Залізнична медицина також не стоїть осторонь цих процесів.
В структурі філії «Центр охорони здоров’я» АТ «Укрзалізниця» знаходяться близько 185 пунктів охорони здоров’я та амбулаторій. Вони здійснюють перед рейсовий та після рейсових оглядів працівників локомотивних депо. Дані працівники, переважно фельдшери та медичні сестри зачислені в штат клінічних лікарень АТ «Укрзалізниця. Проте досить часто керівництво медичних закладів не має жодного контакту зі своїми підлеглими, тому що вони знаходяться на відстані 200-300 км. Це звичайно ускладнює процес контролю своїх підлеглих. В структурі Київської клінічної лікарні на залізничному транспорті №1 наявний пункт охорони здоров’я на вокзалі станції Кам’янець-Подільський. Відстань складає 438 кілометрів. Як на такій відстані зберігати контроль за працівником не скаже навіть найпрогресивніший менеджер-управлінець.
Центр охорони здоров’я АТ «Укрзалізниця» виступає з ініціативою, щодо переведення даних працівників в штат структурних підрозділів регіональних філій АТ «Укрзалізниці. Це підвищить контроль за працівниками та якістю виконання робіт. Ми не можемо собі дозволити тримати людей в штаті, яких не можемо проконтролювати. Якщо порахувати скільки обходиться утримання такого працівника для ЦОЗ, то виходить що ми працюємо собі в мінус. А не загорами час, коли ми змушені будемо орендувати приміщення для пунктів охорони здоров’я на території депо чи вокзалах. Тому важливо, щоб затрати по наданню медичних послуг перед рейсового та після рейсового огляду покривалися в повному обсязі.
Розумію критику, яка посиплеться зі всіх сторін, проте прошу зачекати. Давайте будемо мислити логічно та прагматично.
Перед рейсові та після рейсові огляди працівників відбуваються в багатьох компаніях. Візьмемо для прикладу такий гігант як АТ «Укрпошта». Фельдшери які проводять перед рейсовий огляд зараховані до складу регіональних філій. Комунальне підприємство «Київпастранс» щодня користується послугами передрейсового огляду водіїв автобусів та тролейбусів, але це не заважає мати в штаті відповідного працівника, який здійснює цю процедуру щодня.
Коли недоцільно тримати працівника на повний робочий день, є можливість залучати муніципальні клініки, які на місцях охоче нададуть якісну послугу.
В приватних компаніях система ще більш гнучка. Наприклад досить часто фельдшери, що здійснюють перед рейсовий огляд залучаються на певні години, коли це необхідно. Тут може виступити прикладом компанія «Нова Пошта». Я вже мовчу про цивільну авіацію, де поняття перед рейсового огляду уже немає.
Хтось скаже що завжди так було і так має бути. Але життя рухається вперед і є реалії часу, коли ми маємо рахувати кожну заощаджену гривню.
- Нові мита Трампа: що чекає на Україну та Ізраїль у новій торговій реальності Олег Вишняков 18:27
- Корупція у Президента чи безвідповідальність вартістю 2 млрд грн? Артур Парушевскі 14:23
- Регулювання RWA-токенів у 2025 році: як успішно запустити проєкт Іван Невзоров 13:50
- Непотрібний президент Валерій Карпунцов 13:38
- Стягнення додаткових витрат на навчання дитини за кордоном: на що необхідно звернути увагу Арсен Маринушкін 13:21
- Оформлення права власності на частку у спільному майні колишнього подружжя Альона Прасол 10:29
- В Україні з’явився "привид" стагфляції, що пішло не так? Любов Шпак 10:27
- Юридичне регулювання sweepstakes: основні аспекти та огляд за юрисдикціями Роман Барановський вчора о 16:19
- Нелегальний ринок тютюну: як зупинити мільярдні втрати для бюджету України? Андрій Доронін вчора о 15:05
- Перевірка компаній перед M&A: аудит, юридичні аспекти та роль менеджера Артем Ковбель вчора о 02:12
- Адвокатура в Україні потребує невідкладного реформування Лариса Криворучко вчора о 01:14
- Ретинол і літо: якими ретиноїдами можна користуватися влітку Вікторія Жоль 01.04.2025 09:44
- К вопросу о гегелевских законах диалектики. Дискуссия автора с ИИ в чате ChatGPT Вільям Задорський 01.04.2025 06:23
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? Тетяна Огнев'юк 31.03.2025 21:11
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів Наталія Ковалко 31.03.2025 17:54
- Рекордні 8549 заяв на суддівські посади: що стоїть за ключовою цифрою пʼятого добору? 3798
- Шукайте жінку! Білоруський варіант 368
- Med-Arb: ефективна альтернатива традиційному врегулюванню спорів 259
- НАБУ: невиправдані надії 229
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 158
-
"Супутник Притули" змінив правила гри: як Україна вплинула на фінський космічний бізнес
23210
-
Ексголова Харківської ОДА Кучер очолив наглядову раду держкомпанії "Ліси України"
Бізнес 17399
-
Сотні контрактів. Про що говорить масова закупівля Європою сучасних танків та БМП
17073
-
Треба багато, але окупності нема. Чому в Україні так довго будуються скляні заводи
Бізнес 13656
-
Податкова почала отримувати дані про людей, які систематично продають товари через інтернет
Фінанси 11734