Як стати адвокатом у 2018-му році?

Ця стаття про процедуру набуття статусу адвоката у наш час. Я написав її на основі власного досвіду.

Ця стаття про процедуру набуття статусу адвоката у наш час. Я написав її на основі власного досвіду. Я роблю це з подвійною метою:

- розповісти про процедуру колегам, які хочуть стати адвокатами – чомусь весь цей процес оповитий міфами та непевністю у тому, чого ж очікувати. Багато-хто думає, що ключова проблема – це іспит;

- проілюструвати клієнтам, який шлях доводиться пройти на шляху до посвідчення адвоката.

У цій статті ви не знайдете згадок про корупцію у процедурі набуття статусу адвоката. На це є дві причини. По-перше, я особисто з таким не стикався. Я склав іспит та отримав свідоцтво без будь-яких “додаткових” платежів, у мене ніхто нічого подібного не вимагав. По-друге, поширення чуток про корупцію могло б бути розцінене як порушення правил адвокатської етики і навіть стати підставою для позбавлення мене права на заняття адвокатською діяльністю. 

Я поділив цю статтю на кілька частин:

1) хочу стати адвокатом. Куди подавати документи і які саме?

2) іспит;

3) чому я склав іспит, але ще не адвокат? 

Хочу стати адвокатом. Куди, коли і що подавати. 

Весь довгий шлях до посвідчення адвоката складається із таких етапів:

диплом магістра/спеціаліста – 2 роки стажу (із якого 1 рік помічника адвоката) – подача документів – очікування іспиту – іспит – подача документів – видача свідоцтва – внесення в реєстр.

або

диплом магістра/спеціаліста – 2 роки стажу (але немає 1 року стажу помічника адвоката) – подача документів – очікування іспиту – іспит – подача документів – стажування – видача свідоцтва – внесення в реєстр. 

Трохи складніше виглядає, аніж ви уявляли, еге ж?) 

Щоб почати процедуру набуття статусу адвоката, треба відповідати ряду формальних вимог. Якщо відкинути варіанти із непогашеною судимістю, недієздатністю, звільненням із деяких посад за корупцію, то насправді одній вимозі – не менше 2 років стажу роботи в галузі права.

Із цим не все так просто, як може здатися.

По-перше, цей стаж рахується тільки з моменту отримання диплома магістра чи спеціаліста. Можна працювати юристом хоч із першого курсу, однак, для набуття статусу адвоката це не враховується – має бути не менше двох років стажу саме після отримання диплома магістра чи спеціаліста.

По-друге, не завжди просто визначити, чи можна віднести певний стаж до «стажу роботи в галузі права». Зрозуміло, що не виникає проблем із такими посадами як суддя, помічник судді, слідчий, помічник адвоката, помічник нотаріуса, юрисконсульт (не лише з цими, це неповний перелік). Інша річ, коли це «головний спеціаліст відділу документального забезпечення Київської міської ради» (це просто до прикладу, я не певен, що така посада реально існує).  У таких ситуаціях треба підняти кваліфікаційні вимоги посадової інструкції до цієї посади і подивитися, чи вимагається відповідно до них наявність повної вищої юридичної освіти. Якщо так – це стаж роботи в галузі права. А якщо просто написано серед вимог «повна вища освіта» – то ні, адже на цій посаді може працювати і магістр філософії. Детально про це можна почитати ось у цьому рішенні НААУ (Національної асоціації адвокатів України). Ну і не зайвим буде нагадати, що весь стаж рахується за записами у трудовій книжці. Весь світ може знати, що ти юрист, але коли в трудовій записано «директор» – то, боюся, із допуском до іспиту виникнуть труднощі.

Диплом у вас є; підрахували по трудовій книжці, що два роки стажу після здобуття диплома теж є. Чи потрібен стаж помічника адвоката? Він не є обов’язковим, але істотно спрощує процедуру. Якщо ви уважно роздивилися ту простеньку схему, із якої я почав цей розділ, то звернули увагу, що наявність 1 року стажу помічника адвоката звільняє вас від стажування. Стажування відбувається уже після складення адвокатського іспиту, триває щонайменше 6 місяців і коштує половину мінімальної зарплати за кожен місяць (ви платите, не вам). За шість місяців при нинішній мінімалці це більше 11 тисяч гривень. До того ж, як мінімум двічі, а в певних регіонах і тричі, треба підготувати та подати звіт про стажування, який має затвердити рада адвокатів (а може й не затвердити). Тому стаж помічника адвоката економить ваш час, нерви і гроші.

Стажу помічника адвоката має бути як мінімум рік за останні два роки на момент подачі документів. Тобто, якщо ви подаєте документи (насправді те, що я називаю «документи», називається «заява про допуск до складення кваліфікаційного іспиту із додатками») 01.07.2018 року, то не менше 1 року стажу на посаді помічника адвоката має бути за період із 01.07.2016 по 01.07.2018. Якщо у межах цього дворічного періоду у вас півроку стажу, а півроку раніше – це не рахується. Якщо у межах цього дворічного періоду у вас півроку стажу, а півроку уже після подачі документів – це теж не рахується. «Не рахується» означає – привіт, стажування!

Інша важлива річ: у певний момент НААУ вирішило, що робота помічником адвоката за сумісництвом та за цивільно-правовим договором не рахується. Можна почитати про це тут.

Як стати помічником адвоката?

Помічник адвоката – це посада, тобто, у трудовій книжці так і має бути написано «прийнятий на посаду помічника адвоката Іванова Івана Івановича». Помічником адвоката можна бути як в адвокатському бюро чи адвокатському об’єднанні, так і в адвоката як самозайнятої особи. Тобто, спершу треба підписати трудовий договір і внести правильний запис у трудову книжку. Втім, це ще не робить вас помічником адвоката. Крім цього, треба подати заяву в Раду адвокатів. Рада адвокатів має внести дані про вас як про помічника в Єдиний реєстр адвокатів України (пошук треба здійснювати за адвокатом, окремо за помічниками пошуку немає) і видати вам свідоцтво помічника адвоката. Майте на увазі, що стаж помічника адвоката рахується від дати прийняття на роботу (по трудовій), не від дати видачі посвідчення помічника, однак видача посвідчення обов’язкова. Детальніше можна почитати про це ось у цьому рішенні НААУ, про всю процедуру – у Положенні про помічника адвоката. 

Про те, які саме документи треба подати разом із заявою про допуск до іспиту, обов’язково почитайте у Порядку. Не дивуйтеся тому, що треба подавати довідку від психіатра і довідку про несудимість.

Перейдемо до іншого важливого питання – куди подавати документи? Іспит здається у КДКА (кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури) за місцем проживання. КДКА є у кожній області та у Києві. Отже, туди й треба подавати документи. Традиційно під місцем проживання треба розуміти місце реєстрації. Однак, у п. 3.3 Положення передбачено, що місце проживання може підтверджуватися документами, що підтверджують право користування приміщенням. Тобто, договір оренди житла, скажімо, у Києві дозволяє здавати іспит у КДКА міста Києва. Наскільки я чув, не у всіх регіонах діє це правило, – окремі КДКА не допускають до здачі іспиту тих, хто зареєстрований в іншій області, незалежно від наявності договору оренди.

Можливість підтвердити місце проживання договором оренди у певних випадках дозволяє обрати регіон для здачі іспиту. Наприклад, якщо ви зареєстровані у Полтавській області, але живете у Харкові, то іспит можна здавати як за місцем реєстрації (Полтава), так і за місцем фактичного проживання (Харків). У такому виборі ключове значення відіграє завантаженість КДКА – скільки зазвичай доводиться чекати на іспит від дня подачі документів. 

Іспит. 

Після подачі документів проходить певний час, перш ніж КДКА вирішить, допускати вас до іспиту чи ні. Зазвичай це кілька тижнів. Якщо ви звернулися до підходящої КДКА і подали всі документи, то вас допустять. Далі треба чекати, коли ж вам призначать дату іспиту.

Очікування на іспит – один із найбільших викликів усього цього процесу. У певних КДКА треба чекати всього кілька місяців, у інших – близько року чи навіть більше. Найвідоміший приклад – КДКА Київської області. Станом на 01.08.2018 року у списку очікування – 977 людей.

Наявність такого списку очікування – це вже великий позитив. Далеко не у кожній КДКА можна так легко дізнатися, коли у тебе іспит.

За іспит треба сплатити три прожиткових мінімуми на працездатну особу. Станом на 01.08.2018 року це становить 5 523 грн. Детально про це можна почитати тут. Попри те, що у цьому рішенні передбачено, що платіж треба зробити у день подачі документів, в багатьох радах його треба зробити уже безпосередньо перед іспитом. Скоріше за все, КДКА керуються п. 8 розділу 3 Порядку, де йдеться про те, що плата за складання іспиту вноситься «у встановлений КДКА строк, але, у будь-якому випадку не пізніше дня, що передує даті складення кваліфікаційного іспиту».

Ви дочекалися дзвінка із КДКА і вам повідомили дату іспиту. Чого очікувати на іспиті? У кожної ради адвокатів свої підходи до складення іспиту. Усі питання на іспит ви знайдете тут. Іспит складається із двох частин: письмової та усної. На письмовій частині вам треба буде скласти процесуальні документи та дати письмову консультацію уявному клієнту. На усній частині у вас буде білет, який складається із 15 питань – по одному питанню із кожної галузі (історія адвокатури та правовий статус адвокатури; правила адвокатської етики; конституційне право; цивільне право; цивільне процесуальне право; кримінальне право; кримінальне процесуальне право; господарське та господарське процесуальне право; трудове право; житлове право; сімейне право; адміністративне судочинство та КУпАП; бюджетне, податкове та митне законодавство; екологічне право; Європейська конвенція про захист прав людини  і основоположних свобод). Спершу відбувається письмовий іспит. Він є певним фільтром – ті, хто не набрав 80 балів зі 120, вважаються такими, що не склали іспит і до усної частини не допускаються. Зазвичай на письмовому іспиті дозволяють користуватися друкованими кодексами, законами. Тому будьте готові до того, що на іспит вам доведеться йти із десятком кодексів у рюкзаку. У деяких КДКА, наприклад, у Хмельницькому, усвідомлюють, що у вас можуть бути не всі закони, які потрібні для складання письмової частини іспиту, і дозволяють скористатися їхнім комп’ютером, де для вас відкриють необхідний вам закон. Це важливо, адже часом треба використати Закон України «Про рекламу» чи «Про державний земельний кадастр», які ви навряд чи візьмете із собою на іспит.

На поширене запитання «Чи можна списувати?» відповім так: все залежить від ваших навичок списування, однак, якщо ви ніколи не писали процесуальні документи, то, боюся, списування не допоможе. Письмовий іспит перевіряє одночасно знання процесуального права (чи знаєте ви обов’язкові реквізити того чи іншого документу, чи правильно визначили підсудність, коло учасників справи, чи правильно зазначили додатки), матеріального права (чи правильно визначили спосіб захисту, чи правильно сформулювали позовні вимоги), і навички логічного та зрозумілого викладу. Крім цього, необхідність списування зникає, адже вам і так дають користуватися усіма нормативними актами.

Словом, будьте готові до того, що писати доведеться багато, та ще й від руки. У деяких КДКА до білета включають процесуальні документи, по яких треба працювати, наприклад, текст рішення, на яке треба написати апеляційну скаргу, у деяких – тільки фабули (короткий виклад ситуації). Є такі КДКА, де обмежуються просто запитанням. Скажімо, «підготуйте позовну заяву зі спорів, пов’язаних із захистом авторського права та суміжних прав». І все. А ти, мовляв, сам уяви собі фабулу, і склади позов.

У деяких КДКА, наприклад, у Чернігові, письмова та усна частина іспиту відбуваються в один день. У КДКА Київської області – через день, у КДКА Хмельницької області – через кілька тижнів. Усний іспит складніший своєю непередбачуваністю. У білеті 15 питань, по одному майже з кожної галузі права. Тобто, ви маєте одночасно розумітися у кримінальному праві та процесі, цивільному праві та процесі, практиці ЄСПЛ, екологічному праві, податковому, трудовому, сімейному, а ще знати історію адвокатури та правила адвокатської етики. У кожному регіоні свої підходи щодо опитування на усному іспиті: хтось питає довше, хтось швидше, десь більше орієнтуються на питання у білеті, десь можуть спитати по будь-чому. Словом, не треба дивуватися, якщо у вас у білеті питання про види забезпечення зобов’язань, а вам задають конкретне питання на знання свіжої практики Верховного Суду щодо іпотеки.

Зазвичай про те, здали ви усний іспит чи ні, повідомляють у день його здачі. Однак здача іспиту не означає, що ви уже адвокат. 

Чому я склав іспит, але ще не адвокат? 

Після успішного складення іспиту КДКА видає вам свідоцтво про складення іспиту. Тепер треба взяти це свідоцтво і податися в Раду адвокатів регіону (це інша юридична особа, ніж КДКА). Для тих, хто має достатній стаж помічника адвоката, стажування не потрібне. Усім іншим необхідно пройти піврічне стажування. Я не проходив стажування, тому розповім тільки про те, як виглядає процедура звільнення від стажування.

Для звільнення від стажування треба подати до ради адвокатів за місцем проживання свідоцтво про складення іспиту та інші документи, які визначені у розділі 12 Положення. Довідка про сплату ЄСВ – це форма 5-ОК, її видають безплатно у будь-якому відділенні Пенсійного фонду. Ну й знову треба отримати довідку про відсутність судимості.

Рада адвокатів повинна прийняти рішення про звільнення від стажування на наступному своєму засіданні. Зазвичай такі засідання відбуваються раз у місяць, тому, можливо, доведеться чекати кілька тижнів на рішення. Це буде рішення ради про видачу вам посвідчення адвоката та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Сама ж видача цих довгоочікуваних документів відбудеться на наступному засіданні ради адвокатів – тобто, скоріше за все, ще через місяць. Там же відбудеться складення присяги адвоката.

Однак і це ще не все. Відомості про вас як про адвоката треба внести в Єдиний реєстр адвокатів України. Тут така послідовність дій: після отримання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю треба працевлаштуватися в адвокатське об’єднання або створити адвокатське бюро, або зареєструватися в органах ДФС як самозайнята особа-адвокат. На це дається 10 днів. Після цього подати в Раду адвокатів за місцем робочої адреси заяву про внесення в реєстр. Тобто, якщо ви працюєте в адвокатському об’єднанні у Києві, то в реєстр вас має внести Рада адвокатів міста Києва, навіть якщо свідоцтво вам видала інша рада. Після внесення відомостей в реєстр ви – найсправжнісінький адвокат і можете приймати вітання.

У мене весь процес від подання документів до внесення в реєстр зайняв 10,5 місяців. Усім, хто хоче стати адвокатом, бажаю, щоб у вас він зайняв менше часу, було більше визначеності і менше паперової бюрократії.