Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні
Цього тижня в Світі з "явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Цього тижня у Світі з'явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Індія - Пакистан

Дві ядерні держави, які, з моменту проголошення незалежності, мають дуже складні стосунки. Причиною є провінція Кашмір. Після повалу Британської імперії, 55% провінції контролює Індія, 35% - Пакистан та 10% - Китай. Населення сповідує Іслам. Саме через це, Пакистан вважає що Індія має передати Пакистану свою частку Кашміру.
Цієї середи, 23 квітня, в індійській частині регіону Кашмір бойовики розстріляли групу туристів. Напад став найкривавішим за останні роки, адже від рук бойовиків загинуло понад 20 людей. Відповідальність за атаку взяло на себе маловідоме бойове угруповання "Кашмірський опір", яке було невдоволене розселенням в регіоні "чужинців", що спричинило "демографічні зміни". За останні два роки майже 84 000 немісцевих мешканців Індії отримали право на проживання в Кашмірі. Бойовики на своїх сторінках у соцмережах також погрожували насильством тим, хто буде намагатися "незаконно оселитися" в регіоні.
Індійська влада звинуватила в нападі "пакистанських бойовиків", які, за їхніми словами, діють під прикриттям Ісламабада. Пакистан заперечив причетність до теракту та назвав інцидент "повстанням місцевих". У відповідь Індія вжила низку заходів: вислала пакистанських дипломатів, закрила КПП в тому регіоні. Головне - Індія перекрила шлюзи на греблі, яка побудована на річці Інд. Близько 60 років існувала Угода про спільне користування водами річок Інд, Джелам та Чинаб. Індія ж, в односторонньому порядку вийшла з цієї Угоди та перекрила воду. Взагалі, такий крок розцінюється Пакистаном як оголошення війни. Вже зафіксовані кілька випадків взаємних обстрілів між військовими обох країн.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф в інтерв'ю Sky News заявив, останні події можуть призвести до "тотальної війни" між Пакистаном та Індією.
Китай-Філіппіни
ЗМІ постійно згадують Тайвань як можливу ціль для китайської агресії. Проте зростають ризики довкола більш вразливих Філіппін, чиї острови та акваторії КНР вважає "історично своїми". Ще й ставить ультиматуми та вимагає демілітаризації. Це майже калька дій РФ проти України та НАТО.
20 грудня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї попередив Філіппіни, що КНР буде "захищати свої права" на спірні острови і "рішуче відповість" за "будь-який прорахунок" філіппінців у спробах цьому протистояти. Крім того, у телефонній розмові з філіппінським колегою він закликав "не вступати у змову" з "зовнішніми силами", що "мають злі наміри" щодо Китаю. Раніше Китай закликав зменшити присутність військ США та їх союзників у регіоні. Після погроз китайський дипломат запросив філіппінців "до діалогу" для вирішення "серйозних труднощів" між сусідами, але, фактично, Пекін виставив Манілі та Вашингтону ультиматум з досить слабко завуальованою загрозою військового нападу. Прямо у стилі Путіна зразка 2021 року.Вимоги,
Вимоги, які Пекін висунув Манілі:
- віддати "історично китайські" острови та всю акваторію Підвенно-Китайського моря (майже як з Донбасом та Кримом і з Азовським морем, яке Кремль вважає "внутрішнім озером");
- відмовитись від військової співпраці зі США, Японії та НАТО (повне копіювання погроз Путіна до НАТО перед 24 лютого 2022 року);
- повернутись до ініціативи "Один пояс – один шлях" (тобто повернутись до китайської зони впливу);
- зменшити кількість військ у регіоні (демілітаризація) та інше. Вам це нічого не нагадує?..
17 грудня президент Філіппін повідомив, що країна планує зробити розвідку нафти і газу довкола островів, які Китай вважає своїми. Всі міжнародні організації, зокрема й Гаазький трибунал рішенням від 2016 року, визнали претензії китайців "безпідставними", але це Пекін не зупинило. Регіон насправді дуже цінний. Там проходить близько третини всіх шляхів морської торгівлі у світі, від чого Китай дуже залежить.
Намагаючись посилити свій контроль в цьому регіоні, Китай намиває штучні острови та розміщує на них своїх військових. Після чого оголошує про "зміну акваторії". Ультиматум з боку Пекіну пролунав після того, як японці заявили про готовність розмістити військовий контингент на Філіппінах як відповідь на агресивні дії китайців – вперше після 1945 року, до речі. Цікаво, що саме японці зараз виходять на перші ролі у регіоні, заміщуючи США, в яких тривають "трампівські канікули". Для цього Токіо змінив навіть "пацифістичне" законодавство та дозволив експорт зброї.
З погляду США, ситуація дійсно виглядає як "український сценарій", бо Філіппіни не є членом глобальних військових блоків, а місцева армія, флот та економіка утримуються за підтримки американців ще з 1951 року, коли було підписано договір про взаємну оборону. Але це водночас є ключовою відмінністю острівної країни від України – Філіппіни є офіційним "союзником США поза НАТО".
Вчора надійшло повідомлення про те, що китайці захопили безлюдний острів Сенд-Кей, який належить В'єтнаму. На ньому розташовані військові та рибацькі об'єкти В'єтнаму. Цей острів (200 кв км) розташований лише за кілька кілометри від Філіппінського острова Тіту, на якому розташована одна з головних воєнних баз Філіппін. Цікаво, що шукаючи союзників в протистоянні тарифам з боку США, Китай закликав долучитись до спільної боротьби саме В'єтнам. Обидві країни уклали понад 45 Угод про співпрацю!
Очікуємо на реакцію Ханою на Пекінську експансію.
- Святий Миколай, Санта Клаус та Father Christmas: у чому різниця – і що між ними спільного? Інна Лукайчук вчора о 18:46
- За що компанії можуть втратити статус "критично важливих" та що робити далі Віталій Соловей вчора о 17:54
- Що робити, якщо співробітник вкрав клієнтську базу Олександр Висоцький вчора о 17:08
- Переоцінка безпомилковості ШІ студентами: експериментальні докази Олександр Серт вчора о 16:32
- Як мислити ефективніше: техніка шести капелюхів Едварда де Боно Олександр Скнар вчора о 09:36
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу Валерій Карпунцов 03.12.2025 21:18
- "FPV на арабіці": акцизний податок на каву як інструмент поповнення військового бюджету Кароліна Холявко 03.12.2025 18:58
- Королівство кривих дзеркал: як абсурд став нашою нормою Дана Ярова 03.12.2025 18:19
- Гроші що не сплять, або еволюція хедж-фондів з середини ХХ сторіччя до сьогодення Ольга Ярмолюк 03.12.2025 17:12
- PR Тренди 2026: фокус на розвиток бізнесу та окупність інвестицій Ірина Кононенко 03.12.2025 14:03
- Криза стала рутиною: комерція в умовах постійних змін Наталія Церковникова 03.12.2025 11:17
- Судовий щит проти відключення: кого реально захищають нові правила НКРЕКП Олексій Гнатенко 03.12.2025 08:14
- Метод м’якої сили у перемовинах: як впливати тихо і змінювати правила гри Ангеліна Біндюгіна 03.12.2025 02:01
- ШІ у дитячих книжках: загроза чи інструмент повернення до читання? Віктор Круглов 02.12.2025 14:51
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера Христина Кухарук 02.12.2025 10:23
- ВЛК у військовому квитку відсутня: чи може роботодавець взяти працівника 1456
- Мікрокроки, що змінюють життя: як формувати звички без зривів і надзусиль 283
- П’ять років поза Конституцією: як Україна втратила баланс влади і підтримку світу 239
- Як WSJ вибудовує наратив операції "Павутина" та образ її ключового лідера 164
- Управління ризиками. Чому старі стратегії можуть знищити новий проєкт 141
-
"Все під землю". Сухомлин заявив про неминучість використання досвіду Кореї в Україні
Бізнес 3672
-
"Ми слабкі, ситуація ганебна". Який козир у мирних переговорах НАТО лишає для України
3061
-
Попередити ризик: що повинні знати батьки перед лікуванням дитини у стоматолога
Життя 2853
-
"Впевнена на 99%". Рада у 2026 році розгляне підвищення зарплат військовим – Підласа
Бізнес 2822
-
У Карпатах планують побудувати нову дорогу в Буковель за 6,6 млрд грн
Бізнес 2658
