Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні
Цього тижня в Світі з "явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Цього тижня у Світі з'явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Індія - Пакистан

Дві ядерні держави, які, з моменту проголошення незалежності, мають дуже складні стосунки. Причиною є провінція Кашмір. Після повалу Британської імперії, 55% провінції контролює Індія, 35% - Пакистан та 10% - Китай. Населення сповідує Іслам. Саме через це, Пакистан вважає що Індія має передати Пакистану свою частку Кашміру.
Цієї середи, 23 квітня, в індійській частині регіону Кашмір бойовики розстріляли групу туристів. Напад став найкривавішим за останні роки, адже від рук бойовиків загинуло понад 20 людей. Відповідальність за атаку взяло на себе маловідоме бойове угруповання "Кашмірський опір", яке було невдоволене розселенням в регіоні "чужинців", що спричинило "демографічні зміни". За останні два роки майже 84 000 немісцевих мешканців Індії отримали право на проживання в Кашмірі. Бойовики на своїх сторінках у соцмережах також погрожували насильством тим, хто буде намагатися "незаконно оселитися" в регіоні.
Індійська влада звинуватила в нападі "пакистанських бойовиків", які, за їхніми словами, діють під прикриттям Ісламабада. Пакистан заперечив причетність до теракту та назвав інцидент "повстанням місцевих". У відповідь Індія вжила низку заходів: вислала пакистанських дипломатів, закрила КПП в тому регіоні. Головне - Індія перекрила шлюзи на греблі, яка побудована на річці Інд. Близько 60 років існувала Угода про спільне користування водами річок Інд, Джелам та Чинаб. Індія ж, в односторонньому порядку вийшла з цієї Угоди та перекрила воду. Взагалі, такий крок розцінюється Пакистаном як оголошення війни. Вже зафіксовані кілька випадків взаємних обстрілів між військовими обох країн.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф в інтерв'ю Sky News заявив, останні події можуть призвести до "тотальної війни" між Пакистаном та Індією.
Китай-Філіппіни
ЗМІ постійно згадують Тайвань як можливу ціль для китайської агресії. Проте зростають ризики довкола більш вразливих Філіппін, чиї острови та акваторії КНР вважає "історично своїми". Ще й ставить ультиматуми та вимагає демілітаризації. Це майже калька дій РФ проти України та НАТО.
20 грудня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї попередив Філіппіни, що КНР буде "захищати свої права" на спірні острови і "рішуче відповість" за "будь-який прорахунок" філіппінців у спробах цьому протистояти. Крім того, у телефонній розмові з філіппінським колегою він закликав "не вступати у змову" з "зовнішніми силами", що "мають злі наміри" щодо Китаю. Раніше Китай закликав зменшити присутність військ США та їх союзників у регіоні. Після погроз китайський дипломат запросив філіппінців "до діалогу" для вирішення "серйозних труднощів" між сусідами, але, фактично, Пекін виставив Манілі та Вашингтону ультиматум з досить слабко завуальованою загрозою військового нападу. Прямо у стилі Путіна зразка 2021 року.Вимоги,
Вимоги, які Пекін висунув Манілі:
- віддати "історично китайські" острови та всю акваторію Підвенно-Китайського моря (майже як з Донбасом та Кримом і з Азовським морем, яке Кремль вважає "внутрішнім озером");
- відмовитись від військової співпраці зі США, Японії та НАТО (повне копіювання погроз Путіна до НАТО перед 24 лютого 2022 року);
- повернутись до ініціативи "Один пояс – один шлях" (тобто повернутись до китайської зони впливу);
- зменшити кількість військ у регіоні (демілітаризація) та інше. Вам це нічого не нагадує?..
17 грудня президент Філіппін повідомив, що країна планує зробити розвідку нафти і газу довкола островів, які Китай вважає своїми. Всі міжнародні організації, зокрема й Гаазький трибунал рішенням від 2016 року, визнали претензії китайців "безпідставними", але це Пекін не зупинило. Регіон насправді дуже цінний. Там проходить близько третини всіх шляхів морської торгівлі у світі, від чого Китай дуже залежить.
Намагаючись посилити свій контроль в цьому регіоні, Китай намиває штучні острови та розміщує на них своїх військових. Після чого оголошує про "зміну акваторії". Ультиматум з боку Пекіну пролунав після того, як японці заявили про готовність розмістити військовий контингент на Філіппінах як відповідь на агресивні дії китайців – вперше після 1945 року, до речі. Цікаво, що саме японці зараз виходять на перші ролі у регіоні, заміщуючи США, в яких тривають "трампівські канікули". Для цього Токіо змінив навіть "пацифістичне" законодавство та дозволив експорт зброї.
З погляду США, ситуація дійсно виглядає як "український сценарій", бо Філіппіни не є членом глобальних військових блоків, а місцева армія, флот та економіка утримуються за підтримки американців ще з 1951 року, коли було підписано договір про взаємну оборону. Але це водночас є ключовою відмінністю острівної країни від України – Філіппіни є офіційним "союзником США поза НАТО".
Вчора надійшло повідомлення про те, що китайці захопили безлюдний острів Сенд-Кей, який належить В'єтнаму. На ньому розташовані військові та рибацькі об'єкти В'єтнаму. Цей острів (200 кв км) розташований лише за кілька кілометри від Філіппінського острова Тіту, на якому розташована одна з головних воєнних баз Філіппін. Цікаво, що шукаючи союзників в протистоянні тарифам з боку США, Китай закликав долучитись до спільної боротьби саме В'єтнам. Обидві країни уклали понад 45 Угод про співпрацю!
Очікуємо на реакцію Ханою на Пекінську експансію.
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз вчора о 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра вчора о 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич вчора о 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер вчора о 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв вчора о 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін вчора о 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- 8 звичок бідних людей, які заважають розбагатіти Олександр Висоцький 21.05.2025 11:23
- Кому дадут отсрочку: новые правила для многодетных отцов и не только Віра Тарасенко 20.05.2025 23:41
-
Росія ударила по Шостці. Пояснюємо подвійну загрозу новини про "70 загиблих на полігоні"
60740
-
У чому була головна помилка Портнова
Думка 21299
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16023
-
Ексочільник Пенсійного фонду у Хмельницькій області приховав $500 000 у банку Австрії – НАЗК
Фінанси 15802
-
Трамп провалив переговори, настав час рішуче посилити тиск на Кремль
Думка 14674