Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні
Цього тижня в Світі з "явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Цього тижня у Світі з'явились додаткові дві гарячі точки, які додають загальної напруженості: Індія-Пакистан, Китай-Філіппіни.
Індія - Пакистан

Дві ядерні держави, які, з моменту проголошення незалежності, мають дуже складні стосунки. Причиною є провінція Кашмір. Після повалу Британської імперії, 55% провінції контролює Індія, 35% - Пакистан та 10% - Китай. Населення сповідує Іслам. Саме через це, Пакистан вважає що Індія має передати Пакистану свою частку Кашміру.
Цієї середи, 23 квітня, в індійській частині регіону Кашмір бойовики розстріляли групу туристів. Напад став найкривавішим за останні роки, адже від рук бойовиків загинуло понад 20 людей. Відповідальність за атаку взяло на себе маловідоме бойове угруповання "Кашмірський опір", яке було невдоволене розселенням в регіоні "чужинців", що спричинило "демографічні зміни". За останні два роки майже 84 000 немісцевих мешканців Індії отримали право на проживання в Кашмірі. Бойовики на своїх сторінках у соцмережах також погрожували насильством тим, хто буде намагатися "незаконно оселитися" в регіоні.
Індійська влада звинуватила в нападі "пакистанських бойовиків", які, за їхніми словами, діють під прикриттям Ісламабада. Пакистан заперечив причетність до теракту та назвав інцидент "повстанням місцевих". У відповідь Індія вжила низку заходів: вислала пакистанських дипломатів, закрила КПП в тому регіоні. Головне - Індія перекрила шлюзи на греблі, яка побудована на річці Інд. Близько 60 років існувала Угода про спільне користування водами річок Інд, Джелам та Чинаб. Індія ж, в односторонньому порядку вийшла з цієї Угоди та перекрила воду. Взагалі, такий крок розцінюється Пакистаном як оголошення війни. Вже зафіксовані кілька випадків взаємних обстрілів між військовими обох країн.
Міністр оборони Пакистану Хаваджа Асіф в інтерв'ю Sky News заявив, останні події можуть призвести до "тотальної війни" між Пакистаном та Індією.
Китай-Філіппіни
ЗМІ постійно згадують Тайвань як можливу ціль для китайської агресії. Проте зростають ризики довкола більш вразливих Філіппін, чиї острови та акваторії КНР вважає "історично своїми". Ще й ставить ультиматуми та вимагає демілітаризації. Це майже калька дій РФ проти України та НАТО.
20 грудня міністр закордонних справ Китаю Ван Ї попередив Філіппіни, що КНР буде "захищати свої права" на спірні острови і "рішуче відповість" за "будь-який прорахунок" філіппінців у спробах цьому протистояти. Крім того, у телефонній розмові з філіппінським колегою він закликав "не вступати у змову" з "зовнішніми силами", що "мають злі наміри" щодо Китаю. Раніше Китай закликав зменшити присутність військ США та їх союзників у регіоні. Після погроз китайський дипломат запросив філіппінців "до діалогу" для вирішення "серйозних труднощів" між сусідами, але, фактично, Пекін виставив Манілі та Вашингтону ультиматум з досить слабко завуальованою загрозою військового нападу. Прямо у стилі Путіна зразка 2021 року.Вимоги,
Вимоги, які Пекін висунув Манілі:
- віддати "історично китайські" острови та всю акваторію Підвенно-Китайського моря (майже як з Донбасом та Кримом і з Азовським морем, яке Кремль вважає "внутрішнім озером");
- відмовитись від військової співпраці зі США, Японії та НАТО (повне копіювання погроз Путіна до НАТО перед 24 лютого 2022 року);
- повернутись до ініціативи "Один пояс – один шлях" (тобто повернутись до китайської зони впливу);
- зменшити кількість військ у регіоні (демілітаризація) та інше. Вам це нічого не нагадує?..
17 грудня президент Філіппін повідомив, що країна планує зробити розвідку нафти і газу довкола островів, які Китай вважає своїми. Всі міжнародні організації, зокрема й Гаазький трибунал рішенням від 2016 року, визнали претензії китайців "безпідставними", але це Пекін не зупинило. Регіон насправді дуже цінний. Там проходить близько третини всіх шляхів морської торгівлі у світі, від чого Китай дуже залежить.
Намагаючись посилити свій контроль в цьому регіоні, Китай намиває штучні острови та розміщує на них своїх військових. Після чого оголошує про "зміну акваторії". Ультиматум з боку Пекіну пролунав після того, як японці заявили про готовність розмістити військовий контингент на Філіппінах як відповідь на агресивні дії китайців – вперше після 1945 року, до речі. Цікаво, що саме японці зараз виходять на перші ролі у регіоні, заміщуючи США, в яких тривають "трампівські канікули". Для цього Токіо змінив навіть "пацифістичне" законодавство та дозволив експорт зброї.
З погляду США, ситуація дійсно виглядає як "український сценарій", бо Філіппіни не є членом глобальних військових блоків, а місцева армія, флот та економіка утримуються за підтримки американців ще з 1951 року, коли було підписано договір про взаємну оборону. Але це водночас є ключовою відмінністю острівної країни від України – Філіппіни є офіційним "союзником США поза НАТО".
Вчора надійшло повідомлення про те, що китайці захопили безлюдний острів Сенд-Кей, який належить В'єтнаму. На ньому розташовані військові та рибацькі об'єкти В'єтнаму. Цей острів (200 кв км) розташований лише за кілька кілометри від Філіппінського острова Тіту, на якому розташована одна з головних воєнних баз Філіппін. Цікаво, що шукаючи союзників в протистоянні тарифам з боку США, Китай закликав долучитись до спільної боротьби саме В'єтнам. Обидві країни уклали понад 45 Угод про співпрацю!
Очікуємо на реакцію Ханою на Пекінську експансію.
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? Микола Литвиненко вчора о 19:31
- Дисциплінарна відповідальність за корупцію Анна Макаренко вчора о 13:14
- Гроші в трубі: чому іноземний капітал тихо заходить в українські ПСГ Ростислав Никітенко вчора о 08:50
- Дилема ув’язненого та правовий парадокс Юрій Шуліка 01.02.2026 17:15
- Із колеги в керівники: 7 кроків до справжнього авторитету Олександр Висоцький 31.01.2026 20:35
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну Галина Скіпальська 30.01.2026 13:19
- Позов для скасування штрафу ТЦК у 2026: повний гайд Павло Васильєв 30.01.2026 12:58
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України Олексій Гнатенко 30.01.2026 12:03
- Емоції як сигнальні лампочки: чому їх не варто "заклеювати" і як з ними працювати Олександр Скнар 30.01.2026 08:53
- Адвокат 2050: професія на межі революції Вадим Графський 29.01.2026 19:35
- Чому професійна освіта в Україні програє не через якість - а через комунікацію Костянтин Соловйов 29.01.2026 16:43
- Як формуються гемблінг-спільноти та чому вони відрізняються від звичайних соцмереж? Андрій Добровольський 29.01.2026 16:06
- Підприємництво в епоху штучного інтелекту Дарина Халатьян 28.01.2026 14:55
- Чому ви не можете вирішити – навіть коли все вже зрозуміло Валерій Козлов 28.01.2026 14:47
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості Богдан Пулинець 28.01.2026 11:43
- Звільнені, але не врятовані. Чому пекло полону для жінок не закінчується на пункті обміну 239
- Проєкт Кодексу права приватного і права дитини: чи дійсно наближаємося до Європи? 161
- Воднева політика ЄС: що з цього реально працює для України 102
- Приватність постфактум: чому персональні дані в Україні захищаються запізно 95
- Коли фото вирішує все: медійні маніпуляції та презумпція невинуватості 95
-
Китайські торговці металами зазнали збитків на 1 млрд юанів через втечу контрагента з країни
Бізнес 3167
-
Таємна зустріч із Януковичем. Уривок з книги Турчинова про події Революції Гідності
2447
-
"Змова педофілів" виявилася реальністю
Думка 1496
-
Комітет Ради не підтримав законопроєкт, який Мінфін просить "хоч тушкою, хоч кусками"
Фінанси 1439
-
Голоси з пекла: чому навіть Стрєлков пророкує Кремлю долю Мілошевича
Думка 1350
