Євроінтеграція та реальність: діяти негайно
Здійснювати реальну європейську інтеграцію інфраструктурних проєктів потрібно вже сьогодні
«Укрзалізниця» має сьогодні шанс зробити квантовий стрибок у якості та швидкості вантажних перевезень. Звісно, якщо її топменеджери ризикнуть не закривати вікно можливостей після зміни складу правління.
Сьогодні вантажні перевезення в Україні здійснюються за технологіями XX століття. Я не жартую і не перебільшую: ми вже прожили чверть XXI століття, проте вантажі найбільшою залізницею Європи перевозять як за часів СРСР. Декомунізація «Укрзалізниці» майже не торкнулася.
Спитайте у власників вагонів або вантажів, чи знають вони, де перебуває рухомий склад або вантаж навіть найвищої цінності саме зараз. Відповідь Вас здивує, повірте. Про долю своєї власності знають хіба одиниці наближених та тих, хто «змастив» процес перевезень «Укрзалізницею».
Людський фактор у нинішніх умовах означає створення серйозних передумов для корупції. «Укрзалізниця» захлинається через корупційні спокуси на різних рівнях, несе величезні збитки, не працює так, як повинна працювати залізниця держави, керівництво якої задекларувало готовність за 2 роки бути готовим вступити до ЄС.
Уявіть собі, що Ваш автомобіль починає людським голосом, але пошепки вимагати від Вас не лише заправляти, здійснювати технічне обслуговування, але працювати лише пару годин на добу. На жаль, з українськими «рейковими героями» ситуація виглядає аналогічно, вони використовують власний монопольний стан для зловживань.
Допомога прийшла не «американська», наче у преферансі, а «європейська». Вже з 1 квітня 2025 року ЄС хоче бачити митну декларацію на вантаж при автомобільних та залізничних перевезеннях на свою територію. Несподівано? Якраз цілком очікувано, адже для Брюсселя зустрічний рух з Україною передбачає врахування викликів для економік країн-членів ЄС. Україна – не лише можливість для ЄС прирости найбільшою країною континенту, але і величезний виклик через власний потенціал. Тому протести польських фермерів проти ввезення українського зерна – це лише квіточки, «ягідки» ми зберемо, якщо не зробимо наші перевезення прозорими, зрозумілими та недискримінаційними. Це вимоги, які лежать на поверхні.
Вважаю, що нам цілком до снаги створити та запропонувати ЄС математичний алгоритм здійснення залізничних перевезень. Відповідний протокол повинні ухвалити Верховна Рада України (яка не поспішає модернізувати закон «Про залізничний транспорт») та Європейський Парламент. Ми маємо бути інноваторами та піонерами, а не пасти задніх. Думаю, що тренд на «розуміння України» в ЄС повинен підкріплюватися реальними діями всередині України. Тим паче зараз, коли ми очікуємо офіційного початку переговорів про вступ до Європейського Союзу.
Мною розроблена технологія, яка дозволяє забезпечити ефективне перевезення вантажів залізницею прозоро та відкрито, на конкурентних умовах. Я готовий показати «на пальцях» всім бажаючим, як робив це нещодавно в Польщі, де мої пропозиції викликали помітний інтерес. Наші сусіди та партнери розуміють, що для їх економіки статус в’їзної брами для українських товарів несе набагато більше переваг, ніж ризиків. А що розуміють в Україні?
Мені набридло писати відкриті листи та оббивати пороги високих кабінетів. Я хочу поставити питання руба так, як я розумію проблему: або ми автоматизуємо та зробимо прозорим процес перевезень вантажів залізницею, або маємо публічно відмовитися від декларацій про європейську інтеграцію у ближче десятиліття.
Третього не дано.
Обирайте – XX століття за папірцями або XXI століття з автоматизованою системою управління перевезеннями, що дозволяє вкладати значні кошти у модернізацію. Ми не маємо багато часів для роздумів, здійснювати реальну європейську інтеграцію інфраструктурних проєктів потрібно вже сьогодні.
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський вчора о 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова вчора о 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова вчора о 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- Пенсійна рулетка 168
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 149
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 105
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? 52
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду 51
-
"Цифри шокують". Гетманцев оприлюднив дані про найбільші в Україні пенсії
Фінанси 16409
-
Борги українців продають на аукціонах. Що це значить для боржників?
Фінанси 7862
-
Перший випадок зворотної релокації: у Чернігові запустили фабрику, привезену з Польщі
Бізнес 5393
-
Банк ЄС анонсував 600 млн євро для України: найбільша сума – на відновлення ГЕС
Фінанси 4937
-
"По-справжньому довіряти одне одному": сім фраз, які використовують пари з міцною довірою
Життя 4840