Житло 2.0: як пандемія COVID-19 вплине на уявлення українців про комфортну оселю
Людина в середньому проводить 90% свого часу в приміщенні, що не одноразово підтверджено дослідженнями.
І якщо до пандемії це були могли бути офіси, квартири, магазини/торгівельно-розважальні центри, то карантин чітко сфокусував увагу на одному конкретному приміщенні – нашому домі.
Передумови: на що звернули увагу люди в період карантину
По-перше – сприйняття житла. Зараз воно як ніколи швидко змінюється і еволюціонує від «суто приватного простору» до розширеного бачення «безпечного і здорового середовища». Місця, яке забезпечує соціальну ізоляцію і при цьому надає достатній рівень комфорту для довшого, ніж ми звикли, перебування.
По-друге – сприйняття зовнішнього середовища. Зовнішній простір (двір, вулиця, парк) – це речі, без яких ми не можемо існувати довго і COVID-19 це підтвердив. Це зона «перезарядки» і бажаного соціального контакту. Прагнення вийти на вулицю, бути на свіжому повітрі, займатися спортом, іноді ірраціональне, але було присутнє навіть на ранніх, найсуворіших стадіях карантину, з достатньою кількістю підтверджених публічних випадків. Серйозно розглядати житло без легкого доступу до зовнішнього простору стає все важче і важче.
Третє і останнє, віддалена робота стала звичною. Багато бізнесів несподівано зрозуміли ефективність і вигоди дистанційної роботи. Все частіше зустрічаються коментарі про можливість постійної роботи в дистанційному режимі суттєво більшого кола працівників. Віддалена робота створює нові вимоги до наших помешкань і їх функціональності. COVID-19 прискорив перетворення дому на «хаб для всього»: місця ночівлі, розваг, відпочинку та роботи. Тренд на урбанізацію та чіткий фокус на інфраструктуру починає розмиватися запитом на більшу площу, яка дозволяє краще зонувати житло, легкий, швидкий і, головне, постійний доступ до зовнішнього середовища.
Тенденції після пандемії: наслідки для звичного способу життя і наших домівок
Світ 2020 упевнено довів свою глобальність. COVID-19 – не перша пандемія за останнє десятиліття, а, отже, ризик нових пандемій – цілком реальний. Ситуація, коли ми будемо проводити більше часу в оселі ніж до 2020 може і, швидше за все, буде повторюватися. Фокус на інфраструктуру замінюється фокусом на автономність, контакт з природою та підвищений комфорт. Він, у свою чергу, комбінується з запитом на ізольованість, а саме на житло, в якому можна тримати бажану соціальну дистанцію і при цьому мати більше свободи. Ці вимоги може задовольнити кілька рішень: переїзд до приватного будинку, максимальне залучення площі існуючого будинку, з фокусом на комфорт, та більш активне використання дач і літніх будиночків.
Приватний будинок і життя за містом вирішує більшість викликів, дає більшу площу та задовольняє запит на відкритий простір – свіже повітря.
Максимальне використання площі існуючого будинку, має на увазі, наприклад, прибудову до будинку, щоб збільшити вітальню, коли з’явилася звичка проводити більше часу разом, перетворення гаража на спортивну залу чи мансарди – в робоче місце.
Більш активне використання дач і літніх будиночків – простіше і дешевше рішення ніж постійне проживання в приватному будинку, але дарує переваги тільки протягом теплої частини року.
Облаштування робочого місця вдома. Традиційні для офісних приміщень вимоги до робочого місця, від яких залежить здоров’я та працездатність, стануть орієнтиром і для приватного житла. І це вже розмова не лише про комфортні меблі, а запит на повноцінне робоче місце в приміщенні з достатнім рівнем природного освітлення (вищим ніж у спальні, приміром), ефективним провітрюванням, покликаним уникнути підвищеного рівня СО2, та раціональним зонуванням.
Замість висновків.
Основним глобальним фокусом останнього десятиліття стала боротьба за енергоефективність, що залишається природнім та актуальним для України з нашим обмеженим доступом до корисних копалин. Наступним етапом після досягнення енергоефективності зазвичай є етап розуміння комфорту і, як наслідок, фокус зміщується до пошуку балансу між енергоефективністю та комфортним середовищем. Останній досвід може допомогти українцям швидше пройти перший етап і одразу зважати на комфорт свого житла. Вже сьогодні можна впевнено говорити, що параметрами оцінки помешкання в найближчому майбутньому, окрім традиційних для України, стануть як освітленість так і ефективна природня вентиляція.
- Чи всі форми косметичних ретиноїдів ефективні Вікторія Жоль 10:41
- Щодо відповідальності за порушення законодавства про ЗЕК: Законопроєкт №12441 Світлана Приймак 09:30
- Історія повторюється. І вона має повторюватись правильно Віктор Плахута вчора о 17:05
- Без землі. Небо хамелеонів Олег Короташ вчора о 16:19
- 3 роки вторгнення. 11 років війни. 400 років нашої боротьби Володимир Горковенко вчора о 12:31
- Процедура переведення військовослужбовця в іншу частину після самовільного залишення Тетяна Шупик вчора о 12:16
- Несправедливі умови договорів: як захистити себе від пастки? Дмитро Зенкін вчора о 10:00
- Біженці та мирні перемовини: час працює проти України Любов Шпак вчора о 08:52
- Альтернативна енергетика: що краще – СЕС, ВЕС чи приватні ГЕС? Ростислав Никітенко вчора о 07:37
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 23.02.2025 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв 22.02.2025 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
-
ЄС запропонував Україні свою "безпрограшну" угоду щодо видобутку корисних копалин
Бізнес 5240
-
Литва розпочала розбирати ЛЕП до Росії. Частину обладнання передадуть Україні – фото
Бізнес 2972
-
Що для України означає результат виборів у Німеччині
Думка 2318
-
Польща позичить Україні більше терміналів Starlink
Бізнес 2304
-
Лідер сирного ринку проданий за борги. За Гадячсир заплатять 44 млн грн
Бізнес 2097