Захистили право батька на спілкування з дитиною
Якщо ваші батьківські права порушують, їх треба захищати.
В Україні батько та матір мають абсолютно рівні права щодо дитини. Навіть розлучення цього не змінює. Але що на практиці? Чим гірше стосунки в експодружжя, тим більше шансів у дитини стати знаряддям помсти.
Якщо ваші батьківські права порушують, їх треба захищати. Саме так вчинив наш клієнт. І обрав найкращий шлях – звернутися до сімейних адвокатів.
Чому виник конфлікт
Шлюб нашого клієнта розпався декілька років тому. Неповнолітня дочка залишилася жити з матір’ю. Проте батько намагався не втрачати зв’язку з дитиною. Приїжджав, спілкувався телефоном, забезпечував дитину необхідним.
Весь цей час колишня дружина регулярно перешкоджала їх побаченням:
- блокувала батька в телефоні та соцмережах;
- переїжджала разом з дитиною, не повідомивши адреси;
- забирала дочку за кордон без згоди клієнта.
Батько, як міг, намагався врегулювати ситуацію. Він запропонував ексдружині домовитися про графік спілкування з дитиною та укласти відповідний договір. Жінка відмовилася на відріз.
Тоді клієнт звернувся до служби у справах дітей для встановлення режиму спілкування. Служба дала офіційне розпорядження, за яким клієнт має право проводити з дочкою 3 доби на тиждень безперервно.
Але й це не допомогло. Адже матір дитини ігнорувала встановлений графік побачень. Перешкоди у спілкуванні продовжилися. Тоді клієнт звернувся по допомогу до адвокатів.
Що ми зробили для клієнта
Якщо домовитися «по-доброму» не вийшло, двері суду завжди відкриті. Тож ми взялися за підготовку позову про усунення перешкод та встановлення графіку спілкування з дитиною.
Важлива задача – з’ясувати та спростувати аргументи іншої сторони. Так, ексдружина була проти графіка спілкування «3 доби на тиждень». Вона вважала, що дитина дуже прив’язана до мами, а з батьком вони майже не спілкуються. А ще чоловік не зможе належно доглянути дочку. Погодувати, вкласти спати, зводити до садочка… Хто це зробить краще за матір?
Дослідивши позицію іншої сторони, ми побудували у позові сильну позицію для клієнта:
1) довели наявність перешкод у спілкуванні батька та дочки. Як докази ми подали листування між батьками та копію звернення клієнта до служби у справах дітей про встановлення графіку спілкування. Також ми довели участь батька в утриманні дочки. Підтвердили регулярну сплату аліментів та надали чеки на придбання товарів для дитини;
2) спростували відсутність спілкування між клієнтом та дитиною. Надали спільні фото клієнта з дочкою. Продемонстрували відео, де дівчинка вільно та із задоволенням грається з татом.
3) нагадали, що батько має повне право піклуватися про дитину. Навели положення Сімейного кодексу щодо рівності прав батьків. Підкріпили їх свіжою судовою практикою.
Твердження про неспроможність батька турбуватися про дитину – голослівні. Це стереотипи. І вони давно неактуальні для сучасного світу. Суди не підтримують так званий «пріоритет матері» та виходять з принципу рівності обох батьків.
Що вирішив суд
Як ви вже здогадалися, суд пристав на наш бік. Адже ми всебічно обґрунтували позицію та вимоги клієнта. Що суд зафіксував у рішенні:
- зобов’язав матір не чинити перешкод у спілкуванні клієнта з дочкою;
- встановив графік побачень з дитиною – 3 доби на тиждень безперервно;
- врегулював зустрічі у святкові дні та для відпочинку;
- зобов’язав дотримуватися режиму харчування, відпочинку та розвитку дитини.
Також суд наголосив батькам не ображати один одного за присутності дочки. Адже інтереси дитини – це головне в таких справах. Тому рекомендація на майбутнє: доведіть, що ваші вимоги збігаються з інтересами дитини та навіть покращують їх. І це наблизить вас до бажаного рішення.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 256
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 245
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 162
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17923
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14676
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11446
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 8389
-
"Ти це вигадуєш" – що таке газлайтинг і як зрозуміти, що вами маніпулюють
Життя 7087