Як закон "Про платіжні послуги" змінить ваше життя?
Цього року в першому читанні був прийнятий законопроєкт №4364 "Про платіжні послуги". Це важливо не тільки для фінтех-галузі, платіжних систем, банків, але і для кожного українця, і ось чому.
По суті, це перший значний крок у розвитку фінансового сектора країни за останні 15 років. На даний момент основними провайдерами фінансових послуг та власниками всієї інформації про клієнта-фізичну особу є банки. Законопроєкт «Про платіжні послуги» зміщує цей фокус і дозволяє іншим фінансовим інститутам самостійно надавати фінансові послуги.
Він чітко визначає умови гри, перелік всіх можливих гравців і правила їх взаємодії. Він наближає наше законодавство до європейського, тобто, не лише дає можливість розвиватися внутрішньому ринку, але і відкриває двері міжнародним компаніям. Це і є основною ідеєю даного законопроєкту – лібералізація ринку і збільшення конкуренції через появу нових учасників, створення нових сервісів з використанням нових технологій.
Законопроєкт також передбачає ще одне важливе нововведення – імплементацію концепції Open Banking в український фінансовий ринок. За новими правилами незалежно від того, в якому банку у людини відкритий рахунок і де вона пройшла ідентифікацію, вона може використовувати зручні для неї інноваційні сервіси та додатки, надавати їм доступ до своїх даних, управляти рахунками через сервіси, які не належать банкам.
Що це означає для клієнтів?
Я – фанат першокласного сервісу в фінтех. Я бачу, як це відбувається в Європі або Америці: нові фінтех-продукти знижують когнітивне навантаження на людину, оздоровлюють її фінанси, допомагають розвивати бізнес. Давайте на прикладі розвинених країн подивимось, як передбачені законопроєктом нововведення можуть змінити фінтех-ландшафт України.
Які нові сервіси можуть з'явитись в Україні у найближчі 3-5 років?
Консолідація і аналіз інформації. Сьогодні існує безліч пропозицій з оформлення накопичувальних вкладів, іпотечних позик тощо. Відповідно, з'являється ряд сервісів, які стають чимось на кшталт консультантів по продуктам. Наприклад, в ОАЕ працює ІІ-сервіс порівняння фінансових і страхових послуг агрегатора BankOnUS. Він дозволяє співставити умови по кредитним карткам, ставки по кредитам і депозитам різних фінансових установ, тарифи з автострахування, страхування життя і здоров'я. На сторінці сервісу можна за 15 хвилин придбати страховий поліс за обраними параметрами.
Новий підхід до пенсійних накопичень. Берлінська компанія Vantik у партнерстві з Mastercard і платформою Banking-as-a-Service (BaaS) Vodeno запускають безкоштовну дебетову картку Mastercard із можливістю «довгострокової економії». Користувачі нової Vantikcard отримують кешбек у розмірі 1% з кожної покупки, і ці кошти автоматично інвестуються у ефективний пенсійний фонд. У такий спосіб пенсійні накопичення непомітно інтегруються в повсякденне життя.
Фінансова освіта дітей. В Європі та Америці батьки намагаються привчити дітей з наймолодшого віку правильно ставитися до грошей – вміти заробляти і розумно витрачати. Відповідно, фінтех-ринок запропонував для цього свої інструменти. Наприклад, американська компанія Jassby пропонує цифровий гаманець для дітей, який поповнюється членами сім'ї за виконання роботи по дому або дрібних доручень. Кошти можуть бути витрачені дитиною на покупки в магазинах-партнерах Jassby або переведені на благодійність. Всі витрати контролюються батьками. Revolut нещодавно запустила цільові накопичувальні рахунки для користувачів карток Revolut Junior віком від 7 до 17 років. А Greenlight представила інвестиційний продукт для підлітків. Вони можуть дізнатися, як працює ринок акцій, придбати або продати цінні папери з дозволу батьків.
Допомога бізнесу. Це широкий спектр сервісів – від платіжних платформ для бізнесу, таких, як Fondy, до розробок, що допомагають навести порядок у бухгалтерії, розрахувати заробітну плату, знайти фінансування тощо. Наприклад, британський банк NatWest у партнерстві з платформою Swoop запустив сервіс для місцевих підприємців. Він допомагає знайти загальнонаціональні та місцеві програми фінансової допомоги або приватні гранти для розвитку бізнесу. Використовувати платформу можуть всі бажаючі, для цього не обов'язково бути клієнтом NatWest.
Допомога в управлінні персональними фінансами для фізосіб. Наприклад, аванс замість кредиту. Британська фінтех-компанія Hastee пропонує сервіс, який дозволяє співробітнику отримати до 50% фактично зароблених грошей в будь-який час до зарплати. Сервіс допомагає уникнути касових розривів і, в разі великої покупки або якогось форс-мажору, не збільшувати кредитне навантаження, а зняти з рахунка вже зароблені кошти. Такі сервіси сьогодні працюють у багатьох країнах.
Краудлендінг. Приклад – американський Esusu пропонує платформу, на якій можна створити свій кооператив. Група з кількох однодумців визначає мету накопичення і розклад платежів. Вони будуть списуватися автоматично. Щомісячний внесок отримує один учасник групи, інші виступають його безвідсотковими кредиторами. Щомісяця учасник змінюється. Так із невеликих для кожного внесків формується велика сума, яку можна витратити на навчання, перший внесок за іпотеку, масштабну покупку тощо.
Впевнена, що українські фінтех-підприємці та фінансові організації зможуть запропонувати свої цікаві продукти і послуги для українців.
Що далі? Ухвалення законопроєкту – глобальний, важливий, але не останній крок на шляху створення умов для фінтех-стартапів. Необхідно продовжувати роботу над удосконаленням законодавства, створенням ринку капіталу для підприємців, розвитком внутрішніх і залученням зовнішніх венчурних капіталістів, краудфандингових платформ. Тоді з часом подібні фінтех-продукти стануть доступні кожній фіз- і юрособі в Україні і допоможуть усім їм системно опрацювати і поліпшити фінансову складову свого життя.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 597
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 253
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 169
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 122
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17944
-
Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15962
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 13755
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11655
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11543