У депутати хоч Соросу, хоч китайцям: Що не так у законі про скорочення нардепів
У вівторок Верховна Рада попередньо схвалила президентський законопроект щодо зменшення кількості депутатів з 450 до 300 та щодо обрання їх за пропорційною системою.
Висновок Конституційного суду щодо документа був позитивним. Відповідає Основному Закону. Проте деякі положення законопроекту викликали у КСУ низку важливих застережень. В ідеалі їх треба було виправити, а вже потім схвалювати у парламенті. На жаль, на це уваги ніхто не звернув. Як і на те, що в суспільно важливі, популярні зміни вписують такі норми, за які інакше б не проголосували, адже вони порушують Конституцію.
Що не так із законопроектом № 1017?
Право депутатів на конституційне подання
Як відомо, якщо депутат сумнівається у відповідності ухваленого в парламенті закону Конституції, він звертається до Конституційного суду. На сьогодні кількість депутатів, які можуть відстоювати правочинність рішень Ради, становить 45 осіб. Тобто одна десята від конституційного складу ВРУ (450 депутатів).
Тож якщо у новому законопроекті ми зменшуємо депутатський склад до 300, було б логічно пропорційно зменшити кількість депутатів, які можуть звертатися до КСУ. Але у законопроекті цей момент "забули". Можливо, свідомо, щоб ускладнити опозиційним депутатам можливість звернутися до Конституційного суду або оскаржити правильні закони.
Іноземці зможуть стати депутатами?
Раніше в Конституції було записано, що "народним депутатом України може бути обрано громадянина України". А тепер просто фіксують, що "народним депутатом України може бути громадянин України". Тобто вимоги мати 21 рік, проживати не менш як 5 років на території України та бути громадянином України поширюються на вже обраного депутата. А от кандидата у депутати це не стосується. По суті, ми можемо обирати іноземця. Наприклад, Джорджа Сороса обрати депутатом, а потім разом із депутатським посвідченням і громадянство йому надати.
Верховна Рада зупиняє свою роботу
За новим законом, Верховна Рада працюватиме до наступних виборів депутатів. Цікаво, що в Основному Законі поняття "наступні" немає, а є поняття "чергові вибори" та "позачергові вибори".
Нині норми Основного Закону кажуть нам, що депутати припиняють виконувати свої повноваження, не коли прийде час виборів, а коли прийде час новим депутатам голосувати на першому засіданні нового скликання ВРУ.
Проблема в тому, що між поняттями "до наступних виборів" і "в день роботи нового скликання" є різниця. Тобто, за новим законом, Верховна Рада не працюватиме від початку виборів і до дня приходу нових депутатів на роботу. Такий часовий розрив порушує конституційний принцип безперервності функціонування законодавчої влади.
Нові засади виборів
Зараз, за Конституцією, наш парламент обирається "на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування".
А в новому законі такої норми немає. І виходить, що виборче право може стати не загальним, а локальним, нерівним та непрямим. Ба більше – голосування може стати відкритим. Чи вас влаштує, що голосуватимуть на виборах тільки, наприклад, олігархи? Чи влаштує вас, наприклад, відкрите голосування, що стане доброю можливістю для маніпулювання?
Тобто на законодавчому рівні можна буде закріпити будь-які засади виборів народних депутатів. Якщо просто – вседозволеність влади розширюється.
Усі норми, до яких Конституційний суд мав зауваження, порушують Основний Закон. Вони зменшують роль головного документу демократичної держави, перетворюючи його на клаптик паперу. Таке ставлення обурює.
Ці норми ніхто б не підтримав, але, якщо їх вписати в популярний важливий законопроект – легко знаходять більшість голосів. Практику впихування того, що комусь потрібно, в інші закони ми вже бачили за попередньої влади і сподівалися, що ця не робитиме цього.
Варто зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 149 Регламенту Верховна Рада може розглянути питання й ухвалити рішення про попереднє схвалення законопроекту, якщо він за висновком Конституційного суду відповідає вимогам статей Конституції України і якщо його положення не викликають у суду застережень.
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9750
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 5539
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5017
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4515
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801