Збереження наукових пенсій для працюючих- плюс для Держбюджету!
І ми просто зобов'язані це зробити, щоб зупинити втрату золотого фонду нації - завідувачів кафедр, керівників наукових шкіл, наукових керівників докторантів та аспірантів. Вони ще принесуть користь Україні у ВНЗ, а не на пенсії!
Разом з Олегом Ляшком, Лілією Гриневич, Віталієм Курило, Тарасом Кремінем, Віктором Вовком та Віктором Кривенком зареєстрували проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» (щодо збереження науково-педагогічного кадрового потенціалу країни) (реєстр. №2528), що покликаний без перебільшення врятувати кадровий науковий потенціал України.
Відповідно до прийнятого 2 березня 2015 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» працюючих науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах позбавили права отримувати спеціальну пенсію, залишаючи право на отримання пенсії на загальних засадах. При цьому середня пенсія, що призначена на загальних засадах, майже в 3 рази менша від спеціальної пенсії для наукових працівників. Як наслідок, з метою збереження раніше отримуваного рівня пенсії наукові (науково-педагогічні) працівники змушені масово звільнятись.
При цьому необхідно зазначити, що в більшості випадків під дію внесених змін щодо пенсійного забезпечення науково-педагогічних працівників, потрапляють представники наукової еліти - доктори наук, які виходячи на пенсію продовжують працювати в науковій сфері, будучи, в тому числі науковими керівниками великої кількості аспірантів та докторантів.
Для науково-технічної сфери така тенденція може стати фатальною, адже згідно даних Держкомстату України в 2013 році половина докторів наук це працюючі пенсіонери, а майже чверть віком понад 70 років.
Таким чином, Україна втрачає значну частину науково-педагогічного кадрового потенціалу, що неминуче призведе до регресу, як освітньої так і науково-технічної сфери не в далекому майбутньому, а вже зараз.
Більше того, вказані зміни були запропоновані Урядом з метою скорочення видатків Пенсійного фонду та Держбюджету на 2015 рік за рахунок «спецпенсіонерів». Натомість згідно чинного законодавства, науковець, що звільнився з роботи і пішов на пенсію залишає за собою право отримувати спецпенсію. Тобто ефекту економії державних видатків не спостерігається, а чистий ефект від таких заходів занепад та фактичне знищення науково-технічної сфери.
Така ситуація потребувала оперативних радикальних дій. Запропонований нами проект Закону України (реєстр. №2528) зберігає права науковців під час роботи на наукових (науково-педагогічних) посадах отримувати пенсії у порядку та на умовах, передбачених Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність».
Передбачаючи можливу скептичну реакцію щодо збільшення державних видатків хочу зазначити, що зареєстрований нами законопроект має унікальний механізм, що не тільки не збільшує видаткову частину бюджету, а навпаки має всі передумови до її зменшення. Адже фактично пенсіонер, що отримує спеціальну пенсію, повертаючись до наукової діяльності, зберігає право на отримання тієї ж пенсії, але в розмірі 85% (тимчасово до 1 січня 2016 року).
Отже, держава стимулюючи повернення наукового пенсіонера в науку отримує 15% його пенсії, а це в середньому близько 530 грн. за кожного.
Крім того, прийняття відповідних поправок, надасть можливість зберегти наукову наслідковість в питанні розвитку науково-технічного потенціалу країни.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14946
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11454
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9484
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 7958