Відступ України від дотримання деяких прав людини: зради нема
Перелік обмежень навпаки зменшено, а не збільшено.
Україна у квітні заявила про частковий відступ від Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод на період дії воєнного стану в країні, що викликало суспільне занепокоєння й бурхливе обговорення у соцмережах. Активно цю інформацію використовували у своїх цілях й російські пропагандисти, максимально її викривлюючи. Що ж відбулося насправді та що змінилося для українців?
Так, 4 квітня Україна офіційно поінформувала Раду Європи, що частково відступає від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також за Міжнародним пактом про громадянські й політичні права. Так, дійсно, Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією, але це рішення є абсолютно законним, тому що стаття 15 Конвенції передбачає можливість тимчасових конституційних обмежень під час воєнного стану. Важливо, що таке повідомлення саме по собі не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про можливість їх запровадження відповідно до національного законодавства.
Інформування про відступи від зобов’язань за Конвенцією неодноразово подавалася й іншими країнами через введення воєнного стану, зокрема, Вірменією та Азербайджаном — в 2020 році, Туреччиною — у 1980 році. А от Франція у 2015 році заявила про дерогації (ситуація, за якої закон, постанова, або рішення скасовується частково) через теракти в Парижі.
Уперше про тимчасовий відступ від виконання деяких міжнародних зобов'язань Україна заявила у 2015 року, коли на території Донецької та Луганської областей проходила Антитерористична операція (АТО). Тоді народні депутати проголосували за відповідну постанову. Дерогація діяла саме в окремих районах вказаних регіонів.
Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року в Україні запровадили воєнний стан, відповідно, було розширено й перелік обмежень.
Листом від 28 лютого 2022 року постійний представник України поінформував Раду Європи про відступ від статей 3, ч. 3 ст. 8, 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та пункту 3 статті 4 (Заборона рабства і примусової праці), статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднання), 13 (Право на ефективний засіб правового захисту), 14 (Заборона дискримінації), 16 (Обмеження політичної діяльності іноземців) Конвенції, статтями 1 (Захист власності), 2 (Право на освіту) Додаткового протоколу, статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Свобода пересування).
На сайті Ради Європи ця інформація була розміщена 1 березня 2022 року.
Надалі, після кожного продовження воєнного стану постійний представник України подавав повідомлення про подовження зазначених відступів, тобто засвідчувалася незмінність стану. Так, у квітні 2024 Україна вже вдвадцяте уточнила перелік існуючих обмежень.
Згідно квітневого документу визначено конкретні заходи, які можуть запроваджувати під час воєнного стану з порушенням Конвенції:
- здійснення примусового відчуження об'єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом;
- запровадження комендантської години (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень) у встановленому порядку;
- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
- проводження в установленому порядку огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
- заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
- заборона або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
- заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без відповідного дозволу;
- встановлення військово-житлового обов'язку для фізичних та юридичних осіб.
Рада Європи 30 квітня опублікувала офіційне роз'яснення щодо повідомлення України про відступи за своїми зобов'язаннями, які випливають з Європейської конвенції з прав людини.
"Станом на 4 квітня 2024 року — всупереч повідомленням деяких ЗМІ, що ґрунтуються на неправдивій інформації — обсяг відступів був значно скорочений", – йдеться в роз'ясненні Ради Європи.
Міністр юстиції України Денис Малюська також наголосив, що Україна у квітні не призупинила захист, а навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
Серед іншого, Україна повідомила Раду Європи, що вилучено обмеження щодо дев’яти статей Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та п'яти статей Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Відступи не поширюватимуться на статті щодо примусової праці; заборону дискримінації; свободи думки, совісті та релігії; права на ефективний засіб правового захисту; та обмеження на політичну діяльність іноземців.
Варто зазначити, що сам відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Україна не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Зазвичай це значить, что заходи, яких держава вживає, можуть передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією.
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 602
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 272
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 206
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 139
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 95
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17962
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 17041
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12156
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11605
-
"Ніде в Україні не бачив таких цифр". У Києві виявили рекордну кількість перевантажених фур
Бізнес 7847