Щодо запровадження в Україні інституту кваліфікованих інвесторів
26 вересня 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму черговому засіданні погодив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери», розроблений Національною комісією
26 вересня 2013 року Кабінет Міністрів України на своєму черговому засіданні погодив проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення кваліфікованих інвесторів в цінні папери», розроблений Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Ключовою новацією даного регуляторного акта є запровадження визначення на законодавчому рівні поняття «кваліфікований інвестор» та встановлення механізму розміщення цінних паперів серед кваліфікованих інвесторів на фондовому ринку України.
У більшості країн з ринковою економікою на фондовому ринку уже існує поняття «кваліфікованих інвесторів», які наділені більшими правами й мають додаткові інструменти інвестування в порівнянні зі звичайними інвесторами. Так, на законодавчому рівні поняття кваліфікованих інвесторів визначено у США, більшості країн Європи, Росії та інших.
При цьому питання про віднесення інвесторів до кваліфікованих чи некваліфікованих вирішується законодавцями іноземних країн з використанням різних методів, серед яких виділяють: формальний, експертний та змішаний.
Згідно формального методу визначення кваліфікації інвестора проводиться на підставі кількісних показників, закріплених у законодавстві.
При застосуванні експертного методу, який застосовувався раніше у США, віднесення інвестора до кваліфікованих чи некваліфікованих здійснювалося судом на підставі думки експертів та законодавчих норм.
Сутність змішаного (формально-експертного) методу полягає у визначенні кваліфікації інвестора як за формальними критеріями, так і за рішенням експертної організації (органу).
З отриманням статусу кваліфікованого інвестора особа в іноземних країнах набуває додаткові права і вигоди при інвестуванні на фондовому ринку.
Так, з новим статусом кваліфікований інвестор може інвестувати кошти у придбання цінних паперів, не призначених для широкого кола учасників фондового ринку. Це обумовлено тим, що статус кваліфікованого інвестора сигналізує регуляторам фондового ринку, що конкретний інвестор не потребує всебічного захисту його прав і, як наслідок, він може інвестувати кошти в більш ризиковані, але відповідно і більш доходні інструменти.
Крім того, у кваліфікованого інвестора виникає можливість отримувати спеціальну інформацію про професійних учасників фондового ринку, яка, зазвичай, є недоступною для звичайних (некваліфікованих) інвесторів. Тобто, кваліфіковані інвестори є більш поінформованими про учасників ринку, про інструменти фондового ринку, про характеристики цінних паперів.
На нашу думку, всі ці привілеї здатні надати реальні переваги кваліфікованим інвесторам тільки на розвиненому фондовому ринку. Наприклад, у Росії, в якій інститут кваліфікованих інвесторів було запроваджено у 2007 році, більшість інвесторів працює на ринку стандартних інструментів і набувати спеціального статусу не поспішає.
У зв’язку з цим, запровадження в Україні інституту «кваліфікованих інвесторів в цінні папери» виправдає себе, тільки за умови вдосконалення інфраструктури фондового ринку, а також розширення асортименту фінансових інструментів. Сподіваємось, що поштовхом до цього стануть євроінтеграційні прагнення України, які сьогодні набувають небувалої актуальності і ставлять нашу країну перед необхідністю реформування вітчизняного законодавства у напрямку його адаптації до законодавства ЄС.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 596
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 251
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 165
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 122
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17937
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15752
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 12822
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11529
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11508