Ймовірність досягнення режиму тиші
Чи є реальний шанс досягнення режиму припинення вогню?
За роки російсько-української війни Україна накопичила чималий досвід в питаннях припинення вогню та розведенні військ вздовж лінії фронту.
Які механізми контролю застосовуються?
Україною та Росією, свого часу, було створено СЦКК – Спільний Центр Координації та Контролю. До складу СЦКК входили офіцери як Збройних Сил України, так і МО РФ. Завданням Центру було контролювати дотримання сторонами умов припинення вогню.
На практиці, коефіцієнт корисної дії цієї структури дорівнював «0». Кожна сторона намагалась відстоювати свою точку зору, своє бачення, свою оцінку ситуації. 99% випадків порушення викликали суперечки. Окрім того, воїни ЗСУ постійно скаржились на те, що після візиту в підрозділи російських наглядачів, ворог завдавав ударів по цих місцях. Панувала точка зору, що росіяни «зливають інформацію» ворогу.
Другою структурою, яка намагалась моніторити стан дотримання режиму тиші обома сторонами була місія ОБСЄ. Коефіцієнт корисної дії цієї структури теж дорівнював «0». По-перше, Статутом цієї організації її співробітникам було заборонено піддавати ризику своє дорогоцінне життя. Тому спостерігачі 99% часу проводили в тилу. Окрім того, вони не мали реальних механізмів фіксації порушень. Здебільшого вони фіксували, що, наприклад, «в селі «Х» по вулиці «А» будинок номер 4 зазнав ушкоджень через мінометний обстріл». Вони не мали фізичної можливості достеменно вказати, що цей обстріл було здійснено російськими проксі, навіть в тих рідкісних випадках, коли вдавалось їх переконати, що обстріл здійснено з протилежної сторони. Об’єктивно вони лише фіксували сам факт обстрілу, який вівся з напрямку населеного пункту «В», який перебуває під контролем НЗФ. Росіяни ж, в свою чергу, стверджували, що це навмисно зробила українська ДРГ, яка зайшла на протилежну сторону, здійснила обстріл і повернулась. І, хоч всі розуміли, що це маячня, довести протилежне можливості не було.
Крім того, виникає питання: а яка відповідальність лежить на порушниках режиму тиші? Жодної. Виключно «політична».
Миротворці
Зараз європейцями активно просувається ідея створення підрозділів миротворців з-поміж військовослужбовців різних країн Європи. Наші громадяни (в більшості) вважають, що ці миротворці мають стати вздовж лінії фронту між воюючими сторонами.
Насправді ж все не так.
Європейські миротворці сили планується застосовувати для охорони стратегічних об’єктів, об’єктів інфраструктури та окремих населених пунктів … тилу, а не на передовій.
Днями Президент Франції заявив, що рішення про застосування миротворців – внутрішня справа України і РФ в цьому питанні «не має права голосу». Хороша заява. Рішуча, потужна, незламна. Проте, Путін неодноразово заявляв, зо РФ виступає категорично проти присутності на території України військовослужбовців європейських країн. Тож, він, хоч і не матиме «права голосу», просто відмовиться від укладання угоди про припинення вогню. А, якщо такої угоди не буде, то ніякі миротворці і не з’являться на території України.
Здавалося б, рішення лежить в політичній площині – якщо така угода буде підписана, то політичне керівництво знайде механізми її реалізації.
Але, Путін неодноразово заявляв, що він проти припинення вогню. Він – за «сталий мир».
Що ж означає цей «сталий мир», до якого готовий Кремль?
Російські вимоги добре знані і неодноразово озвучувались Кремлем:
- Внесення змін до Конституції України щодо членства в НАТ
- Скорочення чисельності ЗСУ
- Визнання Києвом чотирьох областей та Криму територією РФ
- Виведення Збройних Сил з тих територій чотирьох областей
- Надання російській мові статусу «другої держаної»
- Повернення впливу РПЦ.
Це ще далеко не всі бажання Москви! І, я переконаний, що, під час можливих переговорів, кількість цих бажань буде лише збільшуватись.
- Російська федерація приречена на крах Сергій Пєтков вчора о 19:28
- Євроінтеграція та реальність: діяти негайно Юрій Щуклін вчора о 14:20
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України Нісар Ахмад вчора о 13:33
- Ключові інструменти, які допоможуть виграти найскладніші перемовини: поради підприємцям Владислав Пʼявка вчора о 10:46
- Харасмент у школах: чому мовчати небезпечно і як створити безпечне середовище для дітей Олександра Нікітіна вчора о 10:40
- З чого почати масштабування і систематизацію бізнесу Олександр Висоцький вчора о 10:29
- Як зменшити пори на обличчі? Вікторія Жоль вчора о 10:21
- Чи варто боятися фінмоніторингу? Сергій Пагер вчора о 08:40
- Що означає бути громадянином? Дмитро Зенкін 27.04.2025 09:44
- Дві нові "гарячі точки" в Азійському регіоні Георгій Тука 27.04.2025 07:54
- Європейський вибір України: Як суспільство звільняється від пострадянського минулого Штефан Сабау 26.04.2025 23:00
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 26.04.2025 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 26.04.2025 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв 25.04.2025 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський 25.04.2025 10:36
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 480
- Як підтримати переселенців і зберегти людський ресурс України 161
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 132
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею 100
- 100 днів, які не повернули мир в Україну 94
-
Чому тепер Зеленський має козирі у переговорах, а у Трампа карти такі собі
Думка 18127
-
Парад перемоги над здоровим глуздом – Путін оголосить про "звільнення" Курщини 9 травня
Думка 10339
-
Запорізька кондитерська фабрика збанкрутувала
Бізнес 6066
-
Іспанія та Португалія залишилися без світла: блекаут на всьому Піренейському півострові
Бізнес 4898
-
Дипломатія Трампа між "він так бачить результат" та "нічого не виходить"
Думка 3930