Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Бульдозер, на якому їде нинішня влада, підминає під гусениці все підряд. Навіть проти футбольних вболівальників порушують кримінальні справи. Можливо, вони не мала права вигукувати гасло «Спасибо жителям Донбаса за Президента пи..са». Я не є прихильником таких гасел. Але, з іншого боку, наша доблесна міліція не лише оперативно виявила тих, хто це кричав, а й вирішила їх покарати. Щоправда, карають чомусь за статтею «розголошення державної таємниці». Де тут таємниця, та ще й державна?!! Таким чином, можна пришити справу навіть горобцеві, який затягне не в такт гімн Партії Регіонів «вышел в степь донецкую парень молодой».
Наша правоохоронна машина не може знайти дівчину, яка вийшла погуляти і зникала у людному місці, на столичній Солом’янці. Зате вона миттю знайшла пенсіонерку, яка відрізала прізвище "гаранта" від стрічки на вінку "Тарасу Шевченку від Віктора Януковича". За таке «обрізання» їй дали 10 діб адмінарешту. Пізніше, тишком випустили. Але, аргумент затримання знову із категорії «я упала с самохвала – тормозила головой». Виявляється, пенсіонерка пошкодила президентське майно! По великому рахунку цей вінок куплений, зокрема, і за гроші цієї пенсіонерки. Це не президентське майно, а народне. Пенсіонерка мала право в такий спосіб висловила свій протест. Право на це їй дає злиденна пенсія і відсутність перспективи на обіцяне «краще життя вже сьогодні».
Все це робиться для того аби люди від страху тремтіли по кутках і не виходили на акції протесту, не висловлювали свої думки в голос, а мовчали. Хто вийде, суд все одно заборонить пройтися по центру міста. Навіть якщо хтось наважиться прогулятися маршем по незабороненій території - все одно його зустріне "Беркут", а прокуратура заведе справу. Не тому що винен, а тому щоб інші боялися і сиділи як щурі по своїх норах. Українській владі не потрібен сміливий народ. Її влаштує покірний і слухняний електорат такий як, приміром, у Білорусі.
Усі ці порушені кримінальні справи виглядають цинічним плювком на Конституцію. Адже правоохоронці чомусь не помітили як топтали державний прапор у Запоріжжі. Також усі зробили вигляд, що не помітили як Президенту перевертає догори дригом державний стяг і не лише на обкладинці своєї книги, а навіть на урочистих заходах за участю міжнародних гостей. Також Главі держави можна, знову всупереч закону, використати у своїй книзі англійською мовою думки інших авторів. Їм можна все, а нам навіть не можна плюнути собі під ноги, бо це можуть розцінити як «розголошення державної таємниці» або навіть гірше, «спробу державного перевороту».
Один дуже молодий, але вже дуже відомий суддя чи не щодня повторює гасло одного колишнього Президента: «закон один для всім». Але на вулиці діють зовсім інші закони. Я можу зрозуміти чому депутат-опозиціонер Сергій Міщенко відмовився від присвоєного йому звання «Заслужений юрист України» - не можна бути заслуженим в країні, яка живе за принципом сили, а не права. Так само, я не можу зрозуміти також ніби-то палкого опозиціонера Геннадія Москаля, який не відмовився від цього звання. Невже йому не муляє ця нагорода і як тоді він може захищати Юрія Луценка? Зрештою, після такого нагородження екс-міністр вже не наполягає аби депутат був його захисником. Сам нагороджений намагається реабілітуватися і сьогодні зареєстрував законопроект про амністію для Юлії Тимошенко.
Схоже, що історія нинішніх можновладців нічому не вчить. Навіть школярі знають: на будь яку силу знайдеться інша сила. А ті хто намагається заткнути рот своєму народу не входять в історію, а «вляпуються» в неї. Декого навіть називають диктатором. Таке враження, що політики не знають історії тому і наступають на граблі. Але від цього страждають ті, хто цих правителів вибрав.
13.09.2011 11:56
Політичні граблі, які нічому не вчать політиків
Українські реалії щодня приносять нові враження і нові сюрпризи. Для нинішньої влади закон як ганчірка, яку можна викинути у смітник.
Українські реалії щодня приносять нові враження і нові сюрпризи. Для нинішньої влади закон як ганчірка, яку можна викинути у смітник. А «пришити» справу навіть впливовим політикам для них легше аніж швецю ґудзик. І байдуже, що аргументи на голову не налазять. Більше того, з цих «шитих» справ стирчать вуха «замовлення». Владі плювати, що подумають люди і двічі плювати що скаже демократичний світ. Їй головне нагнати страху, аби кожен, навіть у себе на кухні, «фільтрував базар». Нинішня система вже давно переплюнула вислів іспанського диктатора Франко, який казав «друзям все, ворогам - закон». Своїм опонентам влада навіть не залишає право на захист по закону.Бульдозер, на якому їде нинішня влада, підминає під гусениці все підряд. Навіть проти футбольних вболівальників порушують кримінальні справи. Можливо, вони не мала права вигукувати гасло «Спасибо жителям Донбаса за Президента пи..са». Я не є прихильником таких гасел. Але, з іншого боку, наша доблесна міліція не лише оперативно виявила тих, хто це кричав, а й вирішила їх покарати. Щоправда, карають чомусь за статтею «розголошення державної таємниці». Де тут таємниця, та ще й державна?!! Таким чином, можна пришити справу навіть горобцеві, який затягне не в такт гімн Партії Регіонів «вышел в степь донецкую парень молодой».
Наша правоохоронна машина не може знайти дівчину, яка вийшла погуляти і зникала у людному місці, на столичній Солом’янці. Зате вона миттю знайшла пенсіонерку, яка відрізала прізвище "гаранта" від стрічки на вінку "Тарасу Шевченку від Віктора Януковича". За таке «обрізання» їй дали 10 діб адмінарешту. Пізніше, тишком випустили. Але, аргумент затримання знову із категорії «я упала с самохвала – тормозила головой». Виявляється, пенсіонерка пошкодила президентське майно! По великому рахунку цей вінок куплений, зокрема, і за гроші цієї пенсіонерки. Це не президентське майно, а народне. Пенсіонерка мала право в такий спосіб висловила свій протест. Право на це їй дає злиденна пенсія і відсутність перспективи на обіцяне «краще життя вже сьогодні».
Все це робиться для того аби люди від страху тремтіли по кутках і не виходили на акції протесту, не висловлювали свої думки в голос, а мовчали. Хто вийде, суд все одно заборонить пройтися по центру міста. Навіть якщо хтось наважиться прогулятися маршем по незабороненій території - все одно його зустріне "Беркут", а прокуратура заведе справу. Не тому що винен, а тому щоб інші боялися і сиділи як щурі по своїх норах. Українській владі не потрібен сміливий народ. Її влаштує покірний і слухняний електорат такий як, приміром, у Білорусі.
Усі ці порушені кримінальні справи виглядають цинічним плювком на Конституцію. Адже правоохоронці чомусь не помітили як топтали державний прапор у Запоріжжі. Також усі зробили вигляд, що не помітили як Президенту перевертає догори дригом державний стяг і не лише на обкладинці своєї книги, а навіть на урочистих заходах за участю міжнародних гостей. Також Главі держави можна, знову всупереч закону, використати у своїй книзі англійською мовою думки інших авторів. Їм можна все, а нам навіть не можна плюнути собі під ноги, бо це можуть розцінити як «розголошення державної таємниці» або навіть гірше, «спробу державного перевороту».
Один дуже молодий, але вже дуже відомий суддя чи не щодня повторює гасло одного колишнього Президента: «закон один для всім». Але на вулиці діють зовсім інші закони. Я можу зрозуміти чому депутат-опозиціонер Сергій Міщенко відмовився від присвоєного йому звання «Заслужений юрист України» - не можна бути заслуженим в країні, яка живе за принципом сили, а не права. Так само, я не можу зрозуміти також ніби-то палкого опозиціонера Геннадія Москаля, який не відмовився від цього звання. Невже йому не муляє ця нагорода і як тоді він може захищати Юрія Луценка? Зрештою, після такого нагородження екс-міністр вже не наполягає аби депутат був його захисником. Сам нагороджений намагається реабілітуватися і сьогодні зареєстрував законопроект про амністію для Юлії Тимошенко.
Схоже, що історія нинішніх можновладців нічому не вчить. Навіть школярі знають: на будь яку силу знайдеться інша сила. А ті хто намагається заткнути рот своєму народу не входять в історію, а «вляпуються» в неї. Декого навіть називають диктатором. Таке враження, що політики не знають історії тому і наступають на граблі. Але від цього страждають ті, хто цих правителів вибрав.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
Топ за тиждень
- Завершення приватизації Укрспирту. ЄМК. Придбання прав вимоги до боржника 212
- "Закон і порядок" на крайньому заході України 203
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку 152
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність 79
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? 76
Популярне
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 3054
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1966
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1861
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1399
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1306
Контакти
E-mail: [email protected]