За заможні громади! Сплачувати ПДФО за місцем діяльності – позиція АМУ
Асоціація міст України (АМУ) послідовно відстоює інтереси громад, а отже триває дискусія навколо одного з базових податків для місцевих бюджетів – податку на доходи фізичних осіб (ПДФО).
Ще більше ця дискусія загострилась після кінцевого формування усіх громад у версії перспективних планів 2020 року, так як нова адміністративно-територіальна основа вимагає більш справедливої моделі застосування фіскальних важелів. ПДФО є одним з базових податків для наповнення бюджетів територіальних громад, оскільки «прив’язаний» до прикладання праці чи місця проживання фізичної особи і як наслідок сплатою податку такою фізичною особою. Ось тут і є той кілок навколо якого все крутиться, так як справляти податки та збори пов’язані з фізичними особами згідно чинного законодавства зобов’язані так звані податкові агенти – переважно юридичні особи.
В умовах новоутворених територіальних структур виявилось, що в наслідок лише доволі простої операції – перереєстрації податкової адреси юридичної особи одні громади починають отримують надмірні доходи, в той час коли інші на території яких і було згенеровано ці доходи, несуть втрати у вигляді тих самих недотриманих податків та зборів. Ще одна проблема – коли юридична особа має відокремлені підрозділи і здійснює справляння податку за місцем податкової реєстрації головного офісу. Такий стан речей явно не відповідає дійсній економічній ситуації в громадах, експлуатації інфраструктури, витратам, що несуть господарюючі суб'єкти при виробництві продукції чи наданні послуг, реальним обсягам споживання. Як наслідок громади втрачають ресурси для розвитку, послаблюється спроможність для поліпшення матеріально-технічної бази освітянських чи медичних закладів.
На сьогодні запропоновано кілька проектів законів (№5244, №5244-1, №5244-2, №5244-3) для врегулювання такого стану речей. Якщо коротко то найбільш реальним серед запропонованих варіантів є законопроект №5244-3. Логіка цього проекту закону, який зареєстровано у Верховній Раді України за № 5244-3 від 30.03.2021 полягає у тому, що сплата ПДФО здійснюється за місцезнаходженням юридичної особи та її відокремленого підрозділу, де фактично працюють фізичні особи - платники податку. При цьому передбачено, що до відповідного бюджету сплачується 100 відсотків податку на доходи, нараховані працівникам юридичної особи, її відокремлених підрозділів. Щоб було зрозуміло про які ресурси йде мова, то лише для громад Львівщини це десятки мільйонів гривень.
Важливо відмітити, законопроект за № 5244-3 є погоджено усіма членами Асоціації міст України, в той час як законопроекти №5244, №5244-1, №5244-2 є категорично неприйнятними для органів місцевого самоврядування, оскільки запропонована ними зміна порядку зарахування ПДФО ще більше розбалансує місцеві бюджети
Чому це важливо саме сьогодні?
Податкова система України базується на певних базових принципах, один з яких це стабільність і прогнозованість стосовно податків та зборів. А зміни норм щодо податків та зборів не можуть вноситися пізніше як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду в якому будуть діяти нові правила та ставки.
Отже, будь які зміни до фіскальних норм, щоб були чинними з початку 2022 р. мають бути внесені до відповідних нормативних актів не пізніше 30 червня 2021 р. Сподіваємось, що голови та активні громадяни з громад нададуть вагомі аргументи народним депутатам для підтримки саме проекту закону за № 5244-3 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб за фактичним місцем здійснення діяльності фізичними особами».
Тепер слово за народними депутатами!
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 594
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 249
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 164
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 120
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17932
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15384
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11467
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 10966
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 10029