Акциз на підсолоджені цукром напої: ефективний крок для здоровʼя дітей
Парламентарі зробили крок до впровадження акцизу на підсолоджені цукром напої. Це допоможе дітям бути здоровими та забезпечить додаткові кошти у Держбюджет.
Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики рекомендував для ухвалення за основу альтернативний Законопроєкт №9032-1, що дає йому більше шансів стати законом.
Законопроєкт передбачає запровадження акцизного податку у розмірі 0,1 євро (понад 4,5 грн) за 1 літр напою, який поширюватиметься на води, включаючи мінеральні та газовані, з доданням цукру чи інших підсолоджувальних або ароматичних речовин (код товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД 2202 10 00 00).
Комітет запропонував актуалізувати термін введення в дію Закону з 1 січня 2025 року у разі його ухвалення. Впровадження акцизного податку на солодкі напої за такою ставкою може забезпечити додаткові надходження до Держбюджету у розмірі 5-8 млрд грн щорічно.
Таким чином для підсолодженого цукром напою 1 літр ціною 30 грн такий акциз складе близько 15%, але це не означає, що ціна зросте на цю суму. Виробники можуть зменшити власну маржу, щоб зберегти цінову доступність товару. З огляду на це можна розглядати сміливіші розміри акцизу для досягнення головної мети - це зниження цінової доступності, а як наслідок і споживання продукції, яка призводить до негативних змін в організмі людини. Сильною стороною законопроєкту №9032-1 є відносна простота адміністрування акцизу.
В свою чергу законопроєкт №9032 не підтриманий профільним Комітетом, передбачає формулу 10 грн за кожні 25 грамів цукру на 1 літр. Для прикладу у напої 1 літрі, який містить 100 грамів вуглеводнів (ймовірно все це цукор або інший підсолоджувач) акциз складе 40 грн. Впровадження акцизу з формулою ускладнює його адміністрування, але пропонує суттєво вищу ставку акцизу.
Навіщо впроваджувати акциз на підсолоджені цукром напої
Дослідження МОЗ України демонструють, що за індексом маси тіла лише 40% українців мали нормальну вагу в 2019 році, тоді як дві чверть населення мала ожиріння (24,8%), а загалом дві третини (59%) мали надмірну вагу. Збільшення споживання підсолоджених цукром напоїв є однією з причин збільшення поширеності надмірної ваги та ожиріння, що, у свою чергу, тісно пов’язане зі збільшенням захворюваності та передчасної смертності.
Впровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої рекомендоване ВООЗ та Світовим Банком та вже ефективно працює у 85 державах (станом на травень 2022 року). ВООЗ стверджує, що оподаткування підсолоджених цукром напоїв може зменшити споживання цієї продукції та сприяти зменшенню ожиріння, діабету 2 типу та карієс. Найбільшу ефективність та цінність це може мати саме для дітей і допомогти сформувати у них навички здорового харчування.
Згідно зі звітом ВООЗ «Фіскальна політика щодо дієти та профілактики неінфекційних захворювань (НІЗ)» фіскальна політика, яка призведе до підвищення роздрібних цін на підсолоджені цукром напої щонайменше на 20%, призведе до пропорційного скорочення споживання таких продуктів.
Зменшення споживання підсолоджених цукром напоїв означає зниження споживання «вільних цукрів» і загальної кількості калорій, зниження поширеності ожиріння та зайвої ваги серед населення. В осяжній перспективі це сприятиме зниженню кількості серцево-судинних захворювань на які припадає 64% смертей в Україні, в абсолютних числах це сотні тисяч життів українців щороку.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 596
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 251
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 165
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 120
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17936
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15636
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 12104
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11503
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11437