Принцип співмірності та податкова застава
Як відомо, згідно статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків
Як відомо, згідно з пунктом 89.2 статті 89 Податкового кодексу України (далі – ПК України) право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків …, при цьому за приписами підпункту 21.1 статті 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
З наведеної вище правової конструкції пункту 89.2 статті 89 ПК України на перший погляд вбачається чи не «безмежне» право службових осіб фіскального органу вибірково визначати майно (найбільш ліквідне) платника податків відповідної вартості на суму податкового боргу для його передачі у податкову заставу з метою забезпечення виконання таким платником податкових зобов'язань, проте при вирішенні питання, яке ж саме майно повинно бути передано у податкову заставу, необхідно враховувати позицію викладену Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 30.01.2017 № К/800/23011/16 у справі № 826/5581/16 (рішення у ЄДРСР № 64656597) у якій суд касаційної інстанції звернувся до « частин 1, 2 статті 321 ЦК України відповідно до якої право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Наявність у платника податків податкового боргу є правовою підставою для передачі його майна відповідної вартості у податкову заставу з метою забезпечення виконання ним податкових зобов'язань.
Водночас, платнику податків як власнику надано пріоритетне право визначати, яке саме його майно має бути передано у податкову заставу».
Тобто, фактично ВАС України у вказаному рішенні, приймаючи рішення з урахуванням принципу верховенства права, реалізував один з його складових елементів – співмірність, розмірність та пропорційність, що у свою чергу забезпечило досягнення збалансованого компромісу між публічним та приватним інтересом, позаяк сутність змісту основного права (за даних обставин право власності) в жодному разі не може бути порушена, що є загальновизнаним правилом, як зазначив Конституційний Суд України в абз. 4 пункті 5.2 рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005.
Згідно з підпунктом 4.3 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 24.03.2005 № 2-рп/2005, у справі № 1-9/2005 поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків, яка перевищує суму податкового зобов'язання чи податкового боргу, може призвести до позбавлення такого платника не тільки прибутків, а й інших активів, ставлячи під загрозу його подальшу підприємницьку діяльність аж до її припинення.
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 600
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 267
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 201
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 138
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 101
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17954
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 16181
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12063
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11588
-
"Ніде в Україні не бачив таких цифр". У Києві виявили рекордну кількість перевантажених фур
Бізнес 7738