Майнінг як бізнес в Україні. Законодавчі проблеми
Давайте розбиратися.
Про законність майнінгу в Україні можна коротко описати новиною в якій розповідається як під Києвом правоохоронці в черговий раз спіймали майнерів, які несанкціоновано під’єдналися до електромережі, чим завдали збитків державі в розмірі 500 000 грн. Горе-майнерам загрожує до 3 років позбавлення волі.
І такі випадки не поодинокі, але перед нами стоїть питання чи є порушниками тільки згадані майнери, а може порушниками є й інші, навіть ті хто вчасно сплачують комунальні платежі? Давайте розбиратися.
Чому майнінг в Україні залишається поза законом?
По-перше, для звичайних громадян в силу положень статті 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, необхідно зареєструватися підприємцем, інакше штраф та конфіскація виготовленої продукції та знарядь виробництва. А по-друге, це відсутність відповідного КВЕДу «майнінг».
Так, листом Держстату від 05.10.2018 р. No14.4-09/435-18 рекомендовано класифікувати майнінг та реалізацію криптовалют за КВЕДом 64.19 «Інші види грошового посередництва», а торгівлю (обмін) криптовалютами — за КВЕДом 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».
Але в такому випадку, підприємство підпадає під ознаки фінансової установи, що може призвести до необхідності отримання відповідної ліцензії.
З цього приводу виникає багато питань, оскільки підприємство здійснювати майнінг криптовалюти не з метою її обміну, а з метою використання отриманої криптовалюти як засобу платежу, що теж є неможливим, оскільки в такому разі майнінг-підприємство виступає емітентом грошових цінностей.
Тоді мова може йти про електронні гроші, які, відповідно до пункту 1.3. Положення про електронні гроші в Україні, можуть емітуватися виключно банками.
Майнінг в Україні – поза законом. Але володіти криптою можна.
Але не все так погано, відносно недавно (після набуття чинності змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення») державою було надано визначення терміну «віртуальний актив».
Відповідно до пункту 13 статті 1 віртуальний актив - цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати і яке може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Дані законодавчі зміни суттєво вплинути на життя власників криптовалюти, оскільки відтепер останні можуть підпадати під дію фінансового моніторингу. Вплинули, оскільки під поняття «Віртуальний актив» підпадає й криптовалюта.
З іншої сторони, володіння криптовалютою стало законним, але питання майнингу так і не було вирішене.
Ще того рік, держава анонсувала програму надання надлишкової електроенергії дата-центрам для майнерів, але проект так далі і не пішов, з огляду на юридичну неможливість майнінгу в Україні.
Так, вже багато років не приймаються законопроекти, які мали б визнати майнінг можливим видом економічної діяльності.
Позиція податкової з цього приводу така, що криптовалюта – це віртуальний актив, а його оподаткування має здійснюватися у разі їх обміну на грошові кошти, товари, послуги за ставкою 18% податку на прибуток + 1,5% військового збору, адже податкове зобов’язання виникає лише у разі обміну віртуальних активів на грошові кошти, товар, послуги.
Підсумки.
Криптовалюту визнано віртуальним активом, що дає можливість спокійно нею володіти та розпоряджатися, але її видобування залишається поза законом, тому підприємцям доводитися викручуватися через інші механізми, такі як технічне обслуговування устаткування, ліцензії (роялті), інші digital-послуги.
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 598
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 254
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 188
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 132
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики 101
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17947
-
Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 16244
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 14748
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11859
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11569