Україна має шанс інтегруватися у водневу економіку ЄС
Україна декларує курс на енергетичну інтеграцію з ЄС, але досі не створила повноцінної правової бази для водню
Рішення Європейського Союзу переглянути правила функціонування ринку водню та декарбонізованого газу - це не просто зміни до директив. Це формування нової рамки, в межах якої діятимуть усі учасники майбутнього ринку водню. Йдеться не лише про інфраструктуру чи сертифікацію, а про системне впровадження водню в енергетичну політику ЄС на наступні десятиліття.
Ключові положення оновленої газової директиви охоплюють створення спеціалізованої водневої інфраструктури, адаптацію частини наявних газових мереж, впровадження системи сертифікації для низьковуглецевого водню, а також уніфіковані правила доступу до мереж для виробників і споживачів. Усі ці зміни мають пряму дію в межах ЄС і впливатимуть на умови участі третіх країн у формуванні спільного водневого ринку.
Для України ці зміни є критично важливими з кількох причин. По-перше, Україна декларує курс на енергетичну інтеграцію з ЄС, але досі не створила ані повноцінної правової бази для водню, ані технічної дорожньої карти з модернізації інфраструктури. По-друге, потенціал експорту українського водню до Європи напряму залежить від відповідності нормам, які вже затверджено в Брюсселі. По-третє, відсутність правил ускладнює залучення інвестицій, оскільки жоден міжнародний партнер не вкладатиме кошти у проєкти з невизначеним статусом.
Щоб змінити ситуацію, потрібні конкретні дії. Перш за все - прийняття рамкового закону про водень. Він має чітко визначати категорії водню, процедури сертифікації, принципи функціонування мереж, механізми регуляторного нагляду та базові правила для учасників ринку. Наразі такого документа немає, і це суттєво ускладнює інтеграцію до європейського правового простору.
Наступним кроком має бути технічна інвентаризація існуючої газотранспортної інфраструктури. Потрібно зрозуміти, які ділянки трубопроводів можуть бути перепрофільовані для транспортування водню, які потребують модернізації, а які й повної заміни. Це дозволить не лише планувати технічні роботи, але й обґрунтовувати фінансування з боку партнерів або міжнародних фінансових установ.
Третім елементом є створення системи гарантій походження водню. У ЄС така система вже діє. Без національного еквіваленту цієї системи Україна не зможе підтверджувати відповідність критеріям «зеленого» чи низьковуглецевого водню, а отже не матиме доступу до преференцій, які надаються сертифікованим виробникам.
Крім того, варто розглянути можливість формування окремої регуляторної функції. Це може бути як в межах НКРЕКП, так й у вигляді нового органу. Це дозволить системно врегулювати питання тарифів, доступу до мереж, стандартів та моніторингу якості.
Останній, але не менш важливий крок - це активна участь України в європейських ініціативах, таких як European Hydrogen Backbone або IPCEI Hy2Infra. Це створює не лише доступ до технічних стандартів, але й можливість бути включеним у фінансовані ЄС проєкти, які можуть охоплювати інфраструктуру, логістику та інновації.
Підсумовуючи: якщо Україна прагне до інтеграції в європейський енергетичний простір, зокрема, як потенційний експортер водню, вже сьогодні потрібно діяти не в рамках політичних декларацій, а на рівні законодавчих і технічних рішень. Європа вже визначила нові правила гри. Щоб не залишитися осторонь, Україна має синхронізуватися з ними не пізніше, ніж розпочнеться практичне впровадження водневих проєктів у державах-членах ЄС.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 597
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 253
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 177
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 129
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17946
-
Гладка шкіра без зморшок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 16132
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 14334
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11775
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11560