Правовий режим інтелектуальної власності постійно еволюціонує, що насамперед пов’язано із розвитком інформаційних технологій, посиленням шляхів інтеграції та кооперації в частині юридичної регламентації даної сфери.
Об’єкти інтелектуальної власності визначені Законом України “Про авторське право і суміжні права”. Також, правовий режим інтелектуальної власності захищається рядом міжнародних документів. Згадування про даний напрямок здійснюється і під час укладання Україною нових міжнародних угод. До прикладу, Глава 11 Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою стосується механізму регулювання інтелектуальної власності.
Інтелектуальна власність - це те, повинно приносити не лише моральне та естетичне задоволення, але й фінансовий прибуток.
Таким чином, алгоритм використання власних результатів інтелектуальної праці є наступний: створив інтелектуальний продукт - формально легалізуй своє право на виключне розпорядження та отримання доходу від результатів його функціонування та розповсюдження.
Згідно повідомлення Всесвітньої організації інтелектуальної власності, захист авторських та суміжних прав - важливий компонент у сприянні розвитку людської творчості та інноваторства. Надання авторам, артистам і творцям стимулів у формі визнання і справедливої економічної винагороди, підвищує їхню активність і продуктивність, як і також посилює результати. Забезпечуючи існування та можливість реалізації прав, окремі особи та компанії можуть достатньо просто інвестувати у створення, розвиток та глобальне розповсюдження своїх робіт.
Спільне дослідження Європейського патентного офісу та Офісу інтелектуальної власності ЄС (2016 рік) вказує на те, що 42 відсотки загальної економічної активності у ЄС (приблизно 5,7 трлн. євро щорічно) зароджується в галузях, які пов’язані з інтелектуальною власністю і близько 38 відсотків всієї зайнятості в ЄС (82 мільйони робочих місць) складають галузі які вище середнього використовують право інтелектуальної власності.
Судовий захист інтелектуальної власності постійно зазнає новацій. Одним із прикладів є резонансне рішення Європейського суду справедливості у справі Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening, де судом доведено, що навіть 11 слів скопійованих в електронному форматі і вилучених із захищеної роботи - є частиною відтворення і що знаходиться також під правовою охороною.
На сьогодні, в Україні існує значна кількість творців та винахідників, які просувають свої ідеї на ринку послуг. Проте, як вбачається з практики – результати інтелектуальної власності часто використовуються особами, які не мають на це права.
В такому випадку, в силу повинні вступати механізми юридичного захисту, які стосуються різних галузей права, зокрема таких як: цивільне, адміністративне, кримінальне та ін.
Значимість питань охорони інтелектуальної власності в Україні, пов’язане з впровадженням судової реформи. Так, 29 вересня 2017 року Президент України підписав Указ про утворення Вищого суду з питань інтелектуальної власності, що підтверджує посилений інтерес держави до захисту прав авторів інтелектуальних продуктів. В даному контексті, необхідним є слідувати принципам судового активізму, який свого часу був продемонстрований зі сторони Європейського суду справедливості у вже згадуваній справі Infopaq International A/S v Danske Dagblades Forening. Важливим є і те, що судовий захист також не повинен цим обмежуватися, а має зазнавати свого постійного розвитку та вдосконалення через використання різних схем аргументації у судовому процесі.
Загалом, для того аби оптимізувати процес отримання фінансової вигоди від інтелектуальної власності, вартим є вчинити наступні дії:
1) Провести інвентаризацію (оцінку) своїх напрацювань. Для конкретної фізичної особи слід виокремити результати праці, які можуть стосуватися її творчості та винахідництва. Це стосується артистів, художників, програмістів, IT-спеціалістів, науковців, спортсменів тощо. Відносно юридичних осіб, то актуальним у даному плані є проведення моніторингу функціонування продуктів інтелектуальної власності, які виробляються компанією і визначити нові об’єкти інтелектуальної власності, використання яких може приносити дохід;
2) Здійснити комплекс дій щодо популяризаці ї своїх напрацювань через промоутерські компанії та організації . Однією з ознак економічно розвинутих країн є стремління людей та компаній кооперуватися заради досягнення власних цілей, шляхом вироблення певної політики і напрацювання досвіду у конкретних напрямках. Це підвищує вірогідність поширеності інтелектуального продукту серед цільової аудиторії. Тому, інтеграція у такі об’єднання є важливим напрямком на шляху просування результатів вашої праці на ринку.
3) Виявити факти неправомірного використання результатів вашої інтелектуальної діяльності.Розвинені компанії світового рівня дбають про те, щоб в межах їх діяльності дотримувався режим захисту прав інтелектуальної власності. Тому, коли на телебаченні, в радіо, пресі, в мережі Інтернет чи на будь-яких інших платформах ви помітите такі порушення, вартим є їх занотувати та вчиняти кроки по юридичному захисту своїх інтелектуальних напрацювань.
4) Визначити аргументативні схеми поведінки. Сприйняття позиції у суді, у творчому колективі чи у відносинах з компанією, яка буде просувати ваш бренд, продукт тощо, вимагатиме чітких послідовних дій та конкретного формату співпраці, щоб досягти певного результату. Для цього, важливим є визначити схему просування чи захисту свого інтелектуального продукту, шляхом використання аргументативних схем, які будуть необхідними у відповідних ситуаціях.
5) Продовжувати творити під власними іменем та юридично формалізувати результати інтелектуальної праці . Якщо результати ваших напрацювань будуть приносити певні вигоди, то це є хорошим стимулом для формування вашого імені як виняткового та оригінального бренду в конкретній галузі. Створення бази інтелектуальних продуктів буде сприяти розвитку економічної основи результатів вашої інтелектуальної праці. Реалізація даних дій повинна відбуватися шляхом юридичного оформлення вашого інтелектуального продукту.