Новації щодо бронювання від мобілізації – хто має право

Такі дані оприлюднив прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. Бронювання здійснюється заради забезпечення функціонування органів державної влади, місцевого самоврядування, критично важливих підприємств та організацій. У новому законі про мобілізацію, який має набрати чинності у травні, серед інших аспектів прописані й зміни в умовах бронювання. Розберемося, які новації передбачає закон.

Наразі чітко визначені категорії військовозобов'язаних, на яких поширюється бронювання:

• держслужбовці категорії "А" (вищий корпус держслужби, так звані "перші" керівники), голови обласних і районних рад, а також сільські, селищні, міські голови;

• держслужбовці категорії "Б" і "В", працівники органів місцевого самоврядування – до 50% серед усіх військовозобов'язаних, які працюють в установі;

• працівники Національної поліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, органів прокуратури, Бюро економічної безпеки, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, Служби судової охорони, судів, органів досудового розслідування, патронатних служб державних органів;

• робітники підприємств, установ та організацій, які виконують мобілізаційні завдання (замовлення);

• працівники підприємств, які критично важливі для забезпечення потреб Сил оборони або функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, у тому числі кінцеві бенефіціарні власники таких підприємств.

Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ та організацій, які є критично важливими, встановлює Кабінет міністрів.

Перед тим, як закон про мобілізацію (проєкт № 10449) було ухвалено, в Україні розпочалася широка дискусія через те, що чинні критерії та механізм їх визначення дозволили потрапити в перелік компаніям, які з великою натяжкою можна назвати критичними в умовах війни. Зокрема йшлося про деякі цирки, ансамблі, канали, які беруть участь у телемарафоні "Єдині новини" тощо. Через резонанс уряд отримав доручення розробити нову постанову про бронювання та визначити вичерпний перелік об'єктів та підприємств критичної інфраструктури.

Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що здійснюють бронювання військовозобов'язаних, зобов'язані оформити відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язаних, які заброньовані, у районному (міському) ТЦК, на території відповідальності якого вони розміщуються.

Процедура бронювання є однаковою для всіх підприємств. Відповідальні за облік військовозобов’язаних на підприємстві складають відповідний лист зі списком тих співробітників, які підлягають бронюванню. Лист відправляють профільному державному органу, якому вони підпорядковуються. Список далі погоджується з Генеральним штабом ЗСУ й далі документи  направляються до Міністерства економіки, яке ухвалює відповідний наказ про бронювання. Після отримання підприємством рішення про бронювання своїх працівників, воно має видати всім заброньованим витяг згідно визначеної порядком форми, який буде підтверджувати наявність відстрочки, та у п’ятиденний строк з дня видачі витягу направити до ТЦК, де працівник перебуває на військовому обліку, повідомлення про бронювання військовозобов’язаного для зарахування його на спеціальний військовий облік.

Тобто якщо вас цікавить, чи можете ви бути заброньовані, то варто звертатися до фахівця свого підприємства чи установи, який відповідає за облік військовозобов’язаних, або ж до керівника, та уточнити це питання.

За даними ЗМІ, наразі Кабінет міністрів розглядає ідею електронного бронювання військовозобов’язаних через "Дію", тобто відмовитися від паперового формату бронювання на користь електронного. Йдеться не про зміни до самої концепції бронювання, а пропонується змінити процес бронювання співробітників. Передбачається, що керівник підприємства або уповноважена ним особа може пройти ідентифікацію у "Дії" та подати перелік осіб співробітників для бронювання, а також інформацію про компанію. Але наразі ця концепція — на стадії проєкту.

Уряд також намагається знайти механізм, який би дав бізнесу змогу, наприклад, бронювати працівників залежно від сплати певної суми коштів у вигляді податку чи збору. Але, наприклад, схема, що передбачає бронювання для громадян з зарплатою понад 35 тис. грн, викликала хвилю обурення у частини суспільства, що сприйняло це як принцип "війна для бідних". Не знайшла підтримки й друга запропонована модель "економічного бронювання", яка передбачає гарантію роботодавця, що щомісяця він додатково заплатить 20 тисяч грн за заброньованого працівника. Варто зазначити, що Комітет з питань нацбезпеки під час розгляду законопроєкту №10449 про мобілізацію відхилив усі правки на цю тему.