Подача заяв до Реєстру збитків для України: інструкції та вимоги

Російська агресія завдала безпрецедентних руйнування та пошкодження обʼєктів інфраструктури, житлового фонду, промисловості, енергетики, сфер освіти та охорони здоровʼя в Україні. За інформацією Київської школи економіки (KSE), станом на січень 2024 року сума прямих збитків, завданих українській інфраструктурі, сягнула майже 155 млрд. доларів. Звичайно, можна впевнено казати, що з того часу вони зросли. У травні 2023 року на Саміті Ради Європи у Рейк’явіку було оголошено про створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U). Він покликаний допомогти постраждалим задокументувати їхні збитки та є важливим для будь-якого механізму компенсації. Йдеться про одне з перших юридично обов’язкових рішень щодо притягнення Росії до відповідальності за її дії.

Сам Реєстр розташовується у нідерландській Гаазі, а його допоміжний офіс — в Україні. Фактично, RD4U є системою обліку заяв про відшкодування збитків та зберігатиме докази, що обґрунтовують ці вимоги. Тобто завдання Реєстру — приймати заяви та опрацьовувати їх: проводити категоризацію, класифікацію та систематизацію на основі певних критеріїв. Прийнятність заяв визначає Рада реєстру.

Так, згідно з правилами до RD4U можуть бути внесені заяви про збитки, втрати чи шкоду, які 

- були завдані 24 лютого 2022 року або після цієї дати;

- були завдані на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води;

- спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

Важливо зазначити, що Реєстр не оцінює вартість завданих збитків та не призначає жодних виплат. Ці функції будуть покладені на спеціальний міжнародний компенсаційний механізм, який наразі ще не створений.

Заяву до Реєстру наразі можна подати виключно в електронній формі через мобільний застосунок "Дія", а згодом це можна буде зробити й через вебпортал www.diia.gov.ua. Для того, щоб подати заяву, потрібно заповнити електронну форму заяви в "Дії", надавши відомості про себе, завдані пошкодження або руйнування та вказати розмір збитку (за наявності такої інформації).

Реєстр збитків починає свою роботу поетапно. На першому етапі українці зможуть подати через "Дію" заяви про знищені або пошкоджені:

- приватний будинок;
- квартиру;
- дачний будинок;
- садовий будинок;
- інше житлове приміщення.

Для подання заяви треба бути власником майна, яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав (ДРРП), та мати Акт про обстеження від місцевої влади. Рекомендується надавати всі відповідні докази на підтримку заяви: будь-які документи, записи, заяви, фотографії або інші матеріали, які сприятимуть обробці та розгляду заяви Реєстром.

"Дія" допоможе зібрати якомога більше інформації, підтягуючи її з інших реєстрів та баз даних. Під час заповнення електронної форми заяви, вся ця інформація відображатиметься на екрані.

Більш детальні інструкції можна знайти на офіційному сайті RD4U (https://rd4u.coe.int/uk/).

Передбачається, що згодом заяви зможуть подати й ті власники зруйнованого чи пошкодженого майна, чия нерухомість розташована на тимчасово окупованих територіях.

Пізніше з’явиться й можливість задокументувати в міжнародному Реєстрі збитків через вимушене переміщення, шкоду життю, здоров'ю, тортури та сексуальне насильство. Загалом згодом RD4U прийматиме заяви від людей, бізнесу та держави стосовно більш ніж 40 категорій шкоди.

Щодо роботи офісу Реєстру у Києві, то вона зосереджена, зокрема, на підвищенні обізнаності та зміцненні співпраці між різними зацікавленими сторонами в Україні, включаючи регіональні та місцеві органи влади, бізнес, громадські організації тощо. Тут можуть допомогти й з розв'язанням низки проблем, зокрема деякі потерпілі можуть потребувати технічної допомоги в процесі подання заяви в системі "Дія", а інші — допомоги у зборі доказів. Крім того, є жертви, які через психологічний вплив війни потребують допомоги в формулюванні свого пережитого досвіду, щоб уникнути ретравматизації.

Зазначається, що київський офіс, що виконує функції хабу, відіграватиме важливу роль й у координації обміну інформацією, в тому числі щодо доказів, з іншими міжнародними організаціями, українськими органами влади та організаціями громадянського суспільства.

Очікується подання до RD4U від 6 до 8 мільйонів заяв. Лише в першій категорії — пошкодження або знищення житлової нерухомості — Реєстр передбачає, що отримає від 300 до 600 тисяч заяв про відшкодування.

Загалом, RD4U перетворився з ідеї у практичний інструмент, став першим кроком до створення механізму, який має забезпечити справедливість та компенсацію для постраждалих від війни.