Укравтодор VS тендерні тролі

Чи дійсно проблема ефективності дорожніх закупівель полягає в підрядниках, які зловживають правом подати скаргу на тендери?

На одному із червневих засідань уряду, на якому Славомір Новак інформував Кабінет міністрів про стан справ щодо будівництва, реконструкції, модернізації дорожнього господарства країни, проблеми дорожнього будівництва обговорювались в контексті, який на такому рівні було озвучено вперше. Мова йшла про тендерних тролів, які подаючи скарги на тендери Служб автомобільних доріг, затягують або навіть зривають процедури закупівель.

Чи дійсно проблема ефективності дорожніх закупівель полягає в підрядниках, які зловживають правом подати скаргу на тендер і чи дійсно чимала кількість скарг на тендери регіональних Служб автомобільних доріг – це наслідок такого зловживання?

Відповідно до даних модулю аналітики bi.prozorro, кількість скарг, поданих на конкурентні надпорогові закупівлі служб автомобільних доріг 24 областей за 2018 – 1 півріччя 2019 р.р. становить 462. Загалом, за цей період оголошено 2 тис. 288 процедур. При цьому, співвідношення кількості тендерів до кількості скарг в регіонах є дуже різним. Чемпіонами по кількості оскаржуваних тендерів є Одеська, Вінницька та Харківська області.

Абсолютним рекордсменом за кількістю скарг є ТОВ «Полтавабудцентр», яке загалом  подало 168 скарг на тендери дорожників. Очевидно, що саме цю компанію мали на увазі Володимир Омелян та Славомір Новак, коли доповідали уряду про проблему тендерних тролів.

Якщо дослідити стан розгляду поданих скарг за цей період, то в 48.1% процедур  вони були задоволені, 19,2% - незадоволені, 18,9% - відкликані, 6,5% - в процесі розгляду і ще в 7,3% процедур - відхилено. Той факт, що в майже половині процедур скарги, подані на тендери дорожників, були задоволені Адміністративною колегією АМКУ свідчить про те, що скаржники в своїх скаргах обґрунтували наявність порушених прав, а дорожники  прийняли рішення або вчинили дії, які суперечили законодавству у сфері закупівель. Отже, мова йде не просто про подання скарг за надуманими підставами з метою затягування процедур або про ситуації, коли скарга подається, щоб вплинути на замовника, а в останній момент відкликається.

Таким чином, чимала кількість скарг на дорожні тендери викликана не тільки зловживанням учасниками ринку  правом на подання скарг, а й тим, що служби автомобільних доріг порушують закупівельне законодавство та вдаються до дискримінації.

Що може вирішити проблему?

В якості вирішення проблеми голова Укравтодору Славомір Новак бачить внесення змін до діючого законодавства про закупівлі. Такі зміни дійсно давно назріли і Міністерством економічного розвитку України розроблено та направлено на погодження до інших міністерств та центральних органів виконавчої влади проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель».

Законопроект передбачає зміни в процедурі оскарження, в тому числі, спрямовані на протидію тролінгу, зокрема:

- зміна розміру плати за подання скарги, яка на сьогодні становить 5 тис. грн – для оскарження тендерів на закупівлю товарів, послуг та 15 тис. грн.. – для оскарження робіт. Розглядались різні варіанти збільшення такої плати: збільшення фіксованої плати до 15 тис. грн.. – для товарів, послуг та 45 тис. грн.. – для робіт або перехід до визначення плати в розмірі певного відсотку від очікуваної вартості закупівлі. Для того, щоб таке підвищення не обмежувало учасників ринку в можливості оскаржити рішення та дії замовників, законопроект передбачає повернення плати за подання скарги у випадку задоволення скарги або залишення її без розгляду АМКУ через усунення порушень замовником.

- неможливість відкликати скаргу нейтралізує проблему  подання скарг з метою вчинення тиску на замовника. 

Ці нововведення можуть вплинути на скорочення кількості скарг, які подаються за надуманими підставами для затягування строків проведення тендеру, а потім перед розглядом скарги відкликаються.

- запровадження механізму «24 години», який  дає можливість учаснику виправити невідповідності в інформації (документах), які замовник  виявив після розкриття тендерних пропозицій шляхом завантаження уточнених або нових документів, що в свою чергу зменшить кількість дискваліфікацій.    

Законопроект передбачає також зміни, які спрямовані на захист інтересів замовників та підвищення їх ефективності закупівель: 

- розширюється перелік кваліфікаційних критеріїв, підтвердження відповідності яким має право вимагати  замовник від учасника процедури закупівлі критерієм «наявність фінансової спроможності». 

- передбачається право замовника відхиляти тендерну пропозицію учасника, який не виконав свої зобов'язання перед ним за раніше укладеним договором про закупівлю. 

Не останню роль в ситуації з кількістю скарг має відіграти впровадження адміністративної відповідальності керівників замовників за невиконання рішення органу оскарження, яке також передбачається законопроектом. Така відповідальність має вплинути на дотримання обов’язковості виконання рішень АМКУ, які зараз виконуються далеко не завжди, у зв’язку з чим учасники  знову ідуть шукати правду, подаючи чергову скаргу в АМКУ. Вчинення такого порушення буде підставою для накладення штрафу на керівника замовника в розмірі від 34 тис. грн до 51 тис. грн. 

Повертаючись до проблеми порушення службами автомобільних доріг закупівельного законодавства,  треба зазначити, що вирішити цю проблему поряд із змінами законодавства має і зміна підходів замовників. Поки позиція служб автомобільних доріг полягає в тому, щоб напрацювати чергову «заточку», яка унеможливить участь небажаних підрядників, скарг менше не буде. 

Для запобігання ризику подання таких скарг службам автомобільних доріг на чолі із «Укравтодором» було б доцільно дослідити практику  їх розгляду, зробити висновки та напрацювати тендерну документацію, яка б врахувала також інтереси та цілі замовника. Йдеться про те, щоб замовник міг обирати фахового, досвідченого підрядника, який має матеріальну базу та спроможність виконати роботу якісно, враховуючи при цьому інтереси учасників – мати можливість брати участь в закупівлях. 

Що ж стосується захисту інтересів замовників, то тут їм в нагоді замість порушення принципу недискримінації учасників повинні стати цілком законні інструменти:

- гарантія виконання договору, яка може бути встановлена замовником в розмірі до 5% очікуваної вартості договору;

- штрафні та оперативно-господарські санкції, які також можуть бути важелем впливу на недобросовісних підрядників. 

Використання цих інструментів потребує системності та фахової юридичної підтримки, проте, з точки зору захисту інтересів замовника і запобігання ризику оскарження, затягування або навіть відміни процедури, а також ризику невиконання договору або порушення його умов вони є більш надійними.