В даній статті розглядається тривалість випробувального строку, який може встановлюватися для кваліфікованого юриста.
Суб’єктному складу безпосередніх учасниківтрудових відносин властиві відповідні ознаки. Зокрема він охоплює різних засвоїм юридичним статусом осіб, які володіють правами, гарантованими їм, а такожвиконують обов’язки, покладеними на них. Одними зі вказаких суб’єктів єкваліфіковані юристи. Чи може працедавець в односторонньому порядку встановити даним особамвипробувальний строк, тривалість якого становить 4 календарнихмісяці?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують зприводу випробувального строку найманого працівника, здійснюється: Головнимзаконом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Правовий статус тієї чи іншої людини,будучи складним та багатогранним, включає в себе різні елементи, одними з якихє її соціально-економічні права. Такі можливості, отримавши належне закріпленняв чинному законодавстві, повиннізабезпечити всебічну економічну свободу будь-якої фізичної особи, а також їїпланомірний розвиток, як вільної особистості.
Одним з найвизначнішихсоціально-економічних прав є право на працю. Наведена юридична можливість отрималасвоє закріплена в окремих законах, асаме в ч. 1 ст. 43 Конституції України та ч. 1 ст. 2 КЗпП України.
Чиннимзаконодавством нашої держави передбачено відповідну процедуру добросовісної таякісної реалізації вищенаведеними особами згаданого права. Зокрема поряднігромадяни незалежної України, вирішивши попрацювати, вчиняють діяння, суть якихв свою чергу не суперечить юридичним правилам та моральним імперативам. Про щосаме йде мова?
Будь-який працівник, реалізовуючи право напрацю, яке гарантоване йому, в свою чергу укладає трудовий договір про роботуна підприємстві, установі, організації абоз фізичною особою, що здійснює підприємницьку діяльність. Безпосередня вказівкапро даний факт закріплена ч. 2 ст. 2 КЗпП України.
Чіткий та недвозначний зміст такоїдомовленості складають всілякі умови, що за своєю юридичною значущістю єобов’язковими або факультативними. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 26 КЗпП Українипри укладенні трудового договору може бутиобумовлено угодою його сторін випробування з метою перевірки відповідностіпрацівника роботі, яка йому доручається.
Вітчизняне законодавство закріплюєвідповідну тривалість згаданої умови. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 27 КЗпП України строк випробування приприйнятті на роботу не повинен перевищувати трьох місяців.
В даному випадку кваліфікований юристперебуває в трудових відносинах. Зокрема вищенаведений працівник уклав трудовийдоговір з випробуванням, тривалість якого в свою чергу становить 4-рикалендарних місяці.
Звідси випливає, що даний строк є дещоменшим, в порівнянні зі строком, який в своючергу отримав належне закріплення в ч. 1 ст. 27 КЗпП України. Отже, враховуючи зазначені доводи, вітчизнянезаконодавство не дозволяє працедавцю в односторонньому порядку встановитикваліфікованому юристу випробування, строк якого в свою чергу складає 4-рикалендарні місяці.
