Як ДТЕК домігся підняття ціни на електрику та створив загрозу національного масштабу
Напередодні нового опалювального сезону давайте зафіксуємо хто що зробив і не зробив для запобігання кризи.
Ринок електроенергії від початку року «штормить» і тримає курс на загострення енергетичної кризи: зрив підготовки до осінньо-зимового періоду, віялові відключення та залежність від імпорту електрики з країни-агресора. Напередодні нового опалювального сезону давайте зафіксуємо хто що зробив і не зробив для запобігання кризи.
• Все почалось з того, що в травні 2021 року, через збільшення пропозиції електрики при падінні обсягу споживання, ми вперше отримали наднизьку ціну на електрику – близько 500 грн/МВт-год на ринку на добу наперед (РДН). Це в три рази менше за ціну, що була у лютому. Формальною причиною такого різкого падіння ціни назвали маніпуляції трейдерів. Детально про це писали тут.
• Згодом в ситуацію втрутився НКРЕКП і вже 2 червня без встановлення провини трейдерів, заборонив їм продавати електроенергію, яку вони ще не придбали за двосторонніми договорами. Тим, хто порушить – заборона торгувати спочатку протягом тижня, а у разі повторного порушення – протягом місяця. Найбільші ж виробники - «Енергоатом», «ГарПок» та ДТЕК вимагали від регулятора заборонити трейдерам взагалі торгувати та встановити мінімальну ціну продажу, тобто прибрати конкурентів і отримати можливість «знімати вершки».
• Протягом місяця ситуація на РДН дещо стабілізувалась, але 4 липня ціна знову різко впала до 426 грн/МВт-год. Цього разу НКРЕКП перевірив і встановив іншу причину: зменшення попиту на ринку на добу на перед і збільшення його ринку двосторонніх договорів. Просто компанія ДТЕК чомусь вирішила змінити ринок і укласти договори з «Д.Трейдінг» та «Юнайтед Енерджі». Через що РДН втратив 40% попиту і отримав різке падіння ціни. Схоже, що це було усвідомлене нанесення збитків самому собі через обвал ціни з метою домогтись чогось більшого. НКРЕКП запідозрив ДТЕК у зловживаннях, на що мав би миттєво відреагувати Антимонопольний комітет. Та, замість розслідування, Комітет всього лише розпочав дослідження ринку.
• Для стабілізації ситуації того ж дня НКРЕКП знову «активував» ручне регулювання ринку, встановивши до 8 липня нижній прайс-кеп на рівні нижче собівартості але майже двічі більше найнижчої ціни на ринку. У результаті ДТЕК повернувся на РДН. Але ціна тримається все ще нижче собівартості основних виробників, в тому числі й самого ДТЕК. І з часом збитки відчують всі – виробники, трейдери, постачальники.
• Вже через тиждень 14 липня Верховна Рада проголосувала за закон №3508-д, який обмежив трейдерам продаж електроенергії на РДН: не більше 10% від обсягу двосторонніх договорів. Щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників ринку, зобов’язала виробників до 1 квітня 2022 року продавати електроенергію за двосторонніми договорами виключно на електронних аукціонах.
Отож ДТЕК, якого звинувачують у зловживанні ринковою владою, використавши адміністративний ресурс, не погребувавши шантажем залишити країну без тепла та зірвати підключення до європейської енергетичної системи, все ж частково добився свого.
• Щоб допомогти виробникам отримати кошти необхідні для підготовки до опалювального сезону, з 30 липня НКРЕКП таки підняв верхню межу ціни на РДН та ВДР до рекордних 2000 грн/мВт-год вночі та 4000 грн/мВт-год вдень.
З одного боку це може допомогти виробникам отримати кошти, необхідні для підготовки до опалювального сезону. А з іншого - до ціни на РДН прив’язаний ринок двосторонніх договорів. Постачальники, які законтрактували значні обсяги за двосторонніми договорами з виробниками, при оплаті останнім за електрику не захищені від цінових гойдалок на РДН. І якщо постачальники розраховували на дешеву електрику, на момент фактичного постачання вона може обійтись їм дорого. Звідси і не виконані умови договорів, відсутність оплат.
«Досягнення» на початок серпня
На складах виробників теплової енергії критично низькі запаси вугілля: на третину менше запланованих Міненергетики та на 75% менше ніж в цей період минулого року. Кошти для їх поповнення відсутні, адже близько чотирьох місяців працювали на межі виживання. І як повідомляє найбільший тепловий виробник, «за 5 місяців 2021 збитки від виробництва е/е підприємствами ТЕС ДТЕК Енерго вже склали 1,2 млрд грн».
І знову ДТЕК підловили на маніпуляціях. Телеграм-канал «Монополіст» розкрив подробиці того, як «ДТЕК Трейдинг» купує дешеве вугілля та постачає на ТЕС своєї групи дорожче, щоб вивести прибуток з останніх. Вже у першому півріччі 2021 року він заробив 1,8 млрд. Поки ТЕС офіційно збиткові, а вугільні склади пусті, тисне на владу з вимогою підняти ціни.
Середньозважена ціна на електроенергію на РДН перші три дні серпня зросла до граничних цін. Енергетичний гігант знову скористався можливістю та підняв ціну до максимально можливої. Звісно, треба ж відбивати кошти, які втратив за попередні місяці від своїх же дій. Такі «ігри» можливі лише з боку найбільших гравців, які видобувають 90% енергетичного вугілля та контролюють 70% виробництва теплової генерації. Іншим виробникам буде не солодко. Ще й ціни на дефіцитне національне вугілля та газ, зростають на світових ринках.
До холодів підходимо не підготовлені, без впевненості в забезпеченні теплом та ризиком жорсткого дефіциту електроенергії в осінньо-зимовий період.
А в цей час Антимонопольний комітет навіть не розслідує маніпуляції, шантаж, зловживання ринковою владою з боку компанії, яку вперто називає «немонополіст».
Очевидно одне, в найближчій перспективі треба очікувати подорожчання товарів та послуг, в ціну яких закладено вартість електрики. Хоча продовжують звучати байки про недопущення підвищення тарифів на електроенергію для населення. І без підвищення населення за все заплатить, тільки приховано. Допоки не вирішиться питання з приборканням монополіста та прозорою роботою ринку, шантаж та маніпуляції сильних цього ринку точно продовжаться. Адже апетити ростуть, як і бажання отримати більше влади.
Вперше опубліковано на Бізнес.Цензор
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 243
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 78
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 77
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 72
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 29022
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2704
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2283
-
ЄС надасть Молдові 64 млн євро, третину – на газ для Придністров'я
Бізнес 1845
-
Британія пом'якшила візові обмеження для українців та їхніх дітей
Бізнес 1666