Корупційні накопичення
У проекті закону виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
Читайте такожБізнес-тиждень: Ахметов завезе кокс зі США, Київстар купує таксі, де мобілізованим платять більшеПідприємці у 16. Як підлітки розвивають бізнес і чому фінансова грамотність – це важливоБізнес-стратегії-2025: що може принести успіх цього року
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ Комітет з питань антикорупційної політики 01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, тел.: (044) 255-35-03, e-mail: crimecor@rada.gov.ua | |||
|
|
|
|
Рішення Комітету
щодо експертного висновку
законопроекту № 2683
Згідно зі статтею 93 Регламенту Верховної Ради України, відповідно до предмета відання і за дорученням Голови Верховної Ради України, Комітет для підготовки експертного висновку щодо відповідності вимогам антикорупційного законодавства, розглянув проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами.
Відповідно до пояснювальної записки законопроект направлений на визначення правових, економічних та організаційних засад загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні, які дозволять забезпечити необхідні регулятивні та організаційні умови для запровадження другого рівня системи пенсійного забезпечення.
У проекті акта виявлено корупціогенні фактори, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень.
1. Україна не має достатнього рівня економічного розвитку та стану справ з запобіганням корупції для запровадження складного недержавного інструменту з обов’язковим залученням коштів.
Через це недержавний пенсійний фонд має ризик перетворитись на «фінансову піраміду», «корупційну схему розкрадання коштів».
2. Відбір учасників другого рівня пенсійної системи закладає значні корупційні ризики – фактично буде відібрано окремі фінансові установи, яким надаватимуться в розпорядження кошти громадян. Відсутні запобіжники для такого відбору з корупційною складовою.
Пенсійний фонд Національного банку України, щодо розкрадання коштів якого є низка кримінальних справ, є наочним прикладом важливості належного регулювання державою цієї сфери.
Вважаємо, що запропонована у проекті схема діяльності загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах накопичення внесків учасників системи у Пенсійному казначействі, залучення центрального адміністратора, а також недержавних пенсійних фондів, допущених до діяльності у другому рівні пенсійної системи шляхом їх авторизації вимагає суттєвого доопрацювання. Це стосується необхідності чіткого визначення підстав та змісту відносин між Пенсійним фондом, Пенсійним казначейством та авторизованими недержавними пенсійними фондами, а також між учасниками системи та авторизованими недержаними пенсійними фондами.
Проект не містить чіткої адміністративної процедури щодо визначеного порядку дій учасника стосовно вибору ним компанії з управління активами та можливості її зміни. Недостатня увага приділена належному забезпеченню інвестування активів системи загальнообов’язкового недержавного пенсійного забезпечення, чіткій системі гарантування їх збереження та повернення, зокрема, при вкладенні у фінансові інструменти.
3. Створюється Пенсійне казначейство, у формі державної установи, з фінансуванням за рахунок активів учасників системи, що суперечить частині четвертій статті 50 Закону України «Про державу службу».
Оскільки Пенсійне казначейство пропонується утворити у формі державної установи, його діяльність має фінансуватися з коштів Державного бюджету України, а не за рахунок пенсійних активів учасників системи.
4. Фондовий ринок в Україні нерозвинений та з доволі слабкою регуляцією та контролем, відсутня диверсифікація можливостей інвестування. Через це є значний ризик інвестування коштів громадян не в прозорий конкурентний спосіб, а шляхом створення «кишенькових» фінансових установ і з використанням адміністративного ресурсу для їх розподілення.
Громадяни України переважно зневірені в ефективності довгострокових накопичувальних систем. Періодичні «банкопади», фінансові піраміди, чисельні афери на фінансовому ринку, будівельні афери та інші приклади неефективних регулятивних функцій держави та відвертих корупційних зловживань не сприяють впевненості, що у разі запровадження загальнообов'язкового накопичувального пенсійного забезпечення в Україні у поточних умовах недосконалого законодавства ми не отримаємо черговий приклад наймасштабнішої корупції.
Таким чином, у проекті Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення:
- присутні ризики створення фінансової піраміди за участю держави;
- присутні корупційні ризики, пов’язані з отриманням статусу учасників ринку, допущених до роботи на другому рівні (недержавні пенсійні фонди, компанії з управління активами, банки-зберігачі, страховики),
- присутні корупційні ризики, пов’язані з обранням напрямів та об’єктів інвестуванням коштів пенсійного забезпечення.
Керуючись положеннями пункту 3 частини першої статті 16 Закону України «Про комітети Верховної Ради України», статті 55 Закону України «Про запобігання корупції», частини першої статті 93 Регламенту Верховної Ради України, Комітет на своєму засіданні 3 листопада 2020 року, протокол № 54 дійшов до висновку та прийняв рішення, що проект Закону проект Закону про загальнообов'язкове накопичувальне пенсійне забезпечення (реєстр. № 2683), поданий народним депутатом України Третьяковою Г.М. та іншими народними депутатами не відповідає вимогам антикорупційного законодавства.
Заступник Голови Комітету Г.І. ЯНЧЕНКО
- Інноваційна стійкість – запорука розвитку під час кризи Єгор Осадчук вчора о 20:39
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь Ксенія Оринчак вчора о 10:37
- Спільна власність та спадкування: мрії та реальність у лабіринті правових зв'язків Світлана Приймак вчора о 10:09
- Інтернет-реклама, що уникає бана. Але так буде не завжди Богдан Кашаник 30.01.2025 15:24
- Тренди українського фінтеху 2025: адаптація до викликів і нові можливості Сергій Сінченко 30.01.2025 15:08
- Як обрати правильного партнера для співпраці в рамках моделі Build-Operate-Transfer (BOT) Ніна Гузей 30.01.2025 14:21
- Освіта майбутнього: які революційні зміни потрібні Україні? Любов Шпак 30.01.2025 13:21
- Чому ми знаємо багато, але не діємо? Катерина Мілютенко 29.01.2025 22:23
- Економічні бульбашки: причини виникнення, характеристика та основні цикли Юрій Асадчев 29.01.2025 15:43
- "Нові" гарантії для бізнесу: чи зупинять вони безпідставні кримінальні провадження? Богдан Глядик 29.01.2025 15:16
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки Сильвія Красонь-Копаніаж 29.01.2025 14:41
- Найбільший банк Нідерландів ING Group залишає росію після більш ніж 30-річної присутності Володимир Горковенко 29.01.2025 12:26
- Діти під прицілом Богдан Кашаник 28.01.2025 23:01
- Точний прогноз, що змінює все Наталія Качан 28.01.2025 21:10
- В пошуках щастя. Частина друга. Чотири фактори щастя Алла Заднепровська 28.01.2025 17:28
- "Браслети" правосуддя: коли електронний контроль стає зайвим 241
- Точний прогноз, що змінює все 95
- Українська міграція до Польщі: виклики, можливості та наслідки 77
- Скасування Господарського кодексу України: необхідність чи передчасність? 73
- Модна усмішка: Як сучасна ортодонтія змінює стандарти краси 71
-
Україна може поновити транзит газу в ЄС. Стефанішина: Питання на стороні Єврокомісії
Бізнес 24549
-
Одна деталь в українських ударах по російських НПЗ, на яку не звертають уваги
Думка 6384
-
Найдефіцитніші професії у Польщі у 2025 році: які зарплати пропонують
Бізнес 2539
-
"Люди хочуть подорожувати". Пасажирообіг світових авіакомпаній у 2024 році досяг рекорду
Бізнес 2275
-
Саудівська Аравія запускає перший п’ятизірковий поїзд на Близькому Сході – візуалізація
Життя 2099