Війна і смертність на дорогах: цифри
Чи дійсно на українських дорогах гине та травмується менше людей?
“Кількість ДТП на дорогах України зменшилась”, – не раз казали нам посадовці 2022 року. Дійсно, офіційна статистика Національної поліції України вказує, що у порівнянні з довоєнним 2021 роком, кількість ДТП у 2022 зменшилася на 24%, смертей на дорогах поменшало майже на 14%, а травми отримали на 22% менше українців. Та чи дійсно дороги стали безпечнішими у 2022?
Якщо ви аналізуєте статистику ДТП за минулий рік, то не можна спиратися лише на цифри і забувати про контекст. Адже повномасштабне вторгнення росії вплинуло (і продовжує впливати) на кількість ДТП по всій Україні.
У східних та південних областях – Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській – статистику не можна вважати повною. Адже частини цих регіонів пережили багатомісячну окупацію, деякі – й досі захоплені ворогом, і ми не знаємо, скільки ДТП сталося там минулоріч, скільки людей загинули та травмувалися.
А західні регіони України продовжують активно приймати внутрішньо переміщених осіб. Частина переселенців приїздять своїми автівками, транспорту на Волині чи Львівщині стає більше – а отже, більший і ризик потрапити у аварію.
Тож якщо уважно проаналізувати статистку ДТП по місяцях, яку Національна поліція надала на запит ЦЕДЕМ, стає зрозуміло, що аварій не поменшало – лише змінилася їхня географія.
Так, у березні минулого року на Київщині та у столиці різко зменшується кількість ДТП, смертей та травм на дорогах.. Адже росіяни стоять на підступах до Києва, багато мешканців столиці та області евакуювалися, чимало доріг надто небезпечні, аби їздити ними.
Водночас, у Львівській області на дорогах загинули та травмувалися на 36% та 15% більше людей відповідно. Згодом українські захисники звільнили Київщину, частина мешканців повернулася додому, і вже в грудні 2022 року столиця та Київська область наздогнали, ба навіть обігнали довоєнну статистику. За той місяць в області сталося на 7% більше ДТП, ніж минулого грудня. А на київських дорогах гине вдвічі більше людей.
Незмінним у офіційній статистиці з року в рік залишається одне – надмірна швидкість є головною причиною ДТП в Україні. У 2022 році не менше 43% аварій сталися саме через перевищення швидкості, і на такі ДТП припадає 62% смертей на українських дорогах. 1733 людини втратили свої життя – життя, які могло б зберегти якісне законодавство та свідома поведінка водіїв.
Недосконалість української системи покарань за порушення Правил дорожнього руху (зокрема за “перегони” на дорогах) щороку призводить до тисяч трагедій по всій країні. Одна з причин трагічної статистики – в Україні досі не карають за перевищення швидкості до 20 км/год понад встановлене обмеження, а штрафи непропорційні загрозам, які створює порушник собі та іншим учасникам руху.
Відповідно до кращих європейських практик, вирішити цю проблему може запровадження детальної градації покарань за перевищення швидкості – що швидше ганяв порушник, то більший штраф. Така система працює у Німеччині, Польщі, Словаччині та більшості інших європейських країн. Систематичних порушників та тих, кого штраф не зупиняє, має переконати система штрафних балів – кожне порушення наближає водія до втрати права керувати автівкою.
Щодня українці та українки гинуть від рук, ракет та куль окупантів. І так само, як наша незалежність та суверенітет, наші життя на дорогах – у наших руках. Якісні зміни політики та соціальних норм дійсно можуть зробити наші дороги безпечнішими.
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 596
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 252
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 165
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 122
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17940
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 15811
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 13117
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 11545
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11532