Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Намагання Росії контролювати Україну не можна пояснити одними лиш прагматичними геополітичними розрахунками. Це прагнення свідчить про те, що Москва не облишила своїх претензій на спадщину середньовічного Києва. Більша частина історії російської державності — це історія експлуатації вкраденого у нас історичного міфу. Росію інстинктивно тягне контролювати Україну. Це щось схоже на те, як злодій повертається на місце крадіжки.
Встановлення під час війни з Україною пам'ятника середньовічному українському монарху означає, що Кремль не хоче віддавати вкрадене, обравши, натомість, якусь іншу формулу обґрунтування своїх геополітичних претензій. Тим не менше, українці повертають собі те, що їм належить. До викладання історії в українських школах можна висунути низку претензій. Проте нецензурна “кричалка”, що починається зі слів “Слава Киевской Руси” (із подальшою інвективою у бік “Новороссии”), змогла опанувати російськомовні міста східної України, ідентифікація себе з середньовічною Київською імперією стала одним із маркерів, що допомагають українцям протистояти натиску псевдоруського “Русского мира”.
Услід за Дмитром Донцовим війну на Донбасі ми можемо визначити як боротьбу за “право первородства на Сході Європи”. Нинішня політична еліта України явно не стоїть на висоті цієї боротьби. Українське суспільство також часто показує себе неготовим до виконання важливої історичної місії. Але від цього боротьба не припиняється, бо вона закладена в саму основу нашої історії і географії.
Я дуже далекий від банальностей в стилі патетичних розмов про “країну Моксель” і накидання росіянам образу тотальних “угро-фінів”. Середньовічна Київська імперія була одним із чинників формування російського народу (так само, як Римська імперія була чинником формування португальців, французів або румунів). Історія більшості народів — це складне переплетіння низки етнічних, культурних і політичних явищ, і росіяни не є винятком. Але намагання Москви привласнити те, що належить передусім Україні, це злочин проти правди, котрий перетворює московську державність на якогось монстра, що вносить дисонанс у простір Східної Європи і всієї Північної Євразії. Те, що відтепер пам'ятник Володимирові стоятиме на тлі червоних зірок Кремля, чудово ілюструє огидний характер цих намагань.
Росіяни безперечно мають у собі гени середньовічного Києва. Але щоб звільнити ці гени від мутації і дати їм можливість відродитися, потрібно позбутися хибних претензій і породжених цими претензіями політичних структур. Аби пам'ятник Володимиру у центрі Москви виглядав хоч трішечки органічно, необхідно знести червоні зірки Кремля, бажано — із самим Кремлем. Це повинен розуміти кожен росіянин, котрий хоче бачити свій народ серед родини народів Європи.
Протистояння між Києвом і Москвою — це не міжетнічне протистояння і не одна лиш боротьба двох суперників. Це боротьба, на кону якої — порядок на Сході Європи. Київ покликаний стати пластичним хірургом, завдання якого — виправити потворність політичного і цивілізаційного простору.
18.10.2016 00:26
Пам'ятник князю Володимиру і боротьба за право первородства
Встановлення у Москві пам'ятника Володимиру Великому — це індикатор низки важливих цивілізаційних і геополітичних обставин. Встановлення під час війни з Україною пам'ятника середньовічному українському монарху означає, що Кремль не хоче віддавати вкрадене,
Встановлення у Москві пам'ятника Володимиру Великому — це індикатор низки важливих цивілізаційних і геополітичних обставин.Намагання Росії контролювати Україну не можна пояснити одними лиш прагматичними геополітичними розрахунками. Це прагнення свідчить про те, що Москва не облишила своїх претензій на спадщину середньовічного Києва. Більша частина історії російської державності — це історія експлуатації вкраденого у нас історичного міфу. Росію інстинктивно тягне контролювати Україну. Це щось схоже на те, як злодій повертається на місце крадіжки.
Встановлення під час війни з Україною пам'ятника середньовічному українському монарху означає, що Кремль не хоче віддавати вкрадене, обравши, натомість, якусь іншу формулу обґрунтування своїх геополітичних претензій. Тим не менше, українці повертають собі те, що їм належить. До викладання історії в українських школах можна висунути низку претензій. Проте нецензурна “кричалка”, що починається зі слів “Слава Киевской Руси” (із подальшою інвективою у бік “Новороссии”), змогла опанувати російськомовні міста східної України, ідентифікація себе з середньовічною Київською імперією стала одним із маркерів, що допомагають українцям протистояти натиску псевдоруського “Русского мира”.
Услід за Дмитром Донцовим війну на Донбасі ми можемо визначити як боротьбу за “право первородства на Сході Європи”. Нинішня політична еліта України явно не стоїть на висоті цієї боротьби. Українське суспільство також часто показує себе неготовим до виконання важливої історичної місії. Але від цього боротьба не припиняється, бо вона закладена в саму основу нашої історії і географії.
Я дуже далекий від банальностей в стилі патетичних розмов про “країну Моксель” і накидання росіянам образу тотальних “угро-фінів”. Середньовічна Київська імперія була одним із чинників формування російського народу (так само, як Римська імперія була чинником формування португальців, французів або румунів). Історія більшості народів — це складне переплетіння низки етнічних, культурних і політичних явищ, і росіяни не є винятком. Але намагання Москви привласнити те, що належить передусім Україні, це злочин проти правди, котрий перетворює московську державність на якогось монстра, що вносить дисонанс у простір Східної Європи і всієї Північної Євразії. Те, що відтепер пам'ятник Володимирові стоятиме на тлі червоних зірок Кремля, чудово ілюструє огидний характер цих намагань.
Росіяни безперечно мають у собі гени середньовічного Києва. Але щоб звільнити ці гени від мутації і дати їм можливість відродитися, потрібно позбутися хибних претензій і породжених цими претензіями політичних структур. Аби пам'ятник Володимиру у центрі Москви виглядав хоч трішечки органічно, необхідно знести червоні зірки Кремля, бажано — із самим Кремлем. Це повинен розуміти кожен росіянин, котрий хоче бачити свій народ серед родини народів Європи.
Протистояння між Києвом і Москвою — це не міжетнічне протистояння і не одна лиш боротьба двох суперників. Це боротьба, на кону якої — порядок на Сході Європи. Київ покликаний стати пластичним хірургом, завдання якого — виправити потворність політичного і цивілізаційного простору.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
Топ за тиждень
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 592
- Реформа "турботи" 257
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 246
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 163
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 119
Популярне
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17927
-
Гладка шкіра без зморщок: дев’ять продуктів, які містять велику кількість колагену
Життя 14848
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11450
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 9108
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 7213
Контакти
E-mail: [email protected]