Заблоковані до 1 грудня 2017 року податкові накладні: що робити?

Правила «розблокування» податкових накладних, передбачені Законом № 2245-VIII, оминули випадки, коли податкова накладна чи розрахунок коригування були заблоковані до 1 грудня 2017 року і пояснення та копії документів не подані до ДФС. Проте платник податкі

Закон України № 2245-VIII від 07.12.2017 влаштував переполох у питанняхзупинення реєстрації податкових накладних. Цим Законом викладено в іншійредакції пункт 201.16

Податкового кодексу України (ПКУ)та доповнено підрозділ 2 Перехідних положень ПКУ новим пунктом 57-1, який мавби врегулювати питання «розблокування» податкових накладних, допоки КабінетМіністрів України не визначиться з новими правилами зупинення реєстрації.

Проте «за бортом» чергових новорічних податкових змін опинилися ситуації, вяких реєстрацію податкової накладної чи розрахунку коригування зупинено до 1грудня 2017 року і до цієї дати не подано пояснення та копії документів до ДФС:Закон № 2245-VIII не передбачив спеціальних правил «розблокування» для такихвипадків.

При цьому ДФС уже відмовилася приймати на «розблокування» документи затакими випадками, повідомивши на своєму веб-сайті про те, що: «Пояснення і копії документів до податковихнакладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких у Реєстрі зупинено до 1грудня 2017 року, платниками не подаються».

Платники податків, що втрапили у вказану ситуацію, можуть вирішити почекатидо весни, сподіваючись на врегулювання цієї проблеми Кабінетом МіністрівУкраїни та, відповідно, новим порядком зупинення реєстрації податковихнакладних. Не виключено, що до того часу ДФС або законодавець самостійноврегулюють окреслену проблему.

Проте не виключено й те, що в новому порядку теж не опиниться спеціальнихправил «розблокування» відповідних податкових накладних, а очікування наврегулювання окресленої проблеми «вище» посприяє хіба що поступовому спливу 365-денногостроку, на який платник податків міг розраховувати для подання пояснень тадокументів до ДФС.

Тож платники податків, які вирішили, що настав час діяти, можутьскористатися запропонованим далі алгоритмом та аргументами.

1) Відправити пояснення такопії документів в електронному вигляді.

У цьому випадку платник отримає квитанцію про те, що «У зв’язку з набранням чинності Закону України від 7 грудня №2245-VIII«Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо забезпеченнязбалансованості бюджетних надходжень у 2018 році» Повідомлення… не прийнято».

Проте така квитанція підтвердить, що платник намагався подати пояснення такопії документів в електронному вигляді, як це передбачено наказом Мінфіну №567 від 13.06.2017.

2) Подати пояснення та копіїдокументів у паперовому вигляді до податкового органу, де платник податківперебуває на обліку.

Можливість надати пояснення та копії документів до податкового органу замісцем обліку платника передбачена законодавством. Так, постановою КабінетуМіністрів України № 190 від 29.03.2017 встановлено, що комісія ДФС не можевідмовити платнику податків у розгляді додаткових письмових пояснень та/абокопій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковійнакладній/розрахунку коригування, якщо такі пояснення та/або копії документівподано платником податку до органу Державної фіскальної служби за основниммісцем обліку не пізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16статті 201 Кодексу.

Проте покладати великі надії на те, що документи передадуть до ДФС ірозглянуть, не варто. Головне – отримати підтвердження про отримання документів:реєстраційний штамп на другому примірнику пояснень (на копії документа штамп непроставлять). Альтернативно платник податків може направити пакет документівпоштою з повідомленням про вручення та описом вкладення, у якому буде наведенийперелік усіх підтверджуючих документів, які платник податків вирішив надати для«розблокування» податкової накладної.

Не зайвим буде й подання пояснень та копій документів у паперовому виглядібезпосередньо до ДФС. У цьому випадку теж важливо отримати підтвердження отриманнянаданих документів (реєстраційний штамп чи повідомлення про вручення та описвкладення). Щоправда, стосовно відправлених поштою документів вже з’являютьсявипадки, коли надіслані документи повертаються платнику без вручення, тому щоДФС не забрала їх з поштового відділення.

3) Звернутися до суду зпозовом до ДФС про визнання протиправною бездіяльності щодо не розглядунаправлених пояснень і документів та про зобов’язання зареєструвати податковунакладну в ЄРПН.

Реалізація попередніх кроків цього алгоритму сприятиме доведенню того, щоплатник податків здійснив усі залежні від нього дії для того, щоб ДФС «розблокувала»податкову накладну на підставі відповідних первинних та інших підтверджуючихдокументів.

Повертаючись до згаданих вище наказу Мінфіну № 567 від 13.06.2017 тапостанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017, платник податківможе використати їх як аргументи на підтвердження того, що ДФС зобов’язаназареєструвати відповідні податкові накладні, заблоковані до 1 грудня 2017 року.Проте зазначимо, що наведені далі аргументи не є 100-відсотковими та можуть тлумачитися по-різному.

Незважаючи на те, що Законом № 2245-VIII викладено в іншій редакції пункт201.16 ПКУ, підзаконні нормативно-правові акти з питань зупинення реєстраціїподаткових накладних не визнані такими, що втратили чинність – станом на 19січня 2018 року вони є чинними.

Відповідно до пункту 4 Критеріївоцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних,затверджених наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017,інформація за встановленою формою подається платником податку в електронномувигляді засобами електронного зв’язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимогЗаконів України "Про електронний цифровий підпис", "Проелектронні документи та електронний документообіг" та нормативно-правовогоакта щодо порядку обміну електронними документами з контролюючими органами. ДФСпостійно розміщує на офіційному веб-сайті відомості щодо засобів електронногозв’язку, якими може подаватися інформація за встановленою формою.

Відтак, платник податків зберігає право надсилати до ДФС пояснення та копіїдокументів в електронному вигляді. При цьому вищезгадане повідомлення навеб-сайті ДФС (про неприйняття документів) та квитанція про неприйняттяпояснень та копій документів суперечать наказу Мінфіну № 567.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 190 від 29.03.2017 «Про встановлення підстав для прийняттярішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податковоїнакладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних абопро відмову в такій реєстрації» комісія ДФС не може відмовити платникуподатків у розгляді додаткових письмових пояснень та/або копій документів щодопідтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахункукоригування, якщо такі пояснення та/або копії документів подано платникомподатку до органу Державної фіскальної служби за основним місцем обліку непізніше строку, визначеного підпунктом 201.16.2 пункту 201.16 статті 201Кодексу.

Крім того, цією ж постановою Кабінету Міністрів України передбачено, щокомісія ДФС приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахункукоригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такійреєстрації.

Відтак, платник податків зберігає право надати пояснення (додатковіпояснення) та копії документів через місцеву податкову інспекцію, аповноваження комісії ДФС приймати рішення про реєстрацію податкової накладноїпередбачені нормативно-правовим актом, що є чинним.

Організаційні ж та процедурні засади діяльності комісії ДФС визначені Порядком роботи комісії Державної фіскальноїслужби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову втакій реєстрації, затвердженим наказом Міністерства фінансів України № 566від 13.06.2017.

Пунктом 21 вказаного Порядку передбачено, що рішення Комісії про реєстраціюподаткової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податковихнакладних або відмову в такій реєстрації складається за формою згідно здодатком до цього Порядку, підписується, реєструється та надсилається платникуподатку на додану вартість у порядку, встановленому статтею 42 розділу ІІКодексу, протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень тадокументів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 пункту 201.16 статті 201розділу V Кодексу.

Відтак, форма рішення про реєстрацію податкової накладної теж передбачена чиннимзаконодавством.

ДФС може стверджувати про відсутність підстав для застосування вищевказанихпідзаконних нормативно-правових актів, оскільки зміни до пункту 201.16 ПКУ, щостосуються питань зупинення реєстрації податкових накладних, передбаченібезпосередньо законом, який є актом вищої юридичної сили. ДФС може такожстверджувати, що відповідні норми підзаконних нормативно-правових актів неповинні застосовуватися, оскільки посилаються на нечинні підпункти пункту201.16 ПКУ.

Проте платник податків може стверджувати, що ані пункт.201.16 ПКУ, аніпункт 57-1 підрозділу 2 Перехідних положень ПКУ не встановили заборони нареєстрацію в ЄРПН податкових накладних, заблокованих до 1 грудня 2017 року і пояких до 1 грудня 2017 року не подані пояснення та копії документів.

Пункт 57-1 підрозділу 2 Перехідних положень ПКУ лише визначив особливостіреєстрації в ЄРПН окремих груп податкових накладних, але не передбачив ані заборониреєстрації в ЄРПН інших груп податкових накладних, ані будь-якого іншого порядкуреєстрації таких інших груп податкових накладних, окрім того, що діяв до набраннячинності Законом № 2245.

Тому платник податків може наполягати на тому, що податкові накладні,заблоковані до 1 грудня 2017 року і по яких до 1 грудня 2017 року не поданіпояснення та письмові документи, слід реєструвати у звичному порядку, передбаченомупідзаконними нормативно-правовими актами, які є чинними. А зміни до пункту201.16 ПКУ не призводять до визнання відповідних норм підзаконнихнормативно-правових актів нечинними та не перешкоджають їх застосуванню.

Відповідно до пункту 2 Положення про Державну фіскальну службу України,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 236 від 21.05.2014, ДФС усвоїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами ПрезидентаУкраїни та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно доКонституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншимиактами законодавства.

Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 11 Положення про Державнуфіскальну службу України Голова ДФС забезпечує виконання Конституції та законівУкраїни, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, наказівМінфіну з питань, що належать до компетенції ДФС.

Крім того, платник може наполягати на тому, що пункт 201.16 ПКУ як немістив, так і після законодавчих змін не містить норм, які б вступали уконфлікт із нормами вищезгаданих наказів Мінфіну № 566 та № 567, а такожнормами постанови Кабінету Міністрів України № 190, і перешкоджали б їхзастосуванню.

А оскільки норми вищезгаданих підзаконних нормативно-правових актів єчинними, то вони підлягають застосуванню.

Нарешті, платник податків може стверджувати, що застосування «старого»порядку «розблокування» податкових накладних до тих платників, які подалипояснення і документи до 1 грудня 2017 року, та його не застосування до тих платників,які не зуміли зробити цього до 1 грудня 2017 року (в тому числі з тихміркувань, що для реалізації цього права платнику податків надавалось 365днів), є вибірковим застосуванням закону, що є податковою дискримінацією. А самзакон (Закон № 2245) у частині врегулювання відносин щодо реєстрації податковихнакладних, реєстрація яких була зупинена до 1 грудня 2017 року і по яких неподані пояснення та копії документів, не відповідає вимогам якості закону таюридичної визначеності, як того вимагає Європейський суд з прав людини (див.,зокрема, справа «Щокін проти України», §§ 51 – 58).

Платник податків може наполягати й на тому, що Закон № 2245, яким внесенозміни до пункту 201.16 ПКУ, виклав у іншій редакції лише положення (абзац) ПКУпід номером «201.16», проте усі його підпункти не зазнали змін. Адже(незважаючи на те, що структурно підпункти стосуються відповідного пункту)Законом № 2245 не обумовлено, що підпункти 201.16.1 – 201.16.4 ПКУ такожвтрачають чинність. Крім того, інші норми ПКУ досі посилаються на підпункт201.16.4 (таке посилання міститься у статті 120-1 ПКУ), що може вказувати нате, що підпункти 201.16.1 – 201.16.4 ПКУ продовжують застосовуватися.

Насамкінець, платник податків може супроводжувати свої дії поданням скаргидо Ради бізнес-омбудсмена та використанням сервісу «Пульс» Державної фіскальноїслужби України. Не виключено, що такі активності платника податків принесутьпевні результати швидше, ніж цю проблему розгляне законодавець, Кабмін, ДФС чисуд.

Таким чином, у платників податків є два шляхи вирішення вище окресленоїпроблеми: або чекати на новий порядок Кабміну в надії, що все вирішиться, або, пам’ятаючияк держава печеться про платників податків – вже зараз вживати активні дії длязахисту своїх прав.