Відповідальність слідчого за шкоду, завдану під час обшуку

Та підстави залучення спецпідрозділів поліції до проведення обшуку.

Продовження статті - Відповідальність спецпідрозділу за незаконну участь в обшуку (маски-шоу)

Для прикладу візьмемо випадок, який нещодавно отримав розголос.

Коротка фабула:

Громадянин заявив слідчому про порушення його трудових прав (зарплатню йому платили у "конверті"). Кримінальну справу порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України (грубе порушення законодавства про працю). Старший слідчий СВ Бориспільського ВП ГУНП в Київській області старший лейтенант поліції Матвійчук В.О., за згодою прокурора Бориспільської міської прокуратури Київській області Динника Т.В. звернувся з клопотанням про надання дозволу на проведення обшуку. Слідчий суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Журавський В.В. 30.09.2019р. виніс Ухвалу про обшук по справі № 359/9220/19, провадження № 1-кс/359/3301/2019. Старший слідчій поліції старший лейтенант поліції Матвійчук В.О. та слідчий Воронін М.Ж. прибули на обшук у супроводі підрозділу поліції особового призначення. Далі відбулись "маски-шоу". Під час обшуку вилучили майно підприємства, яке не було вказане в ухвалі.

Згідно ухвали слідчий суддя дав дозвіл на проведення обшуку у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, 20-А.

Обшук було проведено у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, №20-А/1.

Отже, обшук у будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Курнатовського, №20-А/1, було проведено незаконно – без дозволу суду.

Незаконне проведення обшуку є кримінальним злочином, передбаченим статтею 162 ККУ.

Розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронного органу, належить до підслідності слідчих органів державного бюро розслідувань (п.1 ч.4 ст. 216 КПК).

Цивільно-правові наслідки незаконного проведення обшуку

Шкоду, завдану під час обшуку можна поділити на дві категорії:

1. Якщо слідчі законно (відповідно до ували слідчого судді) проводили обшук, під час якого було завдано шкоди. Наприклад, розбили телевізор під час обшуку у будівлі № 20-А, дозвіл на обшук якої дав слідчий суддя.

2. Якщо слідчі незаконно провели обшук (не відповідно до ували слідчого судді), під час якого було завдано шкоди. Наприклад, розбили телевізор під час обшуку у будівлі № 20-А/1, а слідчий суддя дав дозвіл на обшук у будівлі № 20-А.

Ці два випадки охоплюються різними нормами та мають різні правові наслідки.

У першому випадку (законний обшук): "Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади … при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою … незалежно від вини цієї особи" (ст. 1174 ЦК).

До речі, у статті 56 Конституції України описано саме цей випадок: "Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень."

Якщо посадова або службова особа здійснювала свої повноваження та при цьому завдала шкоди, то така шкода відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Тут конструкція майже така сама як і в ст. 1172 ЦК – відшкодування юридичною особою шкоди, завданої їхнім працівником. Відмінність – у відшкодуванні незалежно від вини.

Тобто шкода відшкодовується не тією особою, яка її завдала, а іншою особою. Це виключення з загальних підстав відшкодування шкоди, встановлених ст. 1166 ЦК – "майнова шкода відшкодовується особою, яка її завдала".

Отже, якщо особа, що здійснювала досудове розслідування, завдала шкоди при здійсненні нею своїх повноважень, то така шкода відшкодовується державою.

Це перший випадок завдання шкоди під час обшуку – якщо слідчі проводили обшук відповідно до ували слідчого судді, тобто здійснюючи свої повноваження.

Другий випадок завдання шкоди під час обшуку (незаконний обшук) – якщо слідчі проводили обшук НЕ відповідно до ували слідчого судді, тобто – незаконно.

Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює досудове розслідування, врегульовано ст. 1176 ЦК.

Відмінність цієї норми від норми ст. 1174 ЦК в тому, що у ст. 1174 ЦК йдеться про завдання шкоди посадовою або службовою особою при здійсненні нею своїх повноважень.

Для відшкодування шкоди завданої громадянам та відшкодування шкоди завданої юридичним особам стаття 1176 ЦК встановлює різні правила.

Шкода, завдана фізичній особі відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб (ч.1 ст. 1176 ЦК). Тобто для громадян байдуже завдано їм шкоди під час законного обшуку або незаконного обшуку – у будь-якому випадку шкоду відшкодовує держава.

Хоча шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, і не вказана у ч.1 ст. 1176 ЦК, але цей випадок вказаний у п.1 ч.1 ст. 1 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду".

Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" затверджено наказом Мінюсту, Генпрокуратури та Мінфіну України від 04.03.96 р. № 6/5/3/41. 

Для юридичних осіб наслідки завдання шкоди під час проведення незаконного обшуку встановлені у ч.6 ст. 1176 ЦК: шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах.

Тобто, якщо слідчі завдали шкоди юридичній особі під час незаконного проведення обшуку (не відповідно до ували слідчого судді), така шкода відшкодовується на загальних підставах.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені у статті 1166 ЦК: "Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала".

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК, "Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків".

Оскільки слідчі вийшли за межі своїх повноважень, трансделіктна модель відповідальності (або ж квазіделікт – для поціновувачів класичної термінології), передбачена цією нормою, не буде застосовуватись.

Оскільки шкода завдана спільними діями слідчих, то відповідальність буде солідарною (ст. 1190 ЦК).

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК).

Застосування поліції особливого призначення ("маски-шоу") під час обшуку

Поліція особливого призначення функціонує у складі поліції (п.6 ч.3 ст. 13 Закону України "Про Національну поліцію").

Необхідно зазначити, що поліція особливого призначення не згадується у Кримінальному процесуальному кодексі України.

Обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді місцевого загального суду (ч.2 ст. 234 КПК). Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи може бути виконана слідчим чи прокурором. Для участі в проведенні обшуку може бути запрошений потерпілий, підозрюваний, захисник, представник та інші учасники кримінального провадження (ч.1 ст.236 КПК).

Питання залучення підрозділів поліції особливого призначення до слідчих дій регулюються підзаконними актами.

Відповідно до Положення про підрозділи поліції особливого призначення «Корпус оперативно-раптової дії», затвердженого Наказом МВС України від 26.11.2018р. № 958, "Підрозділи «КОРД» забезпечують в межах компетенції проведення уповноваженими органами (підрозділами) оперативно-розшукових заходів та слідчих (розшукових) дій у кримінальних провадженнях, які здійснюються щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що проведенню цих заходів (дій) буде чинитися збройний опір" (пп. 4 п.1 розділу II).

Відповідно до Інструкції з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами Національної поліції України в запобіганні кримінальним правопорушенням, їх виявленні та розслідуванні, затвердженої Наказом МВС України від 07.07.2017р. № 575, "Слідчий, ураховуючи наявну інформацію про можливе знаходження в місці проведення обшуку осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, зброї, боєприпасів, вилучених з обігу предметів і речовин, а також обставини, що можуть перешкодити або ускладнити проведення обшуку, на підставі доручення має право залучити працівників оперативних підрозділів, інших органів та підрозділів поліції для участі в проведенні цієї слідчої (розшукової) дії.

Направлення підрозділів поліції особливого призначення для забезпечення проведення обшуку допускається лише з дозволу прокурора у кримінальному провадженні щодо тяжкого та особливо тяжкого злочину та в разі наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої (розшукової) дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлюватися досягнення її мети. Без дозволу прокурора залучення спеціальних підрозділів до обшуку здійснюється лише в невідкладних випадках, коли затримка в проведенні слідчої (розшукової) дії може призвести до неможливості досягнення її мети". (п.3 розділу VІІ).

Отже, застосування підрозділів поліції особливого призначення для забезпечення проведення обшуку можливо лише:

1) з дозволу прокурора;

2) у кримінальному провадженні щодо тяжкого та особливо тяжкого злочину;

3) в разі наявності достатніх підстав вважати, що проведенню слідчої дії буде чинитися фізичний опір чи іншим чином унеможливлюватися досягнення її мети.

Тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років (ч.4 ст. 12 ККУ).

Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі (ч.5 ст. 12 ККУ).

Нагадаю, у наведеному на початку цієї статті прикладі кримінальну справу було порушено за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 172 ККУ, санкція за якою – штраф від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років.

Відповідно до ч.2 ст. 12 ККУ, злочин, передбачений ч.1 ст.172 ККУ, є злочином невеликої тяжкості.

Отже, застосування підрозділу поліції особливого призначення для забезпечення проведення обшуку у наведеному прикладі суперечило Наказу МВС України від 07.07.2017р. № 575 та Наказу МВС України від 26.11.2018р. № 958.

Виникає питання, чи отримували слідчі дозвіл прокурора на застосування підрозділу поліції особливого призначення для забезпечення обшуку за статтею, що передбачає злочин невеликої тяжкості. І, якщо отримували, то, як прокурор міг дати такий дозвіл, зважаючи на невелику тяжкість злочину.

Відтак підрозділ поліції особливого призначення знаходився у приміщенні незаконно.

Незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи є злочином, передбаченим ст. 162 ККУ.

Розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронного органу, належить до підслідності слідчих органів державного бюро розслідувань (п.1 ч.4 ст. 216 КПК).

Якщо під час знаходження у приміщенні, до якого підрозділ поліції особливого призначення незаконно проник, буде завдано шкоди юридичній особі, то така шкода буде відшкодовуватись відповідно до ч.6 ст.1176 ЦК – на загальних підставах.

Тобто співробітники підрозділу поліції особливого призначення повинні відшкодовувати шкоду особисто та солідарно.

Позови, пов’язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними діями органу, що здійснює досудове розслідування, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача (ч.4 ст. 28 ЦПК).

Позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред’являтися також за місцем заподіяння шкоди (ч.6 ст. 28 ЦПК).

Продовження статті - Відповідальність спецпідрозділу за незаконну участь в обшуку (маски-шоу)

Інші статті:

• Визнання і виконання рішення українського арбітражного суду в Китаї
• Как установить собственника Веб-сайта
• В какой суд нужно обращаться, чтобы истребовать данные о собственнике сайта 
• Что делать, если сайт, на котором размещена недостоверная информация, находится за границей 
• Якщо помер єдиний учасник ТОВ, що був директором