UkrFinForum18: між Штатами та Китаєм, де Україна?
Я починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки країни, сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій.
Чи є місце Україні між Штатами і Китаєм? Дивне питання, чи не так? Здавалось би, 2 країни, які сьогодні борються за статус наддержави, і Україна, якій, м’яко кажучи, ще рости і рости.
Але насправді питання досить актуальне, бо саме зараз, коли між двома країнами, які, між іншим, є партнерами України, ведуться суперницькі змагання за першість, у нас є шанс та можливість проявити себе, відбудувати економіку і зайняти не останній шабель у рейтингах серед інших країн.
Кожного року на UkrFinForum (Українському фінансовому форумі) спікери, які є представниками бізнесу, органів державної влади, світових організацій, банківської сфери та інших напрямків, які стосуються розвитку бізнесу, економіки та інвестиційної спроможності України, збираються для того, аби обговорити реальні проблеми, досягнення, питання та для того, аби поставити нові цілі та визначити виклики, бо ще є куди рости і рухатись, незважаючи на перемоги. Я хотів би обговорити з вами багато питань, які піднімались на форумі, саме тому починаю серію блогів, які торкнуться багатьох аспектів економіки України, енергетики, підприємств, галузей інвестування, запровадження та розвитку системи блокчейну та побудови стартапів. Сьогодні хотів би розпочати з питання облігацій – галузі, що за останній рік найбільше привернула увагу інвесторів.
Що ми маємо?
Цього року на UkrFinForum2018 питання щодо місця України у глобальній боротьбі за фінансовий ресурс стало одним із найважливіших та найактуальніших . Бо реформи діють, а бізнес відчуває зміни завдяки макроекономічній стабілізації всередині країни. Це можна побачити завдяки цифровим показникам інвестування нерезидентів у облігації.
Сьогодні розвивається не тільки ринок корпоративних облігацій, а й інтерес до державних облігацій зростає досить активними темпами. Лише за останній рік портфель приватних інвесторів зріс у шість разів і продовжує зростати в рази, якщо не в десятки разів.
І це не так вже і дивно, адже цей ріст стимулюється підвищенням ставок, які вже перевищують 18%. Інфляція при цьому знижується. Натомість інвестори отримують значно вищий дохід порівняно з депозитами, і це особливо відчутно тим інвесторам, які вклали у валютні ОВДП.
Тому правильно, що держава робить на цьому неабиякий акцент, наприклад, спрощуючи послугу придбання ОВДП, зовсім скоро ОВДП можна буде придбати онлайн з вашого смартфону. До кінця року ПриватБанк планує запустити новий онлайн-сервіс з продажу ОВДП фізичним особам у Приват24. Для інвесторів – це простота, яка не ускладнює для них життя, не забирає їх часу та не створює перепон та труднощів для інвестування. Це те, до чого ми повинні прагнути у будь-якій галузі і сфері. Тому найближчим часом очікується, що за допомогою сервісу онлайн-купівлі облігації держпозики ми можемо отримати $1,5-2 млрд інвестицій.
Що треба?
Звісно, що є і проблеми: наприклад, облігації торгуються тільки на кількох біржах, а часто просто в позабіржовому сеґменті. Але для прозорості та довіри до ринку облігацій нам варто було б зібрати все разом та будувати криву дохідності. У цьому можуть допомогти технологічні рішення Bloomberg. Але це поки що тільки мета.
Що з облігаціями корпорацій?
Ситуація з корпоративними облігаціями така сама, бо у інвесторів виникають ті самі питання щодо ліквідності, підтримки вторинного ринку, прозорості і довіри. Також є питання «вузкопрофільності» тих, хто готовий інвестувати. В основному зараз мова йде про банки, однак могли би долучитися і страхові компанії, і пенсійні фонди.
Тому надважливо відновити інтерес з боку самих емітентів, бо може і є бажаючі інвестувати, але кількість випусків облігацій обмежена. Для збільшення прозорості і довіри треба, звісно, удосконалити законодавство, яке безпосередньо стосується механізму випуску цінних паперів.
Як бачимо, інтерес є, але щоб зацікавити інвесторів та розвивати те, чого вдалося досягнути за минулий рік, потрібно забезпечити ліквідність, достатній обсяг випуску і активний ринок та підтримувати те, що маємо.
Далі буде!
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко вчора о 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський вчора о 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер вчора о 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
- Проблеми з концентрацією уваги: чому виникають і чи варто бити на сполох? Ольга Малахова 29.04.2025 20:51
- Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності Тетяна Андріанова 29.04.2025 16:49
- Аргентина відкриває правду про нацистів і диктатуру Дмитро Зенкін 29.04.2025 14:59
- Заповіт під вибухами: як військові передають останню волю без нотаріуса Світлана Приймак 29.04.2025 13:47
-
Ухиляння від переговорів: Росія вже не хоче обговорювати зі США закінчення війни
Думка 48439
-
Битва палубних винищувачів: в Індії французькі Rafale без бою перемогли російські МіГи
Думка 22355
-
Індія та Пакистан на межі війни. Чи вийде зупинити нову ядерну загрозу – сценарії
10185
-
Курська ганьба Кремля: плюси та мінуси операції ЗСУ на території Росії
Думка 8426
-
Аеропорт "Львів" заявив про загрозу закриття через житлову забудову Сокільників
Бізнес 6397