Корпоративна безпека під час війни: як управляти ризиками в умовах невизначеності
Стійкість бізнесу сьогодні — це насамперед здатність системи безпеки швидко адаптуватися до нових викликів
Після 24 лютого 2022 року корпоративна безпека в Україні перестала бути суто допоміжною функцією. Вона стала стратегічною складовою управління бізнесом. Для великих компаній війна створила нову реальність, у якій щоденні рішення ухвалюються не лише з огляду на ринкові зміни, а й з урахуванням ризиків обстрілів, перебоїв з енергопостачанням, мобілізації ключових фахівців, психологічного стану команд, адміністративного тиску та кіберзагроз.
Служба безпеки — партнер, а не контролер
Ще у 2007 році в Групі компаній було впроваджено комітетну модель корпоративної безпеки з розподілом відповідальності за напрямами: інформаційна, фізична, кадрова, економічна та репутаційна безпека. Ця модель діє й сьогодні — але зазнала суттєвих змін через оновлену мапу ризиків.
Служба безпеки більше не обмежується роллю контролера. Вона перетворилася на аналітичний центр, який прогнозує загрози, формує стратегії та обов’язково представлений на рівні ради директорів. Такий підхід дозволяє запобігати ризикам, а не реагувати на них постфактум
Нові виклики: мобілізація, витоки, атаки
Сьогодні ми маємо справу з ризиками, які ще кілька років тому не вважалися системними: мобілізація критичних фахівців, витоки інформації через співробітників із родичами на тимчасово окупованих територіях, фізичні атаки та цілеспрямовані кібердиверсії.
Ми посилили процедури перевірки персоналу, запровадили внутрішні протоколи блокування облікових записів, регулярно оновлюємо політики та навчаємо команди. Стійкість бізнесу сьогодні — це насамперед здатність системи безпеки швидко адаптуватися до нових викликів.
Наші ІТ-компанії щодня фіксують спроби знищення критично важливої інформації. У відповідь ми використовуємо Web Application Firewall, двофакторну аутентифікацію, disaster recovery-плани, сегментацію доступів і системи виявлення аномальної активності.
Ми впроваджуємо ШІ лише як допоміжний інструмент — наприклад, для відеоаналітики чи попередньої перевірки кандидатів. Але жодна технологія не замінить людську інтуїцію, контекст і відповідальність.
Психологічна стійкість — складова безпеки
Війна вплинула не лише на інфраструктуру, а й на людей. Ми створили гарячу лінію психологічної підтримки, проводимо регулярні чекапи, навчаємо кібергігієні. Компанія має бути стабілізуючим центром для своєї команди — особливо в часи загострень. Окрема загроза — адміністративний тиск і безпідставні кримінальні провадження, особливо щодо бізнесів, які працюють із державою. Обшуки, вилучення даних, вигорання команд — ми вже пройшли через це.
Саме тому ми інвестуємо в навчання, підтримуємо жінок у сфері безпеки та розвиваємо ініціативу Women in Security спільно з ASIS International. Бо людський капітал — ключовий актив корпоративної безпеки.
У часи невизначеності корпоративна безпека перестає бути фоновим процесом — вона стає основою стратегії. Компанії, які зможуть інституціоналізувати цю функцію, отримають не лише стабільність, а й конкурентну перевагу
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук вчора о 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко вчора о 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна вчора о 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак вчора о 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький вчора о 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський вчора о 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний вчора о 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар вчора о 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко вчора о 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець вчора о 06:25
- Владі пощастило, бо ми є. Та ми – причина, чому ця країна ще стоїть Дана Ярова 25.10.2025 16:03
- Перші ластівки: апеляційні суди почали скасовувати розшуки ТЦК Павло Васильєв 24.10.2025 19:04
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність Штефан Сабау 24.10.2025 11:29
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 175
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 166
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 132
- Енергетична помилка 129
- Гуманітарне реагування. Єдність у формуванні стратегії та механізмів для захисту 129
-
Захисти свою крипту: чому юзери обирають некастодіальні гаманці – пояснюємо на прикладі Gem Wallet
Технології 26735
-
Об’єкт на 100 млн євро. Вінницький бізнесмен з партнерами будують акваполіс у центрі свого міста
Бізнес 23770
-
Китай до 2027 року планує запустити "штучне сонце" – відео, фото
Бізнес 17089
-
Російська ракета вщент знищила склад виробника соусів "Вогняр" – фото, відео
доповнено Бізнес 12767
-
Посол України в Молдові: міст через Дністер буде збудовано попри фінансові труднощі
Бізнес 5527
