В Україні з 1 січня запрацює перший етап монетизації пільг і субсидій
Уряд на чолі з Володимиром Гройсманом запровадив монетизацію пільг і субсидій.
Уряд на чолі з Володимиром Гройсманом запровадив монетизацію пільг і субсидій.
Перший етап монетизації розпочнеться вже з 1 січня 2019 року. Під нього підпадають ті сім’ї, які звернуться за допомогою вперше.
Субсидія від держави надходитиме на їх персональний обліковий запис в Ощадбанку. Банк розраховуватиметься за субсидіанта з надавачами комунальних послуг та одразу інформуватиме SMS-повідомленням громадян про те, скільки їм залишилося доплатити за комуналку. Для субсидіантів будуть створені персоналтні кабінети, де можна буде відслідкувати інформацію про розмір нарахованої допомоги, перелік комунальних послуг, які сплачені за рахунок субсидії, залишок коштів.
З 1 травня 2019 року розпочнеться другий етап монетизації пільг і субсидій. Це торкнеться тих громадян, хто отримує субсидію чи пільгу вже багато років, в тому числі користується допомогою в літній період.
Повномасштабна монетизація запрацює з 1 жовтня 2019 року. Тоді кожен, хто є одержувачем житлової субсидії, отримуватиме за результатами опалювального сезону готівкою все, що було заощаджено.
Тобто правила надання допомоги у сплаті комунальних платежів залишаються незмінними. Змінюється лише алгоритм її виплати.
Багатьох громадян цікавить питання, чому гроші не роздадуть одразу на руки. Справа в тому, що це загрожує гіперінфляцією. Адже в Україні субсидію отримує майже половина сімей, і якщо одразу роздати такій кількості людей гроші на руки, то це спричинить кризу комунальних неплатежів. Скажімо, якщо щомісяця замість оплати комуналки мільярди гривень потраплятимуть на споживчий ринок, то вже через два місяці житлово-комунальне господарство України спіткає колапс.
Саме тому фінансова допомога надходитиме на персональний обліковий запис субсидіантів та пільговиків в Ощадбанк, а все, що залишиться після оплати комунальних послуг протягом року, українці зможуть забрати з банку готівкою.
Впевнений, що дана схема є досить ефективною, адже це мотивуватиме українців заощаджувати на використанні енергоресурсів.
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9761
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5019
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4516
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801 -
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 2463