Глобальні цифрові платежі: 3 ключові тренди нової реальності
Швидкі та доступні цифрові платежі стають новою нормою для суспільства. За півтора року пандемії платіжна сфера зробила величезний ривок уперед
Тренд 1: Пандемія як драйвер цифрової трансформації
Перетворення, які раніше могли тривати роками, відбулися за лічені місяці. Драйвером таких змін стала пандемія COVID-19 і пов'язані з нею обмеження на поїздки, покупки, фізичне спілкування та розваги. Цифрові рішення, які раніше розглядалися як «бажані у майбутньому», стали необхідні тут і зараз.
Як показало нещодавнє опитування, троє з кожних чотирьох підприємців відзначили, що під час пандемії відбувся стрімкий прогрес цифровізації бізнесу. Більшість підприємців досягли помітного прогресу у створенні ефективного цифрового досвіду для споживачів. Сім із десяти опитаних успішно впровадили нові цифрові бізнес-моделі та джерела доходу.
Проте було би помилкою стверджувати, що все відбувалося настільки гладко. Компанії у традиційних видах бізнесу – наприклад, класичні банки, – виявилися не готовими так швидко переходити до цифрових моделей. У багатьох країнах у березні-квітні 2020-го панував банківський колапс: закрилися відділення та уповільнилися практично всі види платежів.
Тренд 2: Трудові мігранти – топ-канал платіжної цифровізації
Натомість відбулося стрімке зростання цифрових переказів. Фінтех компанії змогли запропонувати зручніші інструменти для вирішення повсякденних проблем споживачів – зокрема, закритих через локдаун кордонів і, відповідно, розділених сімей, які не могли зустрічатися разом, як раніше.
Згідно з нашими даними, менш ніж за півтора року з початку пандемії кількість переказів до України з-за кордону зросла на 156%. «Піки» зростання ми зафіксували в березні (+210%) і в квітні 2020-го (+215%), а рекордним за сумою переказів став грудень минулого року, коли українці, які працюють за кордоном, здійснили додому близько 200 тисяч переказів на загальну суму майже 35 млн євро. І це має пояснення: через локдаун багато заробітчан не змогли приїхати додому на новорічні свята, щоб особисто привезти подарунки своїм близьким.
Згідно з останніми дослідженнями, Україна залишається у десятці країн – найбільших отримувачів грошових переказів з-закордону серед держав із низьким та середнім рівнем доходу. Цікаво, що гроші, які відправляли трудові мігранти додому, в цілому значно пом'якшили наслідки пандемії для українських родин. У 2020-му обсяг таких переказів склав 12,1 млрд доларів, а в 2021-му, за прогнозами Національного банку України, загальна сума ще збільшиться на 11% – до 13,3 млрд доларів.
Крім того, спостерігаємо й таку тенденцію: за час пандемії збільшилася кількість переказів в Україну на невеликі суми - від 100 до 200 євро, адже заробітчани надсилали гроші, допомагаючи своїм близьким вирішувати щоденні питання (наприклад, оплачувати комунальні послуги).
Тренд 3: Нова фінтех-парадигма
Історія про те, як українські трудові мігранти використовують нові можливості для переказу коштів, – це частина історії про революційні зміни у сфері платежів. Глобальний світ, у якому люди вільно обирають, де працювати, жити та куди подорожувати, потребує нових можливостей для руху грошей. Суттєвий запит на цифрові платежі сприяв появі нових гравців на ринку міжнародних переказів, зниженню вартості обслуговування та прискоренню швидкості транзакцій.
Наразі ми спостерігаємо нову фінтех-парадигму, яка базується на інноваційних цифрових технологіях, серед яких – цифровий банкінг, штучний інтелект, платіжні інновації та відкритий банкінг. Завдяки таким інноваціям «цифра» витісняє готівку із наших гаманців. За прогнозами експертів ринку, до 2023 року майже 420 млрд транзакцій на загальну суму 7 трлн доларів, які здійснюються сьогодні готівкою, будуть проводитися за допомогою карт і цифрових платежів. До 2030 року цей обсяг зросте в сім разів – до 48 трлн доларів.
Отже, очевидно, що фінтех-парадигма нової реальності сприяє стрімкій цифровізації суспільства. Саме завдяки інноваціям ми долаємо будь-які фізичні кордони, відкриваємо нові ринки, ефективно керуємо своїми грошима і через глобальні цифрові перекази оперативно допомагаємо своїм рідним вдома.
Джерела:
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
13923
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 7678
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4819
-
Країни ОПЕК+ у червні суттєво збільшать видобуток нафти
Бізнес 4612
-
Перший англомовний альбом від Ziferblat. Десять музичних новинок тижня
Життя 2374