Як інвестувати кошти в умовах війни: поговоримо про ОВДП
Інвестування грошей – справа настільки ж індивідуальна, як і вибір професії чи стилю одягу. Вкладати кошти в стартапи, бізнес, саморозвиток, золото, нерухомість, цінні папери, депозити?
Рішення буде залежати цілком від фінансового стану, потреб та кінцевих цілей. І звичайно, від зовнішніх факторів, адже повномасштабна війна є найгіршим форс-мажором у сучасній історії України, тому багато видів інвестування стали більш ризикованими, аніж це було до 24 лютого 2022 року.
Крім того, через війну для українського інвестора майже зникла опція виходу на ринки світових акцій – тенденція, яка щойно почала розвиватися у 2021 році, зокрема після того, як НБУ дозволив українським банкам виступати брокерами на міжнародних ринках. Тоді українці призвичаювалися до думки, що й вони можуть отримати часточку компанії Facebook, Disney, Hermes тощо. Нині така можливість залишилася лише у громадян, які мають кошти на закордонних рахунках. З цим пов’язано чимало ризиків і суперечливих моментів, як-то питання спадкування, оподаткування. Разом з тим громадяни усе одно мають декларувати інвестиційний дохід в Україні.
Привабливість ОВДП
Чи можливо примножувати статки безпечно і зручно у сьогоднішніх умовах? Серед оптимальних варіантів можна вказати ОВДП. Державні цінні папери випускаються Міністерством фінансів і є по суті борговими паперами держави. Особа, яка інвестує в ОВДП сьогодні, дає позику державі зі 100% зобов’язанням від неї повернути кошти у встановлений термін з відсотками. Гроші, які сплачують за державні облігації, спрямовуються на підтримку держави і Збройних Сил України в умовах війни. Саме тому інвестування в ОВДП допомагає не тільки примножити кошти, а й допомогти країні.
Чим привабливі ОВДП у сьогоднішніх умовах? По-перше, більшим відсотком дохідності порівняно, наприклад, з банківськими депозитами. Крім того, ОВДП не оподатковуються, як банківські вклади.
Продаж облігацій Міністерство фінансів проводить на аукціонах, які проходять щотижнево по вівторках, а купити у брокера (банка) їх можна щодня. Залежно від терміну погашення, бувають довгострокові облігації – понад п’ять років, середньострокові – від одного до п’яти років, короткострокові – до одного року. Залежно від цілей та наявності вільних коштів особа може вибрати найбільш прийнятний для себе термін.
Слід звернути особливу увагу на валютні цінні папери. В умовах війни зберігати кошти під умовним «матрацом» чи у підвалі – рішення недалекоглядне. Перша причина – банальна, але такі випадки трапляються. Паперові гроші потребують особливих умов зберігання, і навіть надмірна вологість їх просто псує чи й знищує. Друга пов’язана із викликами, ризиками та небезпеками війни. Третя ж полягає в тому, що ставка за валютними ОВДП є значно вищою, ніж за валютними депозитами відповідно. А надійність їхнього повернення, як вже згадувалося, гарантується державою.
Топ 3 страхи про державні облігації
Страх №1: «таємне» знання. Поки ситуація складається так, що наші громадяни є набагато більш обізнаними з депозитами, аніж з цінними паперами, і декого може лякати сам вислів «державні облігації». Чи означає, що інвестування в ОВДП вимагає від людини «скілів» як у вовків з Волл-Стріт? Зовсім ні. Держава зацікавлена, аби цей інструмент користувався попитом, тому максимально спростила доступ до аукціонів – він можливий через різні банки. Якщо ви бажаєте придбати ОВДП, зверніться до вашого менеджера, і якщо банк надає цю послугу, вам мають детально описати шлях від подання заявки на участь в аукціоні до користування цінними паперами. Зверніть увагу, в Україні 11 банків є первинними дилерами Міністерства фінансів, тобто беруть безпосередньо участь в аукціонах та купують облігації по ціні Міністерства Фінансів, їхній перелік та рейтинг є на сайті міністерства.
Страх №2: складність придбання та управління паперами. Він абсолютно неправдивий, адже ми живемо у цифрову епоху, тож вам буде достатньо зробити кілька кліків, аби придбати ОВДП через спеціальний додаток або платформу. Утім це абсолютно не означає, що від вас не вимагається жодної уваги при виборі брокера (банку) чи застосунку, через який ви купуватимете державні облігації. Зверніть увагу на основні параметри угоди та зручність особистого кабінету. Чи є можливість у вашого брокера (банку) придбати папери саме на аукціоні, по ціні Міністерства Фінансів? Перевірте комісії за проведення угоди і чи комісія включена у ціну паперу? Чи зможете ви побачити суму та графік виплати відсотків і дату повернення інвестиції, щоб спланувати свій портфель на майбутнє?
Страх №3: у випадку особистого форс-мажору я не зможу терміново отримати свої кошти. Спростовуємо і це побоювання: у громадян є можливість дострокового продажу цінних паперів. Зокрема, обговоріть цей момент із менеджером свого банку або вивчіть опції в особистому кабінеті застосунку, через який ви робитимете інвестицію.
Цінні папери можна купити не тільки на аукціоні, а і на вторинному ринку. Для цього слід звернутися до торгівця цінними паперами, у якого є брокерська ліцензія Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). А в ідеалі це може бути саме ваш банк – ось чому вище я детально розповідала про первинних дилерів Мінфіну.
Обізнані інвестори розуміють, що обираючи довгий термін для ОВДП, вони отримують більший відсоток. А якщо терміново потрібні кошти – то ці папери можна достроково продати.
Загалом сучасний світ залишається світом найширших можливостей, попри всі загрози та небезпеки, які вирують навколо нас. Тож я раджу уважно придивлятися до усіх тих відкритих дверей, що надають нам вихід на нові рівні.
- Тренди корпоративної міграції у 2025 році: чому підприємці обирають Кіпр, ОАЕ та Естонію Дарина Халатьян 13:10
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини Леся Дубчак 12:49
- Без компромісів: яка методика стала золотим стандартом омолодження обличчя у світі? Дмитро Березовський 12:19
- Лідер (без) інструкції: як керувати командами в епоху ШІ, поколінь зумерів та Alpha Аліна Первушина вчора о 17:56
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? Галина Скіпальська вчора о 16:23
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду Костянтин Рибачковський 02.07.2025 23:43
- Вновь о Гегелевской диалектике и искусственном интеллекте Вільям Задорський 02.07.2025 19:21
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік Анжела Василевська 02.07.2025 19:07
- НеБезМежне право Сергій Чаплян 01.07.2025 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова 01.07.2025 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко 01.07.2025 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка 01.07.2025 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок 01.07.2025 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель 01.07.2025 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 602
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 274
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 206
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 139
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви 95
-
Фрукти та овочі покращують якість сну на 16%, кажуть науковці: деталі
Життя 17962
-
Росія запустила завод з виробництва патронів для автоматів Калашнікова у Венесуелі
Бізнес 17143
-
Чому small talk більше не про погоду – і як навчитися бути ввічливим, а не нав’язливим
Життя 12167
-
Що буде з Україною без зброї США. Три сценарії та нова роль Європи
11606
-
"Ніде в Україні не бачив таких цифр". У Києві виявили рекордну кількість перевантажених фур
Бізнес 7859