Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

З початку 2017-го оплата комунальних послуг та енергоносіїв для освітніх закладів та установ охорони здоров’я перейшла на плечі місцевих бюджетів. Разом із утриманням шкіл і дитсадків, враховуючи оплату праці непедагогічних працівників, а також компенсацією за пільговий проїзд та послуги зв’язку в Ірпені, мова йде орієнтовно про 45-50 млн. грн. додаткових витрат. І хоча наш бюджет розвитку на цей рік один із найбільших на Київщині – понад 141 млн. грн, ми маємо застосувати усі можливості, щоб заощадити і спрямувати зекономлені кошти на реалізацію потрібних регіону проектів.
Про енергозбереження та підвищення енергоефективності комунальних закладів, ми почали думати щойно ставши до управління містом. Замінили більшість вікон у дитячих садках і школах, утеплили будівлі Ірпінської дитячої міської лікарні та замінили усі старі дерев’яні вікна на металопластикові. Нова дитяча поліклініка та дитсадок «Бджілка» були збудовані із застосуванням сучасних енергоефективних технологій. Також з метою енергозбереження почали замінювати ртутні лампи на енергозберігаючі LED-ліхтарі на вулицях, кожен з яких здатен економити до 55 Вт. На сьогодні таке сучасне освітлення вже є на Центральній площі міста, на вулицях Шевченка, Грибоєдова та Павленка.
Ми розуміли, що самотужки, силами лише міського бюджету, не здатні модернізувати усі комунальні будівлі міста, тому почали шукати відповідні грантові програми. І знайшли. На початку минулого року почалася співпраця із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). За участі австрійської Приватної інжинірингової компанії іC Consulenten був проведений повний енергоаудит 41 комунальної установи Ірпеня. У результаті для участі у грантовій програмі по енергозбереженню обрали 21 заклад. Це – школи, садочки, лікарні, поліклініки. Кожен об’єкт отримав індивідуальний пакет рекомендованих заходів, які забезпечать підвищення енергоефективності. Після того, як ми їх реалізуємо, Ірпінь буде заощаджувати близько 60% на комунальних платежах щорічно. Першими, уже найближчим часом, зміни відчують середні школи №1 і №3, а також ДНЗ №6 «Радість».
Однією із основних рекомендацій європейських фахівців було й запровадження в Ірпені посади енергоменеджера. Пройшовши конкурсний відбір, ним став інженер-будівельник із п’ятнадцятилітнім стажем Роман Киричок. Змушений виїхати із Донеччини восени 2015-го, тут він почав нове життя і готовий завзято працювати для розвитку свого нового рідного міста.
Вже зараз енергоменеджер ознайомлюється зі станом енерговтрат по усіх комунальних об’єктах міста. Використовуючи досвід українських міст, зокрема Львова, що став одним із піонерів енергоефективності в країні, найближчим часом у кожній установі буде визначено відповідальну особу. Вона кілька разів на тиждень, або й щоденно, фіксуватиме і передаватиме енергоменеджеру показники лічильників. Згодом плануємо застосувати до цього спеціальні програми та диспетчиризувати процес. Таким чином ми побачимо реальний режим споживання, визначимо найбільш енергозатратні будівлі, зможемо реагувати на аномальні втрати тепла чи електроенергії та працювати над усуненням причин.
Особливої уваги у плані енергоефективності сьогодні потребують комунальні котельні. Їх у регіоні – 42. Котли там встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття. В ідеалі їх потрібно повністю замінити, але мова йде про непідйомні суми для міського бюджету. Тому поки розглядаємо варіант встановлення частотних перетворювачів. Це дозволить економити до 50-60 % електроенергії. Крім того, шукаємо цікаві інвестиційні пропозиції із встановлення котлів на альтернативних видах палива – перероблене сміття, трава, торф.
У ситуації, в якійопинилася Україна сьогодні, енергозбереження – це головний шлях до енергонезалежності. Довгі роки користуючись «копійчаними» ресурсами, зараз, після різкого зростання цін на тепло та електроенергію, в українців немає іншого виходу, окрім як вчитися заощаджувати. Європа до цього прийшла давно і дає нам готові зразки ефективних способів енергозбереження. Чимало українських міст ще у середині 2000-х почали вивчати цей досвід. У 2007 році було засновано Асоціацію «Енергоефективні міста України». Першими до неї увійшли Львів, Кам'янець-Подільський, Славутич та Бердянськ. А зараз асоціація об’єднує 70 міст країни. Ірпінь тільки почав серйозно займатися енергоефективністю. Обов’язково будемо співпрацювати із підкованими в цьому питанні муніципалітетами та застосовувати їхній досвід у нашому місті.
20.01.2017 19:03
Енергозбереження в Ірпені починається зі шкіл і лікарень
Рік тому ми почали співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією над вирішенням проблеми енергозбереження в бюджетних установах Ірпеня. Тепер маємо чітку програму підвищення їх енергоефективності та свого енергоменеджера.
Рік тому ми почали співпрацю з Північною екологічною фінансовою корпорацією над вирішенням проблеми енергозбереження в бюджетних установах Ірпеня. Тепер маємо чітку програму підвищення їх енергоефективності та свого енергоменеджера.
З початку 2017-го оплата комунальних послуг та енергоносіїв для освітніх закладів та установ охорони здоров’я перейшла на плечі місцевих бюджетів. Разом із утриманням шкіл і дитсадків, враховуючи оплату праці непедагогічних працівників, а також компенсацією за пільговий проїзд та послуги зв’язку в Ірпені, мова йде орієнтовно про 45-50 млн. грн. додаткових витрат. І хоча наш бюджет розвитку на цей рік один із найбільших на Київщині – понад 141 млн. грн, ми маємо застосувати усі можливості, щоб заощадити і спрямувати зекономлені кошти на реалізацію потрібних регіону проектів.
Про енергозбереження та підвищення енергоефективності комунальних закладів, ми почали думати щойно ставши до управління містом. Замінили більшість вікон у дитячих садках і школах, утеплили будівлі Ірпінської дитячої міської лікарні та замінили усі старі дерев’яні вікна на металопластикові. Нова дитяча поліклініка та дитсадок «Бджілка» були збудовані із застосуванням сучасних енергоефективних технологій. Також з метою енергозбереження почали замінювати ртутні лампи на енергозберігаючі LED-ліхтарі на вулицях, кожен з яких здатен економити до 55 Вт. На сьогодні таке сучасне освітлення вже є на Центральній площі міста, на вулицях Шевченка, Грибоєдова та Павленка.
Ми розуміли, що самотужки, силами лише міського бюджету, не здатні модернізувати усі комунальні будівлі міста, тому почали шукати відповідні грантові програми. І знайшли. На початку минулого року почалася співпраця із Північною екологічною фінансовою корпорацією (НЕФКО). За участі австрійської Приватної інжинірингової компанії іC Consulenten був проведений повний енергоаудит 41 комунальної установи Ірпеня. У результаті для участі у грантовій програмі по енергозбереженню обрали 21 заклад. Це – школи, садочки, лікарні, поліклініки. Кожен об’єкт отримав індивідуальний пакет рекомендованих заходів, які забезпечать підвищення енергоефективності. Після того, як ми їх реалізуємо, Ірпінь буде заощаджувати близько 60% на комунальних платежах щорічно. Першими, уже найближчим часом, зміни відчують середні школи №1 і №3, а також ДНЗ №6 «Радість».
Однією із основних рекомендацій європейських фахівців було й запровадження в Ірпені посади енергоменеджера. Пройшовши конкурсний відбір, ним став інженер-будівельник із п’ятнадцятилітнім стажем Роман Киричок. Змушений виїхати із Донеччини восени 2015-го, тут він почав нове життя і готовий завзято працювати для розвитку свого нового рідного міста.
Вже зараз енергоменеджер ознайомлюється зі станом енерговтрат по усіх комунальних об’єктах міста. Використовуючи досвід українських міст, зокрема Львова, що став одним із піонерів енергоефективності в країні, найближчим часом у кожній установі буде визначено відповідальну особу. Вона кілька разів на тиждень, або й щоденно, фіксуватиме і передаватиме енергоменеджеру показники лічильників. Згодом плануємо застосувати до цього спеціальні програми та диспетчиризувати процес. Таким чином ми побачимо реальний режим споживання, визначимо найбільш енергозатратні будівлі, зможемо реагувати на аномальні втрати тепла чи електроенергії та працювати над усуненням причин.
Особливої уваги у плані енергоефективності сьогодні потребують комунальні котельні. Їх у регіоні – 42. Котли там встановлені ще у 70-80-х роках минулого століття. В ідеалі їх потрібно повністю замінити, але мова йде про непідйомні суми для міського бюджету. Тому поки розглядаємо варіант встановлення частотних перетворювачів. Це дозволить економити до 50-60 % електроенергії. Крім того, шукаємо цікаві інвестиційні пропозиції із встановлення котлів на альтернативних видах палива – перероблене сміття, трава, торф.
У ситуації, в якійопинилася Україна сьогодні, енергозбереження – це головний шлях до енергонезалежності. Довгі роки користуючись «копійчаними» ресурсами, зараз, після різкого зростання цін на тепло та електроенергію, в українців немає іншого виходу, окрім як вчитися заощаджувати. Європа до цього прийшла давно і дає нам готові зразки ефективних способів енергозбереження. Чимало українських міст ще у середині 2000-х почали вивчати цей досвід. У 2007 році було засновано Асоціацію «Енергоефективні міста України». Першими до неї увійшли Львів, Кам'янець-Подільський, Славутич та Бердянськ. А зараз асоціація об’єднує 70 міст країни. Ірпінь тільки почав серйозно займатися енергоефективністю. Обов’язково будемо співпрацювати із підкованими в цьому питанні муніципалітетами та застосовувати їхній досвід у нашому місті.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Голова правління ОСББ, як головний HR будинку Олена Гаркуша 10:24
- Незаконна передача земель лісового фонду під забудову в Дніпрі Павло Васильєв вчора о 13:42
- Дисциплінарна справа проти суддів: порушення строків судочинства Павло Васильєв 21.02.2025 19:28
- Сертифікат ТПП: чи була форс-мажорна обставина?! Світлана Приймак 21.02.2025 15:31
- Діти з інтернатів після евакуації: повернення в нікуди Юлія Конотопцева 21.02.2025 15:17
- Стійкість, яка допомагає жити: як України долає виклики та підтримує ментальне здоров’я Галина Скіпальська 21.02.2025 14:40
- Нова концепція енергії: чому ми втомлюємося, навіть коли відпочиваємо? Наталія Растегаєва 21.02.2025 13:16
- Нейро-коучинг: як змінити мислення та приймати ефективні рішення Катерина Мілютенко 21.02.2025 02:29
- Виклик для Європи і світу: підсумки Мюнхенської безпекової конференції Ніна Левчук 20.02.2025 17:03
- Відомчий житловий фонд: минуле чи прихована реальність Аліна Москаленко 20.02.2025 15:32
- Практика розгляду справ про хабарництво: ВАКС vs місцеві суди Іван Костюк 20.02.2025 13:30
- Про що Україні говорити з європейськими країнами в плані безпекової компоненти Олександр Калініченко 20.02.2025 11:23
- Гра на виживання України: Трамп за чи проти Путіна?! Дмитро Зенкін 20.02.2025 09:00
- "Закон і порядок" на крайньому заході України Євген Магда 19.02.2025 15:47
- Що чекає на ринок пасажирських автобусних перевезень у 2025 році Альона Векліч 19.02.2025 14:49
Топ за тиждень
Популярне
-
З Фонду національного добробуту РФ зникло понад 100 тонн золота
Фінанси 2973
-
22 200 гривень: актуальна ставка оренди гектара землі
Бізнес 1801
-
Фонд Баффета звітує про рекордний прибуток завдяки інвестиціям у страхування
Бізнес 1355
-
452 світанки в полоні. Історія захисника Маріуполя, який пройшов російські катівні
1346
-
Чого тепер найбільше боїться європейський бізнес
Думка 1288
Контакти
E-mail: [email protected]