Щоб не обезземелити українського селянина
"Щоб не обезземелити українського селянина"Під таким заголовком народний депутат України Григорій Смітюх опублікував в блозі свої міркування щодо земельної реформи. Враховуючи обсяг зауважень публікую їх у власному блозі, а не в коментарях до згаданої
"Щоб не обезземелити українського селянина"Під таким заголовком народний депутат України Григорій Смітюх опублікував в блозі свої міркування щодо земельної реформи. Враховуючи обсяг зауважень публікую їх у власному блозі, а не в коментарях до згаданої публікації.
1. Державна інвентаризація земель. Пан Смітюх пропонує врегулювати її окремим законом. Дійсно, формулювань статті 35 закону «Про землеустрій» явно недостатньо для здійснення загальнонаціональної інвентаризації земель. Але на моє переконання сама інвентаризація за умови існування та належного функціонування державного земельного кадастру взагалі непотрібна – вся інформація про землі вже має бути в кадастрі. Проблема в тому, що насправді її там немає.
Тому згадаю про деякі випадки практичного застосування інвентаризації. Вже не один раз в різних регіонах України під приводом необхідності інвентаризації земель встановлювали місцевий (і абсолютно незаконний) мораторій на надання земельних ділянок у власність чи користування. В інших випадках (теж непоодиноких) інвентаризацію використовували як штучну заміну нормального (читай законного) оформлення прав на землю.
Зрозуміло, що таких ситуацій бути не повинно. Але не повинно бути й того, що пропонує народний депутат – використання інвентаризації для встановлення місця розташування об’єктів землеустрою (це визначається при відведенні земельних ділянок), їх меж (теж саме), виявлення земель, що не використовуються, використовуються нераціонально або не за цільовим призначенням (це завдання державного контролю за використанням та охороною земель).
Фактично, пан Смітюх пропонує створити додаткову систему регулювання земельних відносин єдиним результатом якої стане збільшення армії чиновників та бюджетних витрат.
2. Перегляд методики грошової оцінки. земель відповідно до рівня європейських цін на земельні ділянки (паї). Перше за все хочеться спитати, про яку оцінку йдеться. Адже і Земельний кодекс (ст.201), і закон «Про оцінку земель» (ст.5) передбачають два види грошової оцінки земель – нормативну та експертну. Автор ідеї спирається виключно на європейський рівень цін, прагнучі підтягнути до цього рівня оцінку земель в Україні. Але чому саме до цього рівня? Жодного обґрунтування! Між тим треба замислитись про наслідки реалізації подібного підходу. Наївно розраховувати, що підвищення нормативної оцінки (від якої визначається плата за землю) призведе до пропорційного збільшення надходжень до бюджету. Зростання земельного податку та орендної плати призведе до відповідного зменшення податку на прибуток та прибутковості агробізнесу як такого. Збільшення ж експертної оцінки, яке принципове може збільшити надходження від державного мита з угод щодо відчуження земельних ділянок, скоріше призведе до зменшення кількості самих угод.
3. Створення Державного земельного фонду України. Абсолютно штучне утворення мета запровадження якого незрозуміла. Отже, доцільно застосувати бритву Оккама (не створювати сутностей без потреби). Є державна власність, то навіщо створювати ще й якийсь фонд?
Що ж до віднесення певних земель до держземфонду, хочу уточнити у автора ідеї:
· Коли Ви говорите про викуп земельних ділянок, у банків-заставодержателями, про викуп ким та за які кошти йдеться?
· Що це за передача земель до Державного земельного фонду за рішенням органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування? Якщо йдеться про державні ж землі, то який сенс передавати з державної власності у державну? А якщо про приватні, то які підстави для таких рішень?
· Чи розумієте Ви різницю між землями сільськогосподарського призначення та несільськогосподарськими угіддями? Останні – це те ж землі сільськогосподарського призначення (ч.2 ст.22 Земельного кодексу).
· Виходячи з описаної Вами мети використання земель держземфонду хочу спитати: Ви прагнете залишити величезну кількість земель без обробітку чи прагнете переплюнути СРСР по кількості радгоспів (державних сільгосппідприємств)?
· Що Ви розумієте під передачею земель у спільний обробіток?
· Як розуміти виключне право органів державної влади на викуп земельних ділянок в Державний земельний фонд? Вас непокоїть, що хтось інший зможе викупати земельні ділянки в державну власність?
4. Організація під егідою Державного земельного фонду Державного земельного банку. На цю тему я вже висловлювався. З приводу ж ідеї пана Смітюха сформувати статутний капітал банку «залучивши частину золотовалютного запасу України» обмежусь величезними сумнівами. Я не економіст, але здається у золотовалютного резерву зовсім інше призначення.
5. Державна підтримка фінансових ресурсів вітчизняного виробника сільгосппродукції. Я взагалі я противником популістської ідеї підтримки вітчизняного виробника. Натомість треба було б підтримувати вітчизняного споживача. Та все ж таки розгляну пропозиції щодо організації такої підтримки. Народний депутат обмежується описом умов кредитування. Але мовчить про джерела коштів? За рахунок чого надавати кредити під 1% річних? Питання риторичне.
На останок наголошу, що я є прихильником запровадження ринку сільгоспземель. І навіть при всіх розбіжностях з авторами обох законопроектів про ринок земель (Г. Смітюха та КМУ) вважаю, що приймати закон потрібно якнайшвидше. Втім, у Верховної Ради з цього приводу інша думка.
- Як почути майбутнє? Молодь, офлайн-спілкування і роль дорослих Олексій Сагайдак 15:49
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі Юлія Буневич 14:04
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни 203
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 184
- Пристань для Ocean-у 142
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення 136
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 120
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9833
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5029
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4519
-
Що змінило хід виборів у Румунії і який урок з них має винести Україна
Думка 3837
-
Міжнародні вимоги до адаптації робочих місць для людей з інвалідністю. Як нам досягти інклюзивності?
Життя
3801