Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися
Про післявоєнну відбудову України найчастіше говорять як про процес безпрецедентно дорогий і складний
Нагадаю, що, за останньою оцінкою Світового банку, втрати української економіки вже становлять 524 млрд доларів. Втім, розглядати повоєнні перспективи України винятково у проблемному ключі – непродуктивно. Відбудова – тим більше настільки масштабна – крім труднощів несе й нові можливості, які ведуть до економічного зростання, модернізації та інтеграції в європейську та глобальну економіку.
Щоб реалізувати ці можливості максимально ефективно, Україна має будувати стратегію відбудови на таких принципах:
- Надати пріоритет секторам з високим потенціалом, наприклад, енергетиці та розвитку технологій
- Створити сприятливе середовище для бізнесу, пропонуючи пільги для інвесторів
- Залучати місцеві громади – проєкти мають відповідати їхнім потребам
- Працювати з міжнародними партнерами для отримання фінансування та експертизи, наприклад, через платформу донорської координації
- Зосередитися на впровадженні енергоємних та енергоефективних технологій
- Використовувати переваги як наднаціональних торгівельних угод (таких як Зона вільної торгівлі з ЄС), так і прямих міждержавних договорів.
Ключовими секторами з високим потенціалом розвитку можуть стати:
Енергетичний сектор. Особливо атомна енергетика та газова. Розвиток атомної енергетики не лише дасть необхідний обсяг електроенергії для реіндустріалізації, а й стане фактором безпеки. Збільшення видобутку газу знизить залежність вітчизняного ЖКГ від імпорту енергоносіїв, вивільнивши кошти для закупівлі критичного імпорту.
Вузлова енергетична інфраструктура. Побудова мережі підстанцій та нових ЛЕП для того, щоб суттєво збільшити можливості енергоспоживання як в промисловості, так і в приватному секторі. Тут варто розуміти, що енергоефективність немає нічого спільного з економією енергії. Лише раціональність, лише підвищення ККД всіх вузлів та механізмів.
Сільське господарство. Сільське господарство може стати донором коштів для промислової революції та реіндустріалізації. Експорт сировини – зерна, насіння, клубнів – має бути якщо не заборонений, то суттєво обмежений. Україна має постачати на експорт лише готову продукцію переробки: макаронні вироби, цукор, соуси, снекі, лікеро-горілчану продукцію, вино, пиво, соки тощо.
Технологічний сектор. IT-сектор України варто розвивати у бік розробки та продажу готових комерційних рішень та продуктів, орієнтованих на ринки B2B та B2C. Продаж стартапів має стати частиною «темного минулого». Лише власні розробки: рішення з кібербезпеки та організації й аналізу військових операцій, цифрової інфраструктури для публічного адміністрування та бізнесу, ігри та сервісні застосунки тощо, а також готові промислові продукті з власною цифровою «начинкою» – це має стати основою розвитку повоєнного ІТ.
Критична сировина, від покладів до мікропроцесорів. Україна має значні запаси кремнію, графіту, літію, міді, кобальту та нікелю, які є важливими для сучасних технологій. Ці ресурси мають перероблюватися на місці, а не продаватися. Мікропроцесори, акумулятори, вуглепластик та графен – ось що ми маємо виробляти та продавати на зовнішній ринок, а згодом і готові технологічні рішення. Проте для цього Україні потрібні іноземні партнери, інвестиції та технології. А все це з’явиться лише за умов стабільної правової системи та збалансованої фіскальної політики.
Житлове будівництво та урбаністика. Житло є найбільшою потребою громадян, складаючи 17% загальних витрат на відбудову, за оцінками ООН. Ця відбудова може бути проведена з використанням сучасних, енергоефективних матеріалів, що покращить якість життя та зменшить витрати на енергію. Водночас є сенс відновити інженерну інфраструктуру міст та осучаснити її з врахуванням воєнного досвіду та критерії безпеки. Також варто врахувати суттєві зміни у розташуванні населення та скоординувати процес побудови житла із відновленням та створенням нового промислового сектору та процесом реіндустріалізації України в цілому.
Транспортна інфраструктура. Руйнування доріг і мостів, наприклад, 8746 км основних шляхів, створюють потребу в реконструкції. Модернізація транспортної мережі може покращити логістику, залучити інвестиції та сприяти економічному зростанню. Платні дороги можуть стати частиною нової логістичної мережі, проте насамперед вони мають призначатися для перевезення вантажів. Тобто, вантажні, вантажно-пасажирські та пасажирські міжміські (9+ місць) авто – їдуть на платній основі, а легкові авто – на безоплатній.
Необхідно створити чіткий план, який пріоритезує сектори з високим потенціалом. А створення Банку розвитку може допомогти мобілізувати та розподіляти фінансові ресурси.
Для залучення іноземних інвестицій Україна може пропонувати податкові пільги, спрощувати бюрократичні процедури та забезпечувати безпеку для інвесторів.
Україна має низький рейтинг у Індексі сприйняття корупції, і відбудова може стати шансом для змін. Але для цього потрібно припинити «боротися із корупцією» та почати ліквідувати умови для її появи та розквіту. Починати варто із перегляду та обмеження повноважень органів виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо ухвалення владних рішень. Відповідно, парламент має зосередитись на якості законодавчих актів та визнання такими, що втратили чинність значної кількості документів, існування яких не відповідає поточним реаліям.
Також, Україна має посилити партнерство з ЄС, США та іншими країнами через пропозиції участі у спільних проєктах, вигідних всім сторонам. Це забезпечить доступ до грантів, кредитів і технічної експертизи.
Тож підсумую: поствоєнна відбудова України відкриває вікна можливостей у модернізації, економічному зростанні та інтеграції в ЄС через розвиток енергетики, сільського господарства, технологій, критичних сировин, житлового будівництва та інфраструктури. Для їх реалізації необхідно розробити детальний план, залучити міжнародну підтримку, провести реформи, зокрема боротьбу з корупцією, і забезпечити участь місцевих громад. Це може не лише відновити країну, але й закласти основи для процвітання та стійкості в довгостроковій перспективі.
- Крутити корупційні схеми на загиблих – це за межею моралі Володимир Горковенко 10:13
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ Христина Кухарук вчора о 17:58
- Вибір, як ключовий квант життя Алла Заднепровська вчора о 13:44
- Пристань для Ocean-у Євген Магда 16.05.2025 18:32
- Регламентування та корпоративні політики для електронного документообігу Олександр Вернигора 16.05.2025 17:15
- Покроковий алгоритм бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Пагер 16.05.2025 12:23
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда 15.05.2025 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик 15.05.2025 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов 15.05.2025 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч 15.05.2025 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова 15.05.2025 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко 15.05.2025 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук 15.05.2025 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко 15.05.2025 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов 15.05.2025 10:15
-
Чим загрожує Україні Сіміон та які шанси Дана – п'ять фактів про вибори президента в Румунії
9691
-
Угорщина та Словаччина свідомо залежать від енергоносіїв з РФ, маючи альтернативу: звіт
Бізнес 5477
-
Бізнес-тиждень: Ринки слухають перемовини, Нафтогаз шукає газ, Євросоюз повертає мита
Бізнес 5005
-
Де дивитися фінал Євробачення-2025 і з ким змагатиметься Україна
Життя 4512
-
Укрнафта замість Chevron. Спецдозвіл на Олеське родовище змінив власника
Бізнес 3964